Яковів рід
1
Ось імена синів Ізраїля, які прийшли до Єгипту з Яковом. Кожен прийшов зі своїм домом. 2 Рувим, Симеон, Левій і Юда; 3 Іссахар, Завулон і Веніямін; 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5
Усіx же осіб, які вийшли зі стегна Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже був у Єгипті. 6
І помер Йосиф, і всі його брати, і все те покоління. 7
А нащадки Ізраїля плодилися, роїлися і множилися, і стали надзвичайно сильними. І наповнився ними той край.
Переслідування синів Ізраϊлевих
8 А в Єгипті постав новий цар, який не знав Йосифа. 9 І сказав він своєму народові: Ось народ Ізраїлевих нащадків численніший і сильніший за нас. 10
Давайте будемо мудріші за нього, аби він не множився. Бо станеться, коли трапиться нам війна, то він приєднається до наших ворогів, і воюватиме проти нас, і вийде із цієї землі. 11
І поставили над ним наглядачів за примусовою роботою, щоб гнобити його своєю важкою роботою. І він будував фараонові міста для запасів: Пітом і Рамсес. 12 Але чим більше його гнобили, тим більше він множився та більше поширювався. І боялися єгиптяни нащадків Ізраїля. 13
Тож Єгипет безжально змушував працювати нащадків Ізраїля. 14 Вони робили гірким їхнє життя важкою працею біля глини та біля цегли і всякою працею на полі, всякою своєю працею, яку безжально змушували виконувати.
Наказ бабам‑сповитухам убивати єврейських синів
15 І звернувся єгипетський цар до єврейських повитух, ім’я ж першої – Шіфра, а ім’я другої – Пуа, 16 і звелів: Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то дивіться на місці: якщо це син, то вбивайте його, а якщо це дочка, то нехай живе. 17
Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як звелів їм єгипетський цар. Тож вони залишали дітей живими. 18 Тоді єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви робите це – залишаєте дітей живими? 19 А повитухи відповіли фараонові: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильні: перед тим, як прийде до них повитуха, вони народжують. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і дуже зміцнювався. 21 І сталося, оскільки повитухи боялися Бога, то Він розбудовував їхні доми. 22
Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного народженого єврейського сина кидайте до Нілу, а кожну дочку залишайте живою.
1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли в Єгипет разом зі своїм батьком Яковом, і кожен прийшов з усією своєю родиною: 2 Рувим, Симеон, Левій, Юда, 3 Іссахар, Завулон і Веніамин, 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 А Йосиф уже перебував у Єгипті. Усіх же душ від Якова було сімдесят п’ять. 6 Та минув час , і Йосиф, усі його брати і все те покоління померли. 7 Сини ж Ізраїля все зростали: вони розмножилися, стали численними і дуже-дуже сильними; і земля сприяла їхньому розмноженню. 8 Та над Єгиптом постав інший цар, який не знав Йосифа, 9 і він сказав своєму народові: Ось рід синів Ізраїля — великий числом і сильніший за нас. 10 Тож давайте перехитримо їх, щоб не множилися. Щоб вони, коли нагряне на нас війна, не пристали до ворогів та не побороли нас і не покинули землю. 11 Тож він настановив їм наглядачів над роботами, щоб гнобили їх працею. І вони збудували фараонові укріплені міста — Пітом, Рамсес та Он, — місто Сонця. 12 Та чим більше їх гнобили, тим численнішими й сильнішими вони ставали. А єгиптяни відчували огиду до Ізраїльських синів. 13 Тож єгиптяни безжалісно чинили насильство над синами Ізраїля, 14 і робили гірким їхнє життя важкою працею з глиною та цеглою, усякими роботами на полі, — усякими роботами, до яких примушували їх силоміць. 15 І тоді єгипетський цар звернувся до єврейських повитух (ім’я першої з них — Сепфора, ім’я другої — Фуа) 16 і сказав: Коли допомагаєте єврейкам при пологах, то якщо буде хлопчик — убивайте його, а якщо дівчинка, — залишайте її живою . 17 Та повитухи боялися Бога і не робили так, як звелів їм цар Єгипту. Вони залишали в живих і хлопчиків. 18 Тож єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому це ви так чините — залишаєте живими хлопчиків? 19 А повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі , як єгипетські жінки, бо народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи! Тож вони народжували. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і ставав дуже сильним. 21 Оскільки повитухи боялися Бога, то набули собі доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного хлопчика, який тільки народиться в єврейки, кидайте в ріку, а кожну дівчинку залишайте живою.