Єзекіїля 21

Притча про ліс південного поля
1 І було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту :
2 Сину людський, поверни своє обличчя у напрямку Темана (півдня ) і говори до південного краю; виголоси пророцтво проти лісистої країни півдня.
3 Скажи південному лісові, аби вислухав ГОСПОДНЄ слово. Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я запалюю посеред тебе вогонь, який пожиратиме у тобі всяке зеленіюче дерево і кожне сухе дерево. Полум’я, що палатиме, не погасне, доки не спалить у ньому все, – від півдня й до півночі.
4 І побачать усі люди, що це Я, ГОСПОДЬ, його запалив невгасимим вогнем.
5 Тоді я вигукнув: О, Владико ГОСПОДИ! Вони ж (люди ) про мене кажуть, що я завжди говорю тільки притчами.
Нагострений меч на Юду та Аммонових синів
6 Тоді було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
7 Сину людський, зверни своє обличчя проти Єрусалима, і говори проти Святилища, – проголоси пророцтво проти всієї Ізраїлевої землі!
8 Скажи Ізраїлевому краю, що говорить ГОСПОДЬ: Ось Я виступаю проти тебе! Я витягну Свій Мій меч з його піхви, і погублю з-посеред тебе і праведного, і нечестивого.
9 Оскільки Я губитиму з-посеред тебе і праведного, і нечестивого, тому Мій меч буде добутий зі своєї піхви проти всього живого – від півдня й до півночі.
10 І зрозуміють усі, що це Я, ГОСПОДЬ, витягнув Свій меч з його піхви, і він туди вже не повернеться.
11 А ти, сину людський, стогни, немовби в тебе ломота в суглобах крижів; гірко стогни в них на очах.
12 Коли тебе запитають: Чому ти стогнеш? То ти відповідай: З приводу вістки яка надходить. Адже зомліє кожне серце, опустяться всі руки, ослабне кожне тіло, занепадатиме всякий дух, і затремтять усі коліна, наче вода. Ось що надходить і вже є, – говорить Владика ГОСПОДЬ.
13 І знову було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
14 Сину людський, пророкуй і кажи, що говорить ГОСПОДЬ. Скажи: Меч! Меч, – нагострений і блискучий!
15 Він нагострений для великої битви, а відшліфований, аби блискотіти, наче блискавка! Хіба варто нам радіти, коли до берла Мого сина ставиться з презирством навіть усяке дерево?!
16 Він його (меч ) відшліфував, аби міцно тримати в руці. Отже, меч нагострений, відшліфований і відданий у руку того, хто без промаху вбиває.
17 Тож кричи і голоси, сину людський, бо він занесений над усім Моїм народом, – і насамперед над усіма князями Ізраїлю, які віддані під меч разом з Моїм народом! Тому вдар себе по стегні.
18 Адже він (меч ) уже випробуваний, і не зважає навіть на жезл. Ніхто не встоїть, – каже Владика ГОСПОДЬ!
19 Але ти, сину людський, провіщай, сплесни руками, і нехай той меч подвоїться та потроїться! Адже це той меч, що несе смерть, – меч вбивства, який разить довкола.
20 Нехай завмирають від страху серця і множаться вбиті. Біля кожної їхньої брами Я поставлю той грізний меч. О горе, – він і справді виблискує, наче блискавиця й нагострений для вбивства.
21 Направ своє вістря праворуч, вражай ліворуч, – січи скрізь , куди тебе направляють!
22 Я також плескатиму Моїми руками, поки не вгамується Мій гнів. Сказав це Я, ГОСПОДЬ!
23 Далі було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
24 Ти, сину людський, визнач собі дві дороги, якими має прийти меч вавилонського царя. Виготов дороговказ, і постав його на початку дороги, що веде в місто.
25 Вкажи дорогу, якою меч прийде до Равви аммонійської, а також в Юдею, в укріплений Єрусалим.
26 Адже вавилонський цар зупинився на роздоріжжі, на початку двох доріг, аби зайнятися ворожінням. Він потрясає стрілами, запитує ідолів, досліджує печінку .
27 У його правиці виявився чарівний жереб, що вказував на Єрусалим. Там він мав поставити тарани, аби можна було відкрити уста для бойового заклику до вбивства; підтягнути тарани до брам, насипати навколо земляний вал, і побудувати облогові башти.
28 Проте все це для них (мешканців Єрусалима ) видалось як пусте ворожіння. Але ж вони перед ним (Навуходоносором ) урочисто присягалися. Тому він пригадає їхню провину, і вони будуть упіймані.
29 Тому так говорить Владика ГОСПОДЬ: Оскільки ви самі себе викрили, виявляючи свої провини, і ваші гріхи стали явними в усіх ваших вчинках, позаяк ви їх визнали, то через те будете схоплені руками ворога .
30 А про тебе, негідний беззаконнику, князю Ізраїлю, день якого надходить, як і час кінцевого злочину,
31 так говорить Владика ГОСПОДЬ: Скинь з голови корону, зніми царський вінець, бо нічого не залишиться з того, що є. Те, що низьке, буде підвищене, а високе понизиться.
