Єгиптяни женуться за синами Ізраϊлевими
1 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова: 2
Скажи Ізраїлевим нащадкам, щоб вони повернули і отаборилися перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і морем. Навпроти Баал-Цефона ви станете табором біля моря. 3 Фараон скаже про нащадків Ізраїля: Вони заблудились в цій землі, їх затиснула пустеля. 4
Я учиню непоступливим серце фараона, і він кинеться навздогін за ними. Тож Я прославлюся через фараона та його військо. Єгиптяни пізнають, що Я – ГОСПОДЬ! Так вони і зробили.
5
Єгипетському цареві сповістили, що народ утік. Тому серце фараона та його слуг налаштувалось проти народу, і вони сказали: Що ж це ми наробили? Навіщо відпустили Ізраїль, щоб люди на нас не працювали? 6 Тож фараон звелів запрягти свою бойову колісницю, взяв зі собою своїх людей, 7 зібрав шістсот добірних бойових колісниць, а також усі колісниці єгиптян і начальників над кожною з них. 8 ГОСПОДЬ же учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався услід за Ізраїлевими нащадками в той час як Ізраїлеві нащадки рухались під могутньою рукою! 9
Отже, єгиптяни гналися за ними – вся кіннота, колісниці фараона, його вершники і його військо. І наздогнали їх, коли вони отаборилися біля моря, перед Пі-Гахіротом, навпроти Баал-Цефона.
10
Коли фараон наблизився, Ізраїлеві нащадки підвели свої очі і побачили позаду себе єгиптян, які наближалися. Вони дуже налякалися. І заголосили Ізраїлеві нащадки до ГОСПОДА. 11 Вони дорікали Мойсеєві: Хіба не було гробниць у Єгипті, що ти вивів нас погубити в пустелі? Що це ти з нами зробив, вивівши з Єгипту? 12 Хіба в Єгипті ми тобі не говорили такі слова: Залиши нас, щоб ми служили єгиптянам? Адже краще нам працювати на єгиптян, аніж помирати в пустелі. 13
Але Мойсей сказав народові: Не бійтеся! Стійте і побачите спасіння від ГОСПОДА, яке Він учинить вам сьогодні. Тому що єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите повік! 14
ГОСПОДЬ воюватиме за вас, а ви залишайтеся спокійними.
15 Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Чому волаєш до Мене? Скажи Ізраїлевим нащадкам, щоб вирушали. 16
А ти візьми свій посох, простягни свою руку над морем та розділи його! І нехай Ізраїлеві нащадки пройдуть посередині моря суходолом. 17
Я ж учиню серце єгиптян жорстоким, і вони підуть услід за ними. Тоді Я покажу Мою славу через фараона і усе його військо, через його колісниці та його вершників. 18
І пізнають єгиптяни, що Я – ГОСПОДЬ, коли прославлюсь через фараона і його колісниці, через його вершників.
Загибель єгиптян у морі
19
Після цього Божий ангел, який ішов попереду ізраїльського табору, обернувся і перейшов у їхній тил. Перемістився і хмарний стовп, що йшов перед ними, і став позаду них. 20 Таким чином він опинився між табором єгиптян і табором Ізраїлю. Був він хмарою та мороком для одних , і освітлював ніч для інших . Тож протягом усієї ночі табори не наблизилися один до одного.
21
Мойсей простягнув руку в бік моря, і протягом усієї ночі ГОСПОДЬ сильним південним
вітром гнав море, зробивши його суходолом, оскільки вода розступилася. 22
І ввійшли ізраїльтяни на середину моря по суші. Вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч. 23
За ними погнались і єгиптяни. Всі коні фараона, його колісниці та його вершники увійшли слідом за ними на середину моря. 24 У час ранішньої сторожі ГОСПОДЬ глянув на табір єгиптян зі стовпа полум’яного й хмарного і привів табір єгиптян у збентеження. 25
Він загальмував колеса їхніх колісниць і вкрай ускладнив їхнє пересування. Тож єгиптяни кричали: Втікаймо від Ізраїлю, бо ГОСПОДЬ воює за нього проти єгиптян.
26 Тоді ГОСПОДЬ промовив до Мойсея: Простягни свою руку над морем, і нехай повернеться вода на єгиптян – на їхні колісниці та на їхні вершники. 27
І простягнув Мойсей свою руку над морем. Тож на світанку море повернулося на своє місце, а єгиптяни, втікаючи , бігли йому назустріч. Так ГОСПОДЬ кинув єгиптян усередину моря. 28 Вода повернулася і затопила колісниці, вершників та все фараонове військо, яке погналось за ними в море. Не залишилося з них жодного. 29
А Ізраїлеві нащадки пройшли сушею посеред моря. Вода була їм стіною праворуч і ліворуч.
30 Так ГОСПОДЬ врятував того дня Ізраїль з-під руки єгиптян. Побачили ізраїльтяни єгиптян, але вже мертвими на березі моря. 31
Ізраїль побачив могутню руку в тому, що вчинив ГОСПОДЬ єгиптянам. Народ став боятися ГОСПОДА, повіривши ГОСПОДУ та Його рабові Мойсею.
