Повторення Закону 9

Ізраϊлеві гріхи проти Господа
1 Слухай, Ізраїлю: Ти тепер переходиш через Йордан, щоб увійти й заволодіти більшими і сильнішими від тебе народами, здобути великі й укріплені аж до небес міста, 2 перемогти великий і високий народ, синів Енака, яких ти знаєш і про яких чув таке : Хто зможе протистояти синам Енака? 3 Але тепер ти дізнаєшся, що ГОСПОДЬ, твій Бог, іде попереду тебе як всепоглинаючий вогонь. Він Сам винищить їх і підкорить тобі. Ти швидко їх проженеш, і незабаром знищиш їх, як ГОСПОДЬ заповідав тобі. 4 Але коли ГОСПОДЬ, твій Бог, виганятиме їх перед тобою, не говори тоді у своєму серці такі слова: Це через мою праведність ГОСПОДЬ впровадив мене, аби я заволодів цією землею. Насправді ж через беззаконня цих народів ГОСПОДЬ виганяє їх перед тобою. 5 Отже , не через твою праведність і правоту твого серця ти йдеш, щоб заволодіти їх краєм, а через беззаконня тих народів ГОСПОДЬ, твій Бог, виганяє їх перед тобою, та щоб дотримати слова, яким ГОСПОДЬ присягався твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову.
6 Усвідом же, що не за твою праведність ГОСПОДЬ, твій Бог, дає тобі цю добру землю, аби заволодіти нею, адже ти твердошиїй народ. 7 Пам’ятай і не забувай, як ти гнівив ГОСПОДА, твого Бога, – в пустелі з того дня, коли ти вийшов з Єгипетського краю, і аж поки ви не прийшли на це місце, ви були непокірними щодо ГОСПОДА.
8 Та й під Хоривом ви прогнівили ГОСПОДА. ГОСПОДЬ так розгнівався на вас, що хотів вас знищити. 9 Тоді я зійшов на гору, щоб прийняти кам’яні таблиці, скрижалі Заповіту, який ГОСПОДЬ уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, не їв хліба і не пив води. 10 ГОСПОДЬ дав мені дві кам’яні таблиці, написані Божим перстом, і на них були всі слова, які ГОСПОДЬ оголосив вам на горі з-посеред вогню у день зборів. 11 І коли минуло сорок днів і сорок ночей, ГОСПОДЬ дав мені дві кам’яні таблиці – скрижалі Заповіту. 12 Тоді ГОСПОДЬ сказав мені: Вставай, мерщій зійди звідси донизу , бо твій народ, який ти вивів з Єгипту, зіпсувався. Надто швидко звернули вони з дороги, про яку Я їм заповів, зробивши собі литого ідола . 13 І ГОСПОДЬ промовив до мене такі слова: Я бачу, що цей народ твердошиїй. 14 Відійди від Мене, і Я знищу їх. Я зітру їхнє ім’я з-під небес, а від тебе Я вчиню більший, потужніший і численніший народ, ніж вони.
15 Обернувшись, я зійшов з гори. Тоді гора палала вогнем, а в обох моїх руках були дві таблиці Заповіту. 16 Я побачив, що ви згрішили перед ГОСПОДОМ, вашим Богом, зробивши собі литого ідола . Швидко ви звернули з дороги, про яку ГОСПОДЬ вам заповів! 17 Вхопивши обидві скрижалі, я кинув їх з обох своїх рук і розбив їх на ваших очах. 18 І я впав долілиць перед ГОСПОДОМ, як і попереднього разу, сорок днів та сорок ночей, не вживаючи хліба і не п’ючи води за всі ваші гріхи, які ви звершили, вчинивши зло в очах ГОСПОДА, гнівлячи Його. 19 Я злякався гніву й обурення, які охопили через вас ГОСПОДА, готового вас знищити. Але і цього разу ГОСПОДЬ вислухав мене. 20 Так само ГОСПОДЬ дуже розгнівався на Аарона і хотів його знищити. Молився я тоді також і за Аарона. 21 А предмет вашого гріха, – телець, – якого ви зробили, я взяв і спалив його у вогні, розтовкши його дощенту, так що він перетворився на порох. Той порох я кинув у потік, що стікав із гори.
22 Також у Табері, у Массі та у Кіброт-Гаттаві ви гнівили ГОСПОДА. 23 А коли ГОСПОДЬ послав вас із Кадеш-Барнеа, кажучи: Вирушайте і заволодійте землею, яку Я дав вам, ви виявились неслухняними наказові ГОСПОДА, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу. 24 Ви були непокірні ГОСПОДУ з того дня, як я вас знаю.
25 Впавши перед ГОСПОДОМ, я сорок днів і сорок ночей, припадаючи, молився , тому що ГОСПОДЬ сказав, що вигубить вас. 26 Молячись до ГОСПОДА, я казав: Владико ГОСПОДИ, не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Своєю величчю Ти визволив, яку Ти потужною рукою вивів з Єгипту. 27 Згадай Своїх слуг, Авраама, Ісаака та Якова. Не зважай на впертість цього народу, на його беззаконня і його гріх, 28 аби у тому краю, з якого Ти нас вивів, не говорили таких слів: Оскільки ГОСПОДЬ був неспроможний ввести їх у землю, яку Він обіцяв їм, оскільки зненавидів їх, то Він вивів їх, щоб знищити в пустелі! 29 Адже вони є Твоїм народом і Твоєю спадщиною, яку Ти визволив Своєю силою і Своїм простягнутим раменом!
1 Слухай, Ізраїлю: Ти сьогодні переправляєшся через Йордан, щоб увійти в землю і заволодіти великими і значно сильнішими від вас народами, великими містами з укріпленнями аж до небес, 2 великим, численним і високим народом, синами Енака, яких ти знаєш і про яких ти чув: Хто встоїть проти обличчя синів Енака? 3 Та сьогодні ти дізнаєшся, що Господь, твій Бог, іде попереду, перед твоїм обличчям; Він — нищівний вогонь. Він вигубить їх і змусить їх втікати перед твоїм обличчям, і ти швидко знищиш їх, як Господь і казав тобі. 4 Коли Господь, твій Бог, вигубить ці народи перед твоїм обличчям, — не говори тоді у своєму серці, кажучи: Це за мою праведність Господь увів мене, щоб я заволодів цією землею. Насправді це через безбожність цих народів Господь вигубить їх перед твоїм обличчям. 5 Це не через твою праведність і не через святість твого серця ти входиш, щоб заволодіти їхньою землею, а через безбожність цих народів Господь вигубить їх перед твоїм обличчям, та щоб зберегти завіт, про який Господь поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову. 6 Усвідом сьогодні, що Господь, твій Бог, дає тобі заволодіти цією доброю землею не за твою праведність, адже ти — тугошиїй народ. 7 Пам’ятай, не забувай, як ти гнівив Господа, свого Бога, у пустелі: від дня, коли ви вийшли з Єгипту, і аж доки не прийшли до цього місця, ви не переставали бути неслухняними супроти Господа. 8 І на Хориві ви розгнівили Господа, і Господь так розлютився на вас, що хотів вас вигубити, 9 коли я піднімався на гору, щоб взяти кам’яні скрижалі, скрижалі завіту, який Господь уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, хліба я не їв і води не пив. 10 І Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, написані Божим пальцем, і написав на них усі слова, які Господь оголосив вам на горі. 11 І сталося, — через сорок днів і сорок ночей Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, скрижалі завіту. 12 І Господь сказав мені: Встань, мерщій зійди звідси вниз, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня; швидко вони звернули з дороги, яку ти їм заповів: зробили собі литого ідола . 13 І Господь сказав мені: Я говорив тобі вже один раз і другий раз, кажучи: Я побачив цей народ: це тугошиїй народ. 14 Залиш Мене, щоб Я вигубив їх, і Я зітру їхнє ім’я з-під небес. Я вчиню тебе великим, сильним і ще численнішим народом, ніж цей. 15 Тоді я повернувся і зійшов з гори, гора ж палала вогнем, а у двох моїх руках були дві скрижалі. 16 Побачивши, що ви згрішили перед Господом, вашим Богом, зробили самі собі литого ідола і звернули з дороги, яку Господь вам заповів, — 17 взявши дві скрижалі, я кинув їх із двох своїх рук і розбив їх перед вами. 18 І я молився перед Господом ще раз, як і першого разу, сорок днів та сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі ваші гріхи, якими ви згрішили, вчинивши зло перед Господом, вашим Богом, і розгнівивши Його. 19 І я був переляканий гнівом і люттю Господа , бо Господь розлютився на вас так, що був готовий вигубити вас. І Господь вислухав мене і того разу. 20 Господь дуже розгнівався і на Аарона, бувши готовим його погубити, та я помолився того часу й за Аарона. 21 А ваш гріх, який ви вчинили, — тельця — я взяв, спалив його у вогні та розтовк його, добре розтерши, аж він став дрібним і став як порох; і я кинув той порох у потік, що стікав із гори. 22 Також у Спаленні, у Випробуванні та в Гробівцях Пожадання ви гнівили Господа. 23 Коли Господь вислав вас із Кадис-Варни, кажучи: Ідіть та заволодійте землею, яку Я даю вам! — ви були неслухняні слову Господа, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу. 24 Ви були неслухняні Господу від дня, коли Він став вам знаний. 25 Я молився перед Господом сорок днів і сорок ночей, які я молився, бо Господь сказав, що вигубить вас. 26 Я молився до Бога й казав: Господи, Господи, царю богів! Не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Ти визволив Своєю великою силою, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою, Своєю могутньою рукою і Своїм піднесеним раменом! 27 Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака та Якова, яким Ти клявся Самим Собою. Не зважай на впертість цього народу, на їхню безбожність і їхні гріхи. 28 Щоб мешканці тієї землі, з якої Ти нас вивів, не сказали, мовляв: Це сталося через неспроможність Господа ввести їх у землю, про яку Він говорив їм! Або: Це через Свою ненависть до них Він вивів їх, щоб повбивати в пустелі! 29 Адже вони — Твій народ і Твоя спадщина, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою і Своїм піднесеним раменом!