Єзекіїля 20

Непослух Ізраїлю й кара за це
1 Це відбулося в десятий день п’ятого місяця сьомого року . Прийшли деякі мужі з Ізраїлевих старійшин запитати поради в ГОСПОДА, й сіли переді мною.
2 І було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
3 Сину людський, поговори з Ізраїлевими старійшинами й скажи їм, що говорить Владика ГОСПОДЬ: Якщо ви прийшли до Мене щось запитати, то, як Я живий, не дам вам відповіді, – каже Владика ГОСПОДЬ.
4 Хіба що хочеш ти, Єзекіїлю, їх судити?! Якщо хочеш їх розсудити, сину людський, то засвідчи їм про гидоти їхніх батьків,
5 і скажи їм: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: У той час, коли Я обрав Ізраїль, і піднявши Свою руку, присягнувся нащадкам роду Якова; Я відкрився їм в Єгипетському краю, і піднявши Свою руку над ними, сказав: Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог!
6 Тоді ж, піднявши Свою руку, Я їм присягнувся , що виведу їх з Єгипетського краю в землю, яку Я для них обрав і яка сочиться молоком та медом, та є окрасою серед усіх інших земель.
7 Разом з тим Я їм сказав: Нехай кожен з вас відкине приємні вашим очам гидоти, і не опоганюється ідолами Єгипту. Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог!
8 Але вони збунтувалися проти Мене, і не бажали Мене слухати, – ніхто з них не відкинув тих гидот, що були милі їхнім очам і не залишили єгипетських ідолів. Тоді Я мав намір вилити Своє обурення й дати волю Своєму гніву щодо них там, в Єгипетському краю.
9 Проте Я цього не зробив заради Свого Імені, аби воно не безчестилось між народами, серед яких вони перебували, і перед якими Я їм відкрився, пообіцявши , що виведу їх з Єгипетського краю.
10 Тож Я вивів їх з Єгипетського краю, й спровадив їх до пустелі.
11 Там Я дав їм Мої Заповіді, й оголосив їм Мої постанови, завдяки дотриманню яких, людина житиме ними.
12 Тоді Я дав їм також Мої суботи, щоби вони були ознакою між Мною і між ними, аби вони знали, що Я – ГОСПОДЬ, Котрий їх освячує.
13 Але Ізраїлеві нащадки знову збунтувалися проти Мене в пустелі. Моїх Заповідей вони не дотримувались, і відкинули Мої постанови, від виконання яких залежить добробут людини, а також опоганили Мої суботи. Тоді Я мав намір вилити на них Мій гнів там в пустелі, щоб їх знищити.
14 Але Я знову не зробив того задля Свого Імені, аби воно не зневажалось народами, на очах яких Я виводив їх з Єгипту .
15 Тому Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що не введу їх в Обітовану землю, яка сочиться молоком і медом, – найгарнішу з усіх земель, яку обіцяв дати .
16 Адже вони відкинули Мої закони, й не дотримувались Моїх Заповідей, та опоганили Мої суботи, оскільки їхнє серце приліпилось до своїх ідолів.
17 Але Моє око змилувалось над ними, щоб їх не губити, і Я їх цілковито не знищив у пустелі.
18 Я сказав їхнім дітям там у пустелі: Не дійте за традиціями ваших батьків, і не дотримуйтесь їхніх приписів, та не опоганюйтесь їхніми ідолами.
19 Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог! Дотримуйтесь Моїх законів, виконуйте Мої Заповіді й живіть згідно з ними.
20 Святіть Мої суботи, аби вони були ознакою між Мною і вами, пам’ятаючи, що Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог!
21 Але й діти повстали проти Мене, – не дотримувались Моїх законів й не виконували Моїх Заповідей, щоб за ними жити, адже, лише діючи згідно з ними, і не опоганюючи Моїх субот, можна мати життя. Тому Я мав намір вилити на них Своє обурення і дати волю своєму гніву в пустелі.