1 І звернувся Господь до Мойсея, промовляючи: 2 Скажи Ізраїльським синам, нехай повернуться і отаборяться напроти поселення між Маґдолом і між морем, напроти Веелсепфона, — перед ними станеш табором біля моря. 3 Тож фараон скаже своєму народові: Сини Ізраїля — вони блукають по землі, бо їх затиснула пустеля. 4 Я ж зроблю непоступливим серце фараона, і він кинеться навздогін за ними. Тож Я прославлюся через фараона та через усе його військо; і всі єгиптяни пізнають, що Я — Господь! І вони зробили так. 5 Єгипетському цареві сповістили, що народ утік. І серце фараона і його слуг повернулося проти народу, і вони сказали: Що ж це ми зробили? Навіщо відпустили Ізраїльських синів, щоб на нас більше не працювали? 6 Отже, фараон запряг свої бойові колісниці й узяв із собою весь свій народ, 7 і взяв шістсот добірних бойових колісниць, усю єгипетську кінноту і начальників варти над усіма. 8 Господь же зробив непоступливим серце фараона, єгипетського царя, і той погнався слідом за Ізраїльськими синами. Але сини Ізраїля виходили під могутньою рукою! 9 І єгиптяни погналися вслід за ними, і знайшли їх, коли вони отаборилися біля моря; і вся кіннота, і бойові колісниці фараона, і його військо, і вершники — перед поселенням, напроти Веелсепфона. 10 Тож фараон наближався. І, поглянувши, сини Ізраїля побачили очима: єгиптяни вишикувалися позаду них, і вони дуже налякалися. І заголосили Ізраїльські сини до Господа. 11 Вони сказали Мойсеєві: Хіба ти вивів нас, щоб погубити в пустелі, чи не було гробниць у Єгипетській землі? Що це ти з нами зробив, вивівши з Єгипту? 12 Хіба не ці самі слова ми говорили тобі в Єгипті, кажучи: Залиши нас, щоб ми служили єгиптянам? Адже краще нам працювати на єгиптян, аніж помирати в цій пустелі. 13 Та Мойсей сказав народові: Будьте мужніми! Стійте і дивіться на спасіння від Бога, яке Він звершить для нас сьогодні. Бо такими, як побачили ви єгиптян сьогодні, більше не побачите їх повік! 14 Господь воюватиме за вас, а ви мовчіть. 15 Господь сказав Мойсеєві: Чому волаєш до Мене? Скажи Ізраїльським синам, нехай рушають. 16 А ти візьми свій посох, простягни свою руку над морем і розділи його! І сини Ізраїля нехай пройдуть посередині моря сушею. 17 І ось, Я зроблю серце фараона та всіх єгиптян непоступливим, і вони підуть слідом за ними. І прославлюся через фараона, через усе його військо, через колісниці та через його коней. 18 І пізнають усі єгиптяни, що Я — Господь, як прославлю Себе через фараона, через колісниці та через його коней. 19 І Божий ангел, який ішов перед табором Ізраїльських синів, піднявся і перейшов у їхній тил. Піднявся і стовп хмари з-перед їхнього обличчя і став позаду них. 20 І він увійшов поміж табір єгиптян і поміж табір Ізраїля. І настала темрява та морок; проминула ніч, і за всю ніч вони не змішалися одне з одним. 21 І простягнув Мойсей руку на море, і за цілу ніч Господь сильним південним вітром відігнав море і зробив море сушею, — вода розступилася. 22 І ввійшли Ізраїльські сини на середину моря по суші, а вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч. 23 Погналися ж і єгиптяни, — усі коні фараона, колісниці та вершники, — і ввійшли слідом за ними на середину моря. 24 І сталося за ранішньої сторожі: у стовпі полум’яному й хмарному Господь поглянув на табір єгиптян і послав у табір єгиптян замішання. 25 Він позв’язував осі їхніх колісниць і дуже ускладнив їм пересування. Тож єгиптяни сказали: Втікаймо від обличчя Ізраїля, бо Господь воює за них проти єгиптян. 26 А Господь промовив до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай повернеться вода на колісниці та на вершників, і нехай вона покриє єгиптян. 27 І простягнув Мойсей руку на море, і на світанку вода повернулася на місце, а єгиптяни втікали під водою. Тож Господь кинув єгиптян усередину моря. 28 Вода повернулася і покрила колісниці, вершників і все військо фараона, — тих, які ввійшли за ними в море. Не залишилося жодного з них. 29 Сини ж Ізраїля пройшли сушею посеред моря, а вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч. 30 І того дня Господь визволив Ізраїля з-під руки єгиптян. А на березі моря Ізраїль побачив мертвих єгиптян. 31 Тож Ізраїль побачив сильну руку — те, що вчинив Господь єгиптянам. І народ став боятися Господа і повірив Богові та Мойсеєві, Його слузі.