Виконуйте заповіта Господнього
1 Після цього Мойсей скликав увесь Ізраїль й сказав їм: Ви бачили все, що ГОСПОДЬ учинив перед вашими очима в Єгипетському краю фараонові, всім його слугам та всьому його краю, – 2 ті великі досвіди, які бачили ваші очі, ті великі ознаки й чудеса, 3 та аж до цього дня ГОСПОДЬ не дав вам серця, яке б розуміло, очей, які би бачили, та вух, які б чули. 4 Сорок років я провадив вас пустелею. Ваш одяг не псувався, а ваше взуття на ваших ногах не зносилося. 5 Ви не їли хліба й не пили вина та п’янкого напою, щоб узнали, що Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог. 6 А коли ви прийшли на це місце, і супроти нас виступили війною Сіхон, цар Хешбона, та Оґ, цар Башану, то ми їх розбили, 7 забрали їхній край і дали його у власність племенам Рувима, Ґада та половині племені Манассії. 8 Тож дотримуйтеся слів цього Заповіту й виконуйте їх, аби вам щастило в усьому, що будете чинити.
9 Ви всі сьогодні стоїте перед ГОСПОДОМ, вашим Богом – голови ваших племен, ваші старійшини й ваші начальники – усі ізраїльські мужі, 10 ваші діти, ваші жінки та ваші приходці, які є серед твого табору, від твого дроворуба й до твого водоноса, 11 щоби під присягою ти уклав Заповіт із ГОСПОДОМ, своїм Богом, який ГОСПОДЬ, твій Бог, укладає сьогодні з тобою, 12 щоб сьогодні оголосити тебе Своїм народом, а Він буде твоїм Богом, як Він пообіцяв тобі та як присягнувся твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову. 13 Я укладаю цей Заповіт, скріплений присягою, не лише з вами, 14 але також з кожним, хто тут присутній з нами сьогодні перед ГОСПОДОМ, нашим Богом, як і з тими, кого сьогодні з нами тут немає. 15 Адже ви знаєте, як ми жили в Єгипетському краю та як переходили поміж народами, які обминули. 16 Ви бачили їхні гидоти та їхні ідоли, яких вони мають , – дерево й камінь, срібло й золото. 17 Нехай же серед вас не буде чоловіка чи жінки, роду чи племені, у кого серце нині відвернулося від ГОСПОДА, нашого Бога, щоби піти служити богам тих народів! Нехай не буде серед вас кореня, який пускав би пагони отрути та полину! 18 Отже, коли хтось , почувши слова цього прокляття, тішив себе у своєму серці благословенням, кажучи: У мене буде все добре, навіть якщо я ходитиму в свавіллі свого серця, то не повинно статися так, щоб зі спрагненим загинув би той, хто спраги не відчуває. 19 ГОСПОДЬ не захоче йому простити, але гнів ГОСПОДНІЙ та Його ревнощі запалають тоді на того чоловіка. На нього впадуть усі прокляття, записані в цій книзі, й ГОСПОДЬ зітре його ім’я з-під небес. 20 ГОСПОДЬ відокремить його від усіх ізраїльських племен на загибель, згідно з усіма прокляттями заповіту, записаними в книзі цього Закону. 21 І скаже наступне покоління, – ваші сини, які постануть після вас, і приходець, який прийде з далекої землі, – побачивши кари тієї землі та хвороби, які ГОСПОДЬ пошле на неї, 22 сірку та сіль – пожарище, коли вся ця земля не буде засіватися та не родитиме, і не з’явиться на ній жодна трава, як після знищення Содому і Гоморри, Адми і Цевоїма, які ГОСПОДЬ знищив у Своєму обуренні та в Своєму гніві, – 23 всі народи скажуть: За що ГОСПОДЬ учинив так з цією землею? Яка причина такого великого обурення та гніву! 24 І дадуть відповідь: За те, що вони відкинули Заповіт ГОСПОДА, Бога своїх батьків, який Він уклав з ними, коли виводив їх з Єгипетського краю. 25 Вони відійшли й служили іншим богам, поклоняючись їм – богам , яких вони не знали, і яких Він їм не давав. 26 Тому ГОСПОДЬ запалав гнівом на той край, так що впали на нього всі прокляття, записані в цій книзі. 27 ГОСПОДЬ вирвав їх з їхньої землі в пориві гніву, запалу та великого обурення, й закинув їх до іншого краю, як це бачимо сьогодні. 28 Те, що скрите, належить ГОСПОДУ, нашому Богу, а відкрите – нам та нашим дітям навіки, щоб ми виконували всі слова цього Закону.
