Перехід через землю ісавську та моавську
1 Отже, ми повернулись назад і вирушили до пустелі, у напрямку до Червоного моря, як ГОСПОДЬ мені й сказав. Так ми кружляли навколо гори Сеір багато днів. 2 ГОСПОДЬ промовив до мене такі слова: 3 Досить вже вам кружляти навколо цієї гори. Повертайте на північ. 4 Звернись до народу і скажи: Ви будете переходити територію своїх братів, синів Ісава, які живуть у Сеірі. Вони боятимуться вас, але й ви будьте дуже обережні. 5 Не затівайте з ними війни, бо Я не дам вам їхньої землі навіть на стопу ноги, оскільки гору Сеір Я дав у володіння Ісавові. 6 Харчі ви будете купувати в них за гроші, аби ви мали що їсти. Так само і воду для пиття купуватимете в них за гроші. 7 Адже ГОСПОДЬ, твій Бог, поблагословив тебе у кожній справі твоїх рук. Він знає, як ти пройшов цю велику пустелю. Протягом сорока років ГОСПОДЬ, твій Бог, з тобою, так що тобі нічого не бракувало. 8 Тож ми обминули наших братів, синів Ісава, що мешкають у Сеірі, прямуючи рівниною повз Елат і повз Еціон-Ґабер. Відтак повернули і пішли в напрямку моавської пустелі. 9 Тоді ГОСПОДЬ сказав мені: Не виступай проти моавійців і не затівай з ними війни, бо Я не дам вам у володіння їхньої землі, оскільки Я дав Ар у володіння синам Лота. 10 Раніше на ній жили еміми – великий, численний і високорослий народ, як і енакійці. 11 Рефаїмців, як і енакійців (синів Енака), велетнів, моавійці також називають емімами. 12 У Сеірі також раніше жили хорейці, але нащадки Ісава прогнали їх і знищили їх перед собою, поселившись замість них, як пізніше учинив Ізраїль на землі своєї спадщини, яку дав їм ГОСПОДЬ. 13 Тому вирушайте й перетинайте долину Зеред.
І ми перейшли долину Зеред. 14 Таким чином , з того часу, як ми вирушили з Кадеш-Барнеа, і поки перейшли долину Зеред, минуло тридцять вісім років, доки не вимерло все покоління боєздатних чоловіків у таборі, як ГОСПОДЬ поклявся їм. 15 Так ГОСПОДНЯ рука тяжіла над ними, аби цілковито вигубити їх із табору.
16 І коли, вмираючи, з-посеред народу загинули всі боєздатні чоловіки, 17 ГОСПОДЬ промовив до мене такі слова: 18 Сьогодні ти перетнеш кордон Моаву, тобто Ар, 19 і наблизишся до синів Аммона. Не виступай проти них, не затівай з ними війни, тому що Я не дам тобі у володіння землі синів Аммона, оскільки Я дав її у володіння синам Лота. 20 Цей край також вважається землею рефаїмців. Раніше на ній мешкали рефаїмці, яких аммонійці називали замзуммійцями. 21 Це був великий, численний і дуже високорослий народ, як енакійці. Та ГОСПОДЬ вигубив їх перед ними, так що аммонійці прогнали їх і поселилися замість них. 22 Те саме Він учинив синам Ісава, які живуть у Сеірі, коли перед ними прогнав і вигубив хорейців. Так що сини Ісава поселилися там замість них і мешкають аж до цього дня. 23 Що ж до аввійців, які жили в поселеннях аж до Гази, то їх знищили кафторійці, які вийшли з Кафтору, і поселилися на місці аввійців .
Перемога над царем Сигоном
24 Тож встаньте вирушайте і переходьте потік Арнон. Май на увазі! Я віддаю у твої руки аморейця Сіхона, хешбонського царя, та його край. Починай і воюй з ним. 25 З цього дня Я починаю наводити страх і трепет перед тобою на всі народи, що під небесами, які, почувши вістку про тебе, відчують страх і почнуть тремтіти перед тобою.
26 Я послав з пустелі Кедемот до Сіхона, хешбонського царя, послів з пропозицією миру, пропонуючи: 27 Дозволь мені перейти через твій край. Я йтиму уторованою дорогою, не звертаючи ні праворуч, ні ліворуч. 28 Харчі продаватимеш мені за гроші, аби я мав що їсти. Так само і воду даватимеш мені за гроші, аби я мав що пити. Дозволь мені лише перейти пішки, 29 як це зробили для мене сини Ісава, що мешкають у Сеірі, та моавійці, які проживають в Арі, поки я не переправлюся через Йордан до краю, який ГОСПОДЬ, наш Бог, дає нам. 30 Проте Сіхон, хешбонський цар, не захотів щоб ми перейшли через його край , тому що ГОСПОДЬ, твій Бог, учинив його дух непоступливим, а його серце зробив нечутливим, щоб видати його у твої руки, як бачимо сьогодні .
31 Тому ГОСПОДЬ сказав мені: Візьми до уваги, Я почав видавати тобі Сіхона та його край. Починай і бери у своє володіння його землю. 32 І Сіхон виступив проти нас з усім своїм народом до Ягци, щоб воювати. 33 Та ГОСПОДЬ, наш Бог, видав його нам. Ми побили його разом з його синами та усім його народом. 34 Тоді ж ми захопили всю його місцевість і піддали закляттю кожне місто, не залишивши живими нікого – ні чоловіків , ні жінок, ні дітей. 35 Для себе ми взяли лише худобу та здобич міст, які ми захопили. 36 Від Ароера, що на березі потоку Арнон, і міста, що в долині, і аж до Гілеаду не було міста, яке було б нам неприступним – усі ГОСПОДЬ, наш Бог, видав нам. 37 Лише до землі синів Аммона, до жодного місця на березі потоку Яббок, ні до міст, що в гірській місцевості , ви ні до чого не наблизилися, як наказав ГОСПОДЬ, наш Бог.
1 Повернувши назад, ми вирушили до пустелі, у напрямку до Червоного моря, як Господь мені й сказав. І ми кружляли навколо гори Сиїр багато часу. 2 Господь сказав мені: 3 Досить вам кружляти навколо цієї гори. Повертайте на північ. 4 Звели народові, кажучи: Ось ви перетинаєте кордони своїх братів, синів Ісава, які живуть у Сиїрі. Вони боятимуться вас і дуже остерігатимуться. 5 Не виступайте проти них з війною, бо Я не дам вам їхньої землі навіть на стопу ноги, — адже Я дав гору Сиїр у володіння Ісавові. 6 Їжу будете в них купувати — і будете їсти; і воду будете в них брати мірою за гроші — і будете пити. 7 Адже Господь, наш Бог, поблагословив тебе в кожному ділі твоїх рук. Задумайся, як ти пройшов цю велику й страшну пустелю. Ось уже сорок років Господь, твій Бог, з тобою, — і ти ні в чому не мав недостатку. 8 Тож ми пройшли попри наших братів, синів Ісава, що живуть у Сиїрі, попри дорогу до Арави від Елона і від Гасіон-Ґавера, і, повернувши, пройшли попри дорогу до моавської пустелі. 9 Тоді Господь сказав мені: Не ворогуйте з моавійцями і не виступайте проти них з війною, бо Я не дам вам у володіння їхньої землі, — адже Я дав Сиїр у володіння синам Лота. 10 (Раніше на ній жили оммінці — великий, численний і сильний народ, такий як енакімці. 11 Вони також вважатимуться рафаїнцями, як і енакімці, та моавійці називають їх оммінцями. 12 У Сиїрі також раніше жили хорейці; та сини Ісава вигубили їх, стерли їх перед своїм обличчям і поселилися на їхньому місці — так, як учинив Ізраїль із землею, яку дав йому Господь у його володіння). 13 Тож тепер ви встаньте, руште та перейдіть через долину Заред. І ми перейшли через долину Заред. 