Вихід 32

Зіпсуття Ізраϊля й кара на нього
1 Народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори. Тому люди зібрались біля Аарона і сказали йому: Встань, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо з цим чоловіком, Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту, не знаємо, що сталося! 2 Тоді каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок, ваших синів і ваших дочок, та принесіть до мене. 3 І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона. 4 Він прийняв усе це з їхніх рук, зробив з нього литого бичка, опрацював його різцем, а вони загукали: Це твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з Єгипетського краю! 5 Побачив це Аарон і побудував перед ним жертовник. Після цього Аарон зробив оголошення, кажучи: Завтра свято для ГОСПОДА! 6 Тож наступного дня вони встали, принесли всепалення і влаштували мирну жертву. Народ засів їсти й пити, після чого вони піднялися, щоб забавлятися.
7 Тоді ГОСПОДЬ промовив до Мойсея: Іди! Спускайся вниз, бо твій народ, якого ти вивів з Єгипетського краю, зіпсувався! 8 Як же скоро вони зійшли з дороги, яку Я їм вказав, – зробили собі литого бичка і поклонилися йому. Вони принесли йому жертву, і сказали: Це твої боги, Ізраїлю, які тебе вивели з Єгипетського краю! 9 І ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Дивлюсь я на цих людей і бачу, який же це твердошиїй народ! 10 Тож тепер залиши Мене, нехай запалає на них Мій гнів, і Я знищу їх, а тебе зроблю великим народом.
11 Але Мойсей молився перед своїм ГОСПОДОМ Богом, говорячи: Чому, ГОСПОДИ, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і могутньою рукою Ти вивів з Єгипетського краю? 12 Чому єгиптяни мають казати, заявляючи: Він зі злим наміром вивів їх, аби вигубити їх в горах і стерти їх з поверхні землі. Відвернись від розпалу Свого гніву і зміни його на милість щодо Свого народу! 13 Згадай Своїх рабів: Авраама, Ісаака та Ізраїля, котрим Ти клявся Собою і казав їм: Розмножу ваших нащадків, як небесні зірки, і всю цю землю, про яку Я говорив, дам вашим нащадкам. Вони одержать її у власність навіки! 14 І ГОСПОДЬ змінив гнів на милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові.
15 Тож Мойсей повернувся, зійшов з гори, а в його руках були дві Скрижалі Свідоцтва – кам’яні таблиці, написані з обох боків. Вони були списані з одного боку і з другого. 16 Ті Скрижалі були Божим ділом, і написане було Божим Писанням, викарбуваним на Скрижалях. 17 Ісус Навин здалеку почув галас народу, який кричав, і сказав Мойсеєві: Бойовий клич у таборі! 18 А той каже:
Це не вигуки тих, що починають перемагати,
і не голос тих, що терплять поразку!
Я чую галас переспівів.
19 Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей запалав гнівом. Він кинув зі своїх рук дві Скрижалі й розбив їх під горою. 20 Тоді він узяв бичка, якого вони зробили, спалив його у вогні, потовк його на порох й висипав у воду, і напоїв нею Ізраїлевих нащадків.
21 Ааронові ж Мойсей сказав: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на нього великий гріх? 22 Аарон відповів Мойсеєві: Не гнівайся, мій володарю, адже ти знаєш цей народ, що він у злі! 23 Адже вони сказали мені: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипетського краю, затримався , і ми не знаємо, що з ним сталося! 24 Я їм тоді сказав: У кого є золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув їх у вогонь, і вийшов цей бичок...
25 Мойсей побачив, що народ неприборканий, оскільки Аарон допровадив їх до свавілля на ганьбу між їхніми ворогами. 26 Тож Мойсей став біля брами табору і проголосив: Хто за ГОСПОДОМ, до мене! Навколо нього зібралися всі сини Левія. 27 І він сказав їм: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Нехай кожний підпереже свого меча до свого стегна. Пройдіть через увесь табір туди і назад, від брами до брами, і кожний нехай вбиває свого брата; кожний свого ближнього, кожний – свого сусіда! 28 Сини Левія учинили так, як сказав їм Мойсей. Того дня полягло з усього народу близько трьох тисяч чоловік. 29 Тоді Мойсей сказав їм: Сьогодні посвятіть себе ГОСПОДУ, бо кожний виступив проти свого сина чи свого брата, аби сьогодні вам було дано благословення.
Мойсей знову йде до Господа
30 Так сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви учинили великий гріх. Тому я знову піднімуся до ГОСПОДА, може, я спокутую ваш гріх. 31 Повернувшись до ГОСПОДА, Мойсей сказав: Благаю, Господи ! Цей народ учинив великий гріх. Вони зробили собі золотих богів. 32 Тепер, якщо прощаєш їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то прошу, викресли мене з Твоєї книги, в яку Ти записав. 33 Але ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Якщо хтось згрішив переді Мною, то Я того викреслю з Моєї книги. 34 А зараз іди та провадь цей народ туди , куди Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. Того дня, коли відвідаю їх, Я покараю їх за їхній гріх.
