Вавилонська неволя
1 Під час владарювання Єгоякима напав на країну вавилонський цар Навуходоносор, і Єгояким на три роки став його підданим, але потім він збунтувався й відвернувся від нього.
2 І ГОСПОДЬ послав на нього орди халдейців, орди арамійців, орди моавійців та орди синів Аммона. Вони накинулись на Юдейський край, аби його нищити за словом, яке ГОСПОДЬ провістив через Своїх рабів пророків.
3 Отже, це спіткало Юдею, у відповідності з ГОСПОДНІМ рішенням відкинути її від Себе через гріхи Манассії, – через нечестиві його діяння
4 та за невинну кров, яку він пролив, сповнивши Єрусалим невинною кров’ю! Тому й не захотів ГОСПОДЬ простити.
5 Усі інші оповіді про Єгоякима та про все, що він чинив, записано в Книзі літопису юдейських царів.
6 Прийшов час, і Єгояким спочив зі своїми батьками, а замість нього зійшов на царський престол його син Єхонія.
7 А єгипетський цар більше не вирушав у військові походи зі свого краю, оскільки вавилонський цар захопив усі володіння єгипетського царя, – від Єгипетського Потоку й до ріки Євфрат.
8 Єхонія мав вісімнадцять років, коли він став царем, і три місяці владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Нехушта, дочка Елнатана з Єрусалима.
9 Він також творив неподобства перед ГОСПОДОМ, наслідуючи в усьому свого батька.
10 У той час військо вавилонського царя Навуходоносора підійшло до Єрусалима, й місто потрапило в облогу ворога.
11 Коли пізніше сам вавилонський цар Навуходоносор прибув до свого війська, що тримало в облозі місто,
12 Юдейський цар Єхонія вийшов і здався вавилонському цареві разом зі своєю матір’ю, а також сановниками, князями та царедворцями (євнухами ). Вавилонський цар полонив їх у восьмому році свого владарювання.
13 Він вивіз звідти усі скарби ГОСПОДНЬОГО Храму та скарби царського палацу, потовк увесь золотий посуд, що зробив для ГОСПОДНЬОГО Храму, ізраїльський цар Соломон, – як і провістив ГОСПОДЬ.
14 Він забрав у неволю весь Єрусалим, – усіх можновладців та всіх військових лицарів, полонивши десять тисяч осіб. Потрапили в полон й усі ремісники та ковалі, окрім найбідніших людей краю.
15 Він забрав до Вавилону також Єхонію, матір царя, та царських дружин, його царедворців (євнухів ); цар переселив з Єрусалима у Вавилон також усіх воєначальників
16 і всіх військових людей, – сім тисяч воїнів і одну тисячу ремісників та ковалів, – усіх здатних воювати вавилонський цар забрав у неволю до Вавилону.
17 Замість Єхонії вавилонський цар призначив царем його дядька Маттанію, змінивши його ім’я на Седекію .
18 Седекія мав двадцять один рік, коли він зійшов на царський престол, і одинадцять років владарював у Єрусалимі. Його матір’ю була дочка Єремії з Лівни, на ім’я Хамуталь.
19 Він так само, як і Єгояким, чинив зло перед ГОСПОДОМ,
20 що й стало причиною ГОСПОДНЬОГО гніву щодо Єрусалима та Юдеї, аж доки Він остаточно не відкинув їх від Себе. Проте Седекія збунтувався і проти вавилонського царя.
1 У його дні прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, і Йоаким став його підданим на три роки. Та він відвернувся, і відступив від нього. 2 І той послав до нього легкоозброєних халдеїв, легкоозброєних сирійців, легкоозброєних з Моава і легкоозброєних синів Аммона. І послав їх у землю Юди, щоб перемогти за словом Господа, яке сказав через Своїх рабів пророків. 3 Лише Господній гнів був на Юді, щоби його відкинути від Свого обличчя через гріхи Манасії, за все, що він робив, — 4 він пролив невинну кров і наповнив Єрусалим невинною кров’ю! Тож Господь не забажав змилосердитися. 5 А решта оповідей про Йоакима і все, що він робив, ось чи не записане це в книзі літопису царів Юди? 6 І заснув Йоаким зі своїми батьками, а замість нього зацарював його син Йоаким.
7 А цар Єгипту більше не виходив зі своєї землі, бо цар Вавилону забрав усе, що було у володінні царя Єгипту, — від Єгипетської ріки аж до ріки Євфрату. 8 Йоаким був вісімнадцятилітнього віку, коли він зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Неста, дочка Елланатана з Єрусалима. 9 І він робив те, що є злом в очах Господа, — згідно з усім, що робив його батько.
10 У той час прийшов Навуходоносор, цар Вавилона до Єрусалима, і місто потрапило в облогу. 11 І підійшов Навуходоносор, цар Вавилону, до міста, і його слуги облягли його. 12 І Йоаким, цар Юди, виступив проти царя Вавилону — він, його слуги, його матір, його князі та його євнухи, та цар Вавилону у восьмому році його царювання захопив його.
13 А звідти він виніс усі скарби Господнього дому та скарби царського дому, і порубав увесь золотий посуд, який зробив Соломон, цар Ізраїля, у Господньому храмі, — за словом Господа. 14 І він переселив Єрусалим, усіх володарів і могутніх силою, взявши в полон десять тисяч полонених — кожного тесляра і художника, і не залишилося нікого , хіба одні бідні в землі. 15 І він переселив Йоакима у Вавилон, і матір царя, і жінок царя, і його євнухів. І відвів сильних землі, як переселенців, з Єрусалима у Вавилон, 16 і всіх військових чоловіків — сім тисяч, теслярів і тисячу митців, — усіх здатних вести війну. Тож вавилонський цар відвів їх у заслання до Вавилону. 17 А замість нього цар Вавилону настановив царем Маттанія, його сина, і дав йому ім’я Седекія.
18 Седекія був двадцятиоднолітнього віку, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Амітала, дочка Єремії. 19 І він робив те, що є злом перед Господом, — згідно з усім, що чинив Йоаким, 20 через що Господній гнів був на Єрусалимі та на Юді, аж доки Він не відкинув їх з-перед Свого обличчя.
І Седекія відступив від царя Вавилону.