14 А часу, що ми подорожували з Кадис-Варни, аж поки перейшли через долину Заред, було тридцять вісім років, — доки не вимерло все покоління чоловіків-воїнів у таборі, як Господь і поклявся їм. 15 Та й Божа рука була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж поки вони не вигинули. 16 І сталося, — коли загинули всі чоловіки-воїни, вимираючи з-посеред народу, 17 Господь промовив до мене, кажучи: 18 Сьогодні ти перетнеш кордони Моаву, Ароір, 19 і ви наблизитесь до синів Аммана. Не ворогуйте з ними, не виступайте проти них з війною, бо Я не дам тобі у володіння землі синів Аммана, — адже Я дав її у володіння синам Лота. 20 (Вона вважатиметься землею рафаїнців, адже і на ній раніше жили рафаїнці; амманійці ж називають їх зомзоммінцями. 21 Це великий, численний і дуже сильний народ, такий як енакімці. Та Господь вигубив їх перед обличчям амманійців , і ті захопили їх та поселилися на їхньому місці , 22 так само, як вони вчинили синам Ісава, які живуть у Сиїрі, таким чином, як вигубили перед їхнім обличчям хорейців і захопили їх , поселилися на їхньому місці й живуть аж до цього дня. 23 Також евейці, які живуть в Асероті аж до Ґази, та кападокійці, які вийшли з Кападокії, вигубили їх і поселилися на їхньому місці ). 24 Тож тепер ви встаньте, рушайте та перейдіть через долину Арнон. Ось Я видав у твої руки аморейця Сеона, есевонського царя, та його землю. Починай захоплювати її , — виступай проти нього з війною. 25 Із цього дня починай наводити страх і трепет перед собою на обличчя всіх народів, що під небом, які, почувши твоє ім’я, затривожаться та затремтять перед твоїм обличчям. 26 Тож я послав послів з пустелі Кедамот до Сеона, есевонського царя, з мирними словами, кажучи: 27 Дозволь мені перейти через твою землю; я проходитиму по дорозі, не звертатиму ні праворуч, ні ліворуч. 28 Їжу продаватимеш мені за гроші, — і я їстиму, і воду продаватимеш мені за гроші, — і я питиму. Дозволь мені тільки перейти ногами, 29 як це мені вчинили сини Ісава, які живуть у Сиїрі, та моавійці, які живуть в Ароірі, — аж доки я не переправлюся через Йордан до землі, яку Господь, наш Бог, дає нам. 30 Та Сеон, есевонський цар, не хотів, щоб ми перейшли через його землю , бо Господь, наш Бог, учинив його дух непоступливим і його серце вчинив упертим, щоб він був виданий у твої руки, як це і є цього дня. 31 Тоді Господь сказав мені: Ось Я почав видавати перед твоїм обличчям аморейця Сеона, есевонського царя, та його землю. Починай брати у володіння його землю. 32 І Сеон вийшов нам назустріч, — він та весь його народ, — на війну до Яси. 33 Та Господь, наш Бог, видав його перед нашим обличчям, і ми побили його, його синів та весь його народ. 34 Того часу ми захопили всі міста і вигубили по черзі кожне місто, — і їхніх жінок, і їхніх дітей, — не залишили живим нікого . 35 Ми забрали тільки худобу та взяли здобич із міст. 36 Від Ароера, що на березі потоку Арнон, та міста, що в долині, і аж до гори Ґалааду не було міста, яке вбереглося б від нас; усіх їх Господь, наш Бог, видав у наші руки. 37 Лише до землі синів Аммона, до всього, що прилягає до потоку Явок та до міст, що в гірській місцевості , ми не наближалися, як Господь, наш Бог, наказав нам.