22 Але Я відвернув Мою руку, зробивши це заради Свого Імені, аби не зневажали його народи, на очах яких Я їх вивів.
23 Проте Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що розпорошу їх між народами по чужих країнах,
24 за те, що не дотримувались Моїх законів, не виконували Моїх Заповідей, і опоганювали Мої суботи, а свої очі звернули на ідолів своїх батьків.
25 Тому Я попустив, щоб вони створювали недобрі постанови й заповіді, які не провадили до життя.
26 Я попустив, щоб вони осквернили себе жертвами, переводячи через вогонь кожного, хто відкриває утробу, аби їх знищити, щоб вони пізнали, що Я – ГОСПОДЬ!
27 Тому, сину людський, звернись до Ізраїлевого дому, й скажи їм: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ваші батьки зневажали Мене ще й тим, що вчинили щодо Мене віроломство.
28 Коли Я привів їх у край, щодо якого Я, піднявши Свою руку, присягнувся , що дам їм, то вони, побачивши будь-який високий пагорб, або крислате дерево, приносили там свої жертви і давали свої дари, що гнівили Мене , і клали свої любі пахощі, і виливали свої жертви возливання.
29 Тоді Я запитав їх: Що це за узвишшя, куди ви ходите? Тож було дане йому ім’я: Бама, тобто підвищення для жертвоприношення , аж до сьогодні.
30 Тому сповісти Ізраїлевому дому слова Владики ГОСПОДА: Хіба ви не опоганюєтеся так само, як ваші батьки, звершуючи розпусту зі своїми гидкими бовванами?
31 Адже ви опоганюєтеся тим, що приносите їм свої дари, переводите через вогонь ваших дітей, і тим оскверняєтесь вашими ідолами аж до сьогодні. І, після всього того, смієте питати у Мене поради, доме Ізраїля? Як Я живий, – каже Владика ГОСПОДЬ, – Я вам не відповідатиму!
32 Не буде ніколи й того, про що ви мрієте, говорячи: Будемо, як інші народи, як роди інших країв, служачи дереву й каменю.
33 Як Я живий, – присягається Владика ГОСПОДЬ, – Я царюватиму над вами могутньою рукою та простягнутим раменом,
Буде суд над Ізраїлем
34 виливаючи Свій гнів! Але так само могутньою рукою та простягнутим раменом Я зберу вас з-посеред народів, – зберу з усіх інших країн, де ви розпорошені,
35 і Я запроваджу вас у пустелю народів , де буду судитися з вами обличчям до обличчя.
36 Як Я звершував судочинство щодо ваших батьків в пустелі Єгипетського краю, так судитимусь і з вами, – каже Владика ГОСПОДЬ.
37 Наче пастух, Я проведу вас під палицею, і введу вас в узи (союз ) Заповіту.
38 Я вилучу з-поміж вас бунтівників і відступників від Мене. Я виведу їх із країни їхнього перебування, але в землю Ізраїлю вони не ввійдуть, – і зрозумієте, що Я – ГОСПОДЬ.
39 Тож до вас, Ізраїлів роде, звертається Владика ГОСПОДЬ: якщо ви не хочете слухатись Мене, то нехай кожен із вас йде служити своїм ідолам, але більше не оскверняйте Мого святого Імені своїми дарами і поклонінням ідолам.
40 Адже на Моїй святій горі, на високій горі Ізраїлю, – говорить Владика ГОСПОДЬ, – там Мені служитиме весь Ізраїлів дім – усі, що мешкатимуть в краю. Там Я їх ласкаво прийматиму, і там Я зажадаю їхніх приношень, їхніх первоплодів разом з усіма іншими їхніми святими дарами.
41 Там Я прийму вас приязно, наче любі пахощі жертви , коли Я вас виведу з-посеред усіх народів, і позбираю вас з країн, в яких ви були розпорошені, та явлю у вас Мою святість на очах народів.