35 Тож ГОСПОДЬ покарав народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон, й поклоніння йому .
1 Коли народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори, то зібрався народ до Аарона; і вони кажуть йому: Встань, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося! 2 І каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок і дочок, і принесіть до мене. 3 І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона. 4 І він прийняв з їхніх рук, опрацював їх різцем і зробив з них литого бичка, та й сказав: Це — твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з Єгипетської землі! 5 І, поглянувши, Аарон побудував перед ним жертовник; і проголосив Аарон, кажучи: Завтра — свято для Господа! 6 А наступного дня він, уставши, приніс всепалення і приніс жертву спасіння. І народ засів їсти й пити, а далі вони піднялися, щоб забавлятися. 7 Тоді Господь сказав Мойсеєві, промовляючи: Іди! Швидко спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня! 8 Швидко вони зійшли з дороги, яку Я їм заповів. Зробили собі бичка і почали поклонятися йому, і принесли йому жертву, і сказали: Це — твої боги, Ізраїлю, які тебе вивели з Єгипетської землі! 10 Тож тепер залиши Мене, і, запалавши на них гнівом, Я вигублю їх, а тебе зроблю великим народом. 11 Та Мойсей молився перед Господом Богом і сказав: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і сильною рукою Ти вивів з Єгипетської землі? 12 Аби часом не сказали єгиптяни, заявляючи: Він з підступним наміром вивів їх, щоб вигубити в горах і знищити їх із землі. Зупини гнів Своєї люті й вияви милість до злих вчинків Свого народу! 13 Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака і Якова, яким Ти поклявся Собою і промовляв до них, кажучи: Дуже розмножу ваших нащадків, як незчисленні небесні зірки! — і всю цю землю, про яку Ти сказав, що даси їхнім нащадкам, вони одержать її у власність навіки. 14 І Господь виявив милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові. 15 І Мойсей, повернувшись, зійшов з гори, а в його руках — дві скрижалі свідчення, кам’яні таблиці, написані з обох боків, — вони були списані звідси і звідти. 16 І скрижалі були Божим ділом, і письмо було Божим письмом, викарбуваним на скрижалях. 17 А Ісус, почувши галас народу, який кричав, каже Мойсеєві: Бойовий клич в таборі! 18 А той каже: Це — не голос тих, що починають перемагати, і не голос тих, що починають знемагати; але я чую галас тих, які починають п’яніти. 19 Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей, запалавши гнівом, кинув зі своїх рук дві скрижалі й розбив їх під горою. 20 І, взявши бичка, якого вони зробили, він спалив його у вогні, потовк його дрібно й розсипав його по воді, і напоїв нею Ізраїльських синів. 21 І Мойсей сказав Ааронові: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на них великий гріх? 22 Аарон же відповів Мойсеєві: Не гнівайся, володарю, бо ти знаєш запальний характер цього народу! 23 Адже вони сказали мені: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося! 24 І я їм сказав: Якщо хтось має золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув у вогонь, і вийшов цей бичок… 25 І Мойсей побачив, що народ поділений, бо Аарон їх поділив на потіху їхнім ворогам. 26 Тоді Мойсей став біля входу в табір і сказав: Хто за Господом, нехай підійде до мене! І до нього зібралися всі сини Левія. 27 А він каже їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Нехай кожний підпереже свого меча до стегна, ідіть через табір і поверніться — від воріт до воріт, і кожний нехай убиває свого брата: кожний — свого ближнього, кожний — свого сусіда! 28 І зробили сини Левія так, як сказав їм Мойсей, і в той день полягло з народу біля трьох тисяч чоловік. 29 І сказав їм Мойсей: Сьогодні ви посвятили себе на служіння Господу, кожний сином своїм чи братом, щоб вам було дано благословення. 30 І сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви згрішили великим гріхом. І тепер я піднімуся до Бога, щоб звершити викуплення за ваш гріх. 31 Мойсей повернувся до Господа і сказав: Благаю, Господи! Цей народ згрішив великим гріхом, — вони зробили собі золотих богів. 32 І тепер, якщо прощаєш їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то викресли мене з Твоєї книги, в яку Ти мене записав. 33 Та Господь сказав Мойсеєві: Якщо хтось згрішив переді Мною, то Я його викреслю з Моєї книги. 34 А тепер іди і проведи цей народ до місцевості, про яку Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. У той день, коли відвідаю їх , Я наведу на них їхній гріх. 35 Тож Господь уразив народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон.