Другі таблиці. Ааронова смерть. Левіти
1
Тоді ГОСПОДЬ сказав мені: Витеши собі дві кам’яні таблиці, як були попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі також дерев’яний Ковчег. 2
А Я напишу на тих таблицях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у Ковчег. 3 Тож я виготовив Ковчег із дерева акації, витесав дві кам’яні таблиці, такі як попередні, і з тими двома скрижалями у моїх руках я піднявся на гору. 4
І Він написав на скрижалях те, що було написано раніше, десять слів, які ГОСПОДЬ оголосив вам на горі з-посеред вогню у день зборів. І ГОСПОДЬ дав їх мені. 5 Обернувшись, я зійшов з гори і поклав скрижалі в Ковчег, який я виготовив. І вони там залишались, як ГОСПОДЬ мені звелів.
6
Ізраїлеві нащадки вирушили з Беерота Яаканових синів до Мосери. Там помер Аарон і там був похований, а замість нього священиком став його син Елеазар. 7
Звідти вирушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотбати – краю водних потоків. 8
Того часу ГОСПОДЬ відокремив плем’я Левія для носіння Ковчега ГОСПОДНЬОГО Заповіту, аби вони перебували перед ГОСПОДОМ, служили йому і благословляли від Його Імені, як вони роблять аж до цього дня. 9 Тому в Левія немає частки та спадщини серед його братів. Сам ГОСПОДЬ є його спадщиною, як і сказав йому ГОСПОДЬ, твій Бог.
10 Я залишався на горі сорок днів та сорок ночей, як і попереднього разу. ГОСПОДЬ вислухав мене й цього разу. ГОСПОДЬ не захотів вас винищувати. 11 Після цього ГОСПОДЬ сказав мені: Вставай і вирушай у дорогу на чолі народу. Нехай вони йдуть і заволодіють землею, про яку Я присягався їхнім батькам, що дам їм.
Чого жадає Господь
12
А тепер, Ізраїлю, що ГОСПОДЬ, твій Бог, вимагає від тебе? Лише того, щоб ти боявся ГОСПОДА, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його й служив ГОСПОДУ, своєму Богові, з усього свого серця і з усієї своєї душі, 13 дотримуючись Заповідей ГОСПОДА і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, для твого добра. 14 Адже небо й небеса небес, земля і все, що на ній, належать ГОСПОДУ, твоєму Богові. 15
Однак ГОСПОДЬ уподобав лише твоїх батьків, щоб їх любити, а після них з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків, як це є сьогодні. 16
Обріжте ваше необрізане серце, і більше не будьте твердошиїми. 17
Адже ГОСПОДЬ, ваш Бог, є Богом богів і Владикою владик. Він – Бог великий, сильний і страшний, Котрий не зважає на особу і не бере подарунків. 18
Він визначає справедливість сироті та вдовиці й милує приходця, даючи йому хліб та одяг. 19 Тож і ви любіть приходця, оскільки самі були приходцями в Єгипетському краю. 20
Боятимешся ГОСПОДА, свого Бога, Йому служитимеш, Його триматимешся і Його Іменем присягатимешся. 21
Він – твоя похвала і Він – твій Бог, Який здійснив з тобою ці великі й страшні речі , які бачили твої очі. 22
Твої батьки прийшли в Єгипет в кількості сімдесяти душ; тепер же ГОСПОДЬ, твій Бог, учинив тебе численним, як зорі на небі!
1 Того часу Господь сказав мені: Витеши собі дві кам’яні скрижалі, такі , як і попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі теж дерев’яний ковчег. 2 А Я напишу на тих скрижалях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у ковчег. 3 Тож я виготовив ковчег із гнилостійкого дерева, витесав дві кам’яні скрижалі, такі , як і попередні, та піднявся на гору з двома скрижалями у своїх руках. 4 І Він написав на скрижалях, як було написано раніше, — десять слів, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню. І Господь дав їх мені. 5 Тоді я повернувся, зійшов з гори й поклав скрижалі в ковчег, який виготовив раніше ; і вони були там, як Господь мені звелів. 6 Тоді ізраїльські сини вирушили з Верота синів Якима до Місадая. Там помер Аарон і був там похований, а замість нього священиком став його син Елеазар. 7 Звідти вони вирушили до Ґадґада, а з Ґадґада до Єтевати, землі водного потоку. 8 Того часу Господь відділив плем’я Левія, щоб левіти носили ковчег Господнього завіту, стояли перед Господом, священнодіяли та приносили молитви Його Імені, як це і є аж до цього дня. 9 Тому в левітів немає частки чи спадщини серед їхніх братів. Сам Господь — його спадщина, як Він і сказав йому. 10 Я перебував на горі сорок днів та сорок ночей, — і Господь вислухав мене й цього разу, і Господь більше не хотів вас вигубляти. 11 Тоді Господь сказав мені: Іди, рушай на чолі цього народу, і нехай вони ввійдуть та заволодіють землею, яку Я поклявся їхнім батькам дати їм. 12 А тепер, Ізраїлю, що Господь, твій Бог, вимагає від тебе, як не те, щоб ти боявся Господа, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його, служив Господу, своєму Богові, з усього свого серця і з усієї своєї душі 13 та дотримувався заповідей Господа, свого Бога, і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі було добре? 14 Ось небо й небеса небес, земля та все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові. 15 Однак Господь уподобав лише твоїх батьків, щоб їх любити, і з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків після них, як це і є цього дня. 16 Обріжте ж своє твердосердя і більше не будьте тугошиїми. 17 Адже Господь, ваш Бог, — Бог богів і Владика владик, великий, сильний і страшний Бог, Який не зважає на особу, ані не бере подарунку, 18 Який чинить суд захожому, сироті та вдові й любить захожого, щоб дати йому хліб та одяг. 19 Тож і ви любіть захожого, адже й ви були захожими в Єгипетській землі. 20 Бійся Господа, свого Бога, Йому служи, Його тримайся і Його Ім’ям клянися. 21 Він — твоя похвала і Він — твій Бог, Який здійснив посеред тебе ці великі й славні речі , які бачили твої очі. 22 Твої батьки прийшли в Єгипет в кількості сімдесяти душ; сьогодні ж Господь, твій Бог, учинив тебе в кількості як небесні зорі!