42 І коли Я запроваджу вас у Ізраїлеву землю, – в той край, про який Я, піднявши Свою руку, присягнувся дати його вашим батькам, – ви зрозумієте, що Я – ГОСПОДЬ.
43 Тоді ви згадаєте про ваші лихі дороги і ваші вчинки, якими ви себе опоганювали, і відчуєте огиду до самих себе через усі ті злочини, які ви робили.
44 Тоді зрозумієте, що Я – ГОСПОДЬ, коли Я повернусь з вами, заради Свого Імені, а не згідно з вашими злими дорогами і вашими огидними вчинками, Ізраїлів роде, – каже Владика ГОСПОДЬ.
1 І сталося, що в сьомому році, у п’ятому місяці, на десятий день місяця прийшли мужі зі старійшин дому Ізраїля запитати в Господа і сіли перед моїм обличчям. 2 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 3 Людський сину, заговори до старійшин дому Ізраїля і скажеш їм: Так говорить Господь: Чи ви приходите Мене запитати? Живу Я, хіба Я вам відповім, — говорить Господь. 4 Чи помщуся на них помстою? Людський сину, засвідчи їм про беззаконня їхніх батьків 5 і скажеш їм: Так говорить Господь: Від того дня, коли Я полюбив дім Ізраїля і відомим став насінню дому Ізраїля, і знаний був їм в єгипетській землі, і поміг їм Моєю рукою, кажучи: Я — Господь, Бог ваш, — 6 у той день Я поміг їм Моєю рукою, щоб вивести їх з єгипетської землі в землю, яку Я їм підготував, землю, що пливе молоком і медом, це — вощина з медом, понад усяку землю. 7 І Я сказав їм: Кожний нехай відкине гидоти своїх очей, і задумами Єгипту не опоганюйтеся. Я — Господь, Бог ваш!
8 А вони відстали від Мене, і не забажали Мене послухатися, не відкинули гидоти їхніх очей і не залишили почини Єгипту. І Я сказав вилити Мій гнів на них, щоб сповнити Мій гнів на них посеред єгипетської землі. 9 І Я зробив, щоб Моє Ім’я зовсім не опоганилося перед народами, посеред тих, в яких вони є, в яких Я відомий став їм перед ними, щоб вивести їх з єгипетської землі.
10 І Я вивів їх з єгипетської землі, і Я повів їх у пустелю, 11 і Я дав їм Мої приписи, і об’явив їм Мої заповіді, — ті, які чинитиме людина і житиме ними. 12 І Я дав їм Мої суботи, щоби були на знак поміж Мною і поміж ними, аби пізнати їх, тому що Я — Господь, Який їх освячує. 13 І Я говорив до дому Ізраїля в пустелі: Ходитимете в Моїх приписах! Та вони не пішли, а відкинули Мої заповіді, які, коли їх чинитиме людина, то житиме ними, і дуже опоганили Мої суботи. І Я сказав вилити на них Мій гнів у пустелі, щоб їх вигубити. 14 І Я зробив, щоб ніколи Моє Ім’я не було опоганене перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима. 15 І Я підняв на них Мою руку в пустелі раз на все, щоб їх не ввести в землю, яку Я їм дав, землю, що пливе молоком і медом, є вощиною з медом — понад усяку землю, 16 тому що вони відкинули Мої заповіді й не ходили в Моїх приписах, і опоганили Мої суботи, і ходили за пожаданнями своїх сердець.
17 Та Моє око пощадило їх, щоб їх не вигубити, і Я їх не дав на вигублення в пустелі. 18 І Я сказав їхнім дітям у пустелі: Не ходіть за звичаями ваших батьків і не бережіть їхні заповіді, не будьте замішані в їхніх починах і не опоганюйтеся. 19 Я — ваш Господь Бог, ходитимете в Моїх приписах і будете берегти Мої заповіді та чинитимете їх, 20 і святіть Мої суботи. І нехай буде на знак між Мною і вами, щоб ви знали, що Я — Господь, Бог ваш. 21 Та вони і їхні діти Мене засмутили, не ходили за Моїми приписами і не берегли Моїх заповідей, щоб їх чинити, які, коли людина чинитиме, то житиме ними, і опоганили Мої суботи. І Я сказав вилити на них Мій гнів у пустелі, щоби завершити на них Мій гнів. 22 І Я зробив, щоб ніяк Моє Ім’я не опоганилося перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима.
