Загибель Гамана
1 Отже, цар разом з Гаманом прибули на бенкет із царицею Естер. 2
На другий день бенкетування, попиваючи вино, цар знову запитав Естер: Яке твоє бажання, царице Естер? Твоє прохання буде виконане, навіть до половини царства! 3
Відповідаючи, цариця Естер промовила: Якщо я знайшла милість в твоїх очах, о царю, і якщо цар бажає виконати моє прохання, то нехай мені буде подароване моє життя, а також, за моїм проханням – життя мого народу. 4 Адже я і мій народ продані на знищення, – приречені на вбивство та цілковите знищення! Якби нас продали за рабів і невільниць, я мовчала б, оскільки через таке лихо не варто було б турбувати царя… 5 Тоді цар Ахашверош запитав царицю Естер: Хто він такий, і де той, що наважився таке вчинити? 6 Естер відповіла: Таким гнобителем і ворогом є цей злобний Гаман! І Гаман затремтів перед царем і царицею. 7 Розлючений цар рвучко піднявся від бенкетного столу з вином і вийшов у сад біля палацу. Залишившись, Гаман почав благати царицю Естер за своє життя, оскільки розумів, що цар вже визначив його долю. 8 Повернувшись із саду біля палацу, в дім, де вони бенкетували з вином, цар побачив, що Гаман припав до ложа, де знаходилась Естер, і злісно вигукнув: Невже він має намір ще й зґвалтувати царицю в моєму домі? Щойно цар сказав ці слова, як покрили обличчя Гамана. 9 Тоді один з царедворців-євнухів, Харвона, промовив до царя: Он і шибениця заввишки п’ятдесят ліктів, стоїть перед домом Гамана. Адже Гаман приготував її для Мордехая, добрі слова якого врятували життя царя,. І цар сказав: Повісьте його на ній! 10 Отже, повісили Гамана на шибениці, яку він приготував для Мордехая. Після цього гнів царя вгамувався.