1 Мойсей скликав усіх ізраїльських синів і сказав їм: Ви бачили все, що Господь учинив перед вами в Єгипетській землі фараонові, його слугам та всій його землі, — 2 ті великі випробовування, які бачили твої очі, великі знамення та чудеса. 3 Та Господь Бог не дав вам серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, та вух, щоб чути, аж до цього дня. 4 Сорок років Він водив вас по пустелі, — ваш одяг не постарів, і ваше взуття на ваших ногах не зносилося; 5 ви не їли хліба й не пили вина чи міцного напою, щоб ви знали, що Він — Господь, ваш Бог. 6 А коли ви прийшли на це місце, то нам назустріч вийшов на війну Сеон, цар Есевона, та Оґ, цар Васану, і ми побили їх, 7 забрали їхню землю, і я дав її в спадщину Рувимові, Ґадові та половині племені Манасії. 8 Тож пильнуйте, щоб виконувати всі слова цього завіту, щоб ви розуміли все, що будете чинити. 9 Ви всі сьогодні стали перед Господом, вашим Богом — голови ваших племен, ваші старійшини, ваші судді й ваші писарі, кожний ізраїльський мужчина, 10 ваші жінки, ваші діти та захожий, який проживає серед вашого табору, від вашого дроворуба й до вашого водоноса, — 11 щоб ти вступив у завіт із Господом, своїм Богом, та в Його клятви, які Господь, твій Бог, укладає сьогодні з тобою, 12 щоб установити тебе Своїм народом, і щоб Він був твоїм Богом, як Він і сказав тобі та як поклявся твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову. 13 Укладаю цей завіт і цю клятву не лише з вами, 14 але як з тими, хто тут присутній з нами сьогодні перед Господом, нашим Богом, так і з тими, кого сьогодні з нами немає. 15 Адже ви самі знаєте, як ми жили в Єгипетській землі та як пройшли через народи, через які ви пройшли, 16 і ви бачили їхні гидоти та їхніх ідолів, яких вони мають, — дерево й каміння, срібло й золото. 17 Чи є хтось серед вас — чоловік чи жінка, сім’я чи плем’я, — чий розум відвернувся від Господа, вашого Бога, щоб іти служити богам тих народів? Чи є хтось серед вас коренем, який пускає вгору пагінці з отрутою та гіркотою? 18 І буде, — якщо хтось почує слова цього прокляття та провіщатиме у своєму серці, кажучи: Усе буде в мене гаразд, коли я ходитиму в блуканні свого серця, — щоб таким чином грішник не погубив із собою безгрішного! 19 Бог не захоче простити йому, але гнів Господа та Його ревнощі запалають тоді на того чоловіка, і всі прокляття цього завіту, записані в книзі цього закону, спадуть на нього, і Господь зітре його ім’я з-під неба. 20 Господь відлучить його від усіх ізраїльських синів на погибель згідно з усіма прокляттями завіту, записаними в книзі цього закону. 21 І скаже інше покоління, ваші сини, які народяться після вас, і чужинець, який прийде з далекої землі, коли побачать кари тієї землі та її хвороби, які Господь зіслав на неї, — 22 сірку та випалену сіль; коли вся ця земля не буде засіватися чи родити, і не зійде на ній жодна зелень, подібно як були знищені Содом і Гоморра, Адама і Севоїм, які Господь знищив у гніві та люті, — 23 тоді всі народи скажуть: За що Господь учинив так із цією землею? Яка це велика лють гніву! 24 І скажуть: Це тому, що вони покинули завіт Господа, Бога своїх батьків, який Він уклав з їхніми батьками, коли вивів їх з Єгипетської землі, 25 і, пішовши, служили іншим богам та поклонялися їм — богам , яких вони не знали, і яких Він не призначав їм. 26 Тож Господь запалав гнівом на ту землю, щоб навести на неї всі прокляття, записані в цій книзі. 27 Господь прогнав їх з їхньої землі в гніві, люті та дуже великому обуренні й закинув їх в іншу землю, як це і є тепер. 28 Скрите належить Господу, нашому Богу, а відкрите — нам та нашим дітям навіки, щоб виконувати всі слова цього закону.