23 І Я підняв на них Мою руку в пустелі, щоб їх розсипати в народах, розсіяти їх у країнах, 24 тому що не виконували Моїх заповідей і відкинули Мої приписи, і вони опоганили Мої суботи, і очі їхні були за пожаданнями їхніх батьків. 25 І Я дав їм недобрі приписи і заповіді, в яких не житимуть у них. 26 Я опоганю їх в їхніх домах, коли проходитиму, кожного, хто відкриває лоно, щоб їх знищити. 27 Через це Я заговорю до дому Ізраїля, людський сину, і скажеш їм: Так говорить Господь: Аж до цього викликали в Мене гнів ваші батьки їхніми переступами, в яких переступили проти Мене. 28 І Я ввів їх у землю, на яку Я підняв Мою руку, щоб їм її дати. І вони побачили всякий високий вершок і всяке тінисте дерево, і приносили там жертву своїм богам, і поставили там любі пахощі, і виливали там свої жертви виливання. 29 І Я сказав їм: Чим є Абама , що ви туди виходите? І дали йому ім’я — Абама — аж до сьогодні. 30 Через це Я сказав дому Ізраїля: Так говорить Господь: Хіба ви не опоганюєтеся в беззаконнях ваших батьків і не чините розпусту за їхніми гидотами? 31 І ви опоганюєтеся в первоплодах ваших домів, у ваших відлученнях, у всіх ваших пожаданнях аж до сьогодні. І Я вам відповім, доме Ізраїля? Живу Я, — говорить Господь, — якщо Я вам відповім, і якщо це піде на ваш дух. 32 І не буде так, як ви говорите: Будемо, як народи і як племена землі, щоб служити деревам і камінню.
33 Через це живу Я, — говорить Господь, — якщо сильною рукою та високим раменом, і розлитим гнівом не царюватиму над вами! 34 І виведу вас з народів, і прийму вас з країн, куди ви в них розсіяні, сильною рукою та високим раменом, і розлитим гнівом. 35 І Я поведу вас у пустелю народів, і буду судитися з вами там обличчям до обличчя. 36 Так, як Я судився з вашими батьками в пустелі єгипетської землі, так судитиму вас, — говорить Господь. 37 І переведу вас під Моєю палицею, і введу вас у числі, 38 і виберу з вас безбожних і відступників, тому що виведу їх з їхнього поселення, і вони не ввійдуть у землю Ізраїля. І пізнаєте, що Я — Господь.
39 Тож ви, доме Ізраїля, — так говорить Господь, — кожний відкиньте свої пожадання. І після цього, якщо ви Мене вислухаєте, то більше не опоганите Моє святе Ім’я вашими дарами і вашими похотями. 40 Тому що на Моїй святій горі, на високій горі, — говорить Господь, — там Мені служитимуть — весь дім Ізраїля — до кінця, і Я там прийму, і там Я навідаюся до ваших первоплодів і первоплодів відділеного вами в усьому вашому освяченні. 41 У любих пахощах Я вас прийму, коли Я виводитиму вас із народів, і прийматиму вас з країн, куди ви були розсіяні в них, і ви будете святити Мене перед очима народів. 42 І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я введу вас у землю Ізраїля, землю, до якої Я підняв Мою руку, щоб дати її вашим батькам. 43 І там згадаєте ваші дороги і ваші пожадання, ті, що ними ви опоганилися, і битимете себе в обличчя за все ваше зло. 44 І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я вам зроблю так, аби Моє Ім’я не було опоганене на ваших злих дорогах і за вашими зіпсутими починами, — говорить Господь.