32 Отже, руїною, руїною, руїною його (місто Єрусалим ) зроблю, і він вже таким, як є, не буде, доки не прийде Той, Хто матиме на нього право, – Йому Я передам місто .
33 А ти, сину людський, провіщай і кажи, що говорить Владика ГОСПОДЬ щодо аммонійців та їхнього глузування. Скажи: Меч! Меч, оголений для битви і відшліфований до блиску, наче блискавиця, для нищення!
34 Для тебе бачили пусті видіння, для тебе ворожили обман, щоб покласти тебе на шиї негідних злочинців, день яких надійде в час кінцевого покарання.
35 Поверни меча до піхви. На місці, де ти був створений, в краю твого походження Я тебе судитиму.
36 Я виллю на тебе Моє обурення, дмухну на тебе вогнем Мого гніву і видам тебе в руки жорстоких людей, вправних у руйнуванні.
37 Ти станеш поживою для вогню, твоя кров розіллється по землі. Пізніше тебе навіть не згадають, тому що це сказав Я, ГОСПОДЬ!
1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, скріпи своє обличчя проти Теману і поглянь на Даром, і пророкуй проти лісу володаря Наґева, 3 і скажеш лісові Наґева: Послухай Господнє слово: Так говорить Господь, Господь! Ось Я в тобі запалюю вогонь, і він у тобі пожере всяке зелене дерево і всяке сухе дерево, полум’я, що загорілося, не погасне, і в ньому буде спалене всяке обличчя від сходу аж до півночі. 4 І всяке тіло пізнає, що Я, Господь, його спалив, — не погасне.
5 І я сказав: Зовсім ні, Господи, Господи! Ці кажуть до мене: Хіба це, що сказане, не притча? 6 І до мене було Господнє слово, що промовляє: 7 Через це пророкуй, людський сину, і скріпи своє обличчя проти Єрусалима, і поглянь на їхні святощі, і пророкуватимеш проти землі Ізраїля, 8 і скажеш землі Ізраїля: Ось Я проти тебе і оголю Мій меч з його піхви, і вигублю з-поміж тебе неправедного та беззаконного. 9 Тому що вигублю з-поміж тебе неправедного та беззаконного, так вийде Мій меч зі своєї піхви проти всякого тіла від сходу аж до півночі. 10 І всяке тіло пізнає, що Я, Господь, витягнув Мій меч з його піхви, — він більше не повернеться.
11 А ти, людський сину, зітхай у розбитті твоїх стегон і в болях застогнеш перед їхніми очима. 12 І буде, коли скажуть тобі: Чому ти стогнеш? То ти скажеш: За вістку, бо приходить, і всяке серце буде зранене, і всі руки ослабнуть, і зімліє всяке тіло та всякий дух, і всі опоганені частини будуть мокрими. Ось приходить і буде! — говорить Господь.
13 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 14 Людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь. Скажи: Мечу, мечу, гострися і запалай гнівом, 15 тому що різатимеш різаниною! Гострися, тому що будеш вилискувати, будь готовим стримати свободу! Рубай, зневажай, відкинь усяке дерево! 16 І Він дав його готовим тримати його рукою. Вигострений меч, готовий, щоб дати його в руку того, хто вбиває. 17 Закричи і заголоси, людський сину, бо він — проти мого народу, він — на всіх старійшин Ізраїля. Вони переселяться під меч, він проти Мого народу! Через це плескай твоїми руками. 18 Бо присуджено, і що, коли й відкинуто плем’я? Не буде, — говорить Господь, Господь!
19 І ти, людський сину, пророкуй і плескай долонею в долоню, і подвій меч. Третій меч побитих — це великий меч побитих, і їх охопить жах, 20 щоби було розбите серце і помножилися немічні біля кожної брами. Вони були видані на різанину меча, він був добрий до різанини, він був добрий до виблискування. 21 Проходи, гострися справа і зліва, куди лиш піднімається твоє лезо! 22 І Я заплещу Моєю рукою до Моєї руки, і опущу Мій гнів. Я, Господь, сказав!
23 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 24 І ти, людський сину, визнач собі дві дороги, щоб увійшов меч царя Вавилону. З однієї країни обидва вийдуть, і рука на початку дороги міста. 25 На початку дороги поставиш, щоб увійшов меч проти Раввата, синів Аммона, і на Юдею, та на Єрусалим посеред нього. 26 Тому що цар Вавилону стане на початку дороги, на початку двох доріг, щоб ворожити чарами, щоби палиця закипіла, і запитати в різьблених, і досліджувати печінку в себе справа. 27 Було чарування проти Єрусалима, щоб кинути огорожу, щоб відкрити уста з криком, підняти голос з криком, кинути огорожу проти його брам, і кинути земляний вал, і збудувати машини для метання. 28 І він для них як той, що чаклує марнотами перед ними, і він, як той, що згадував неправедності, аби бути захопленими.
29 Через це так говорить Господь: Тому що ви згадали ваші неправедності, коли відкривали ваші неправедності, щоб явними були ваші гріхи в усіх ваших безбожностях і у ваших починах, тому що ви згадали, цими будете зловлені. 30 І ти, огидний беззаконний старійшино Ізраїля, день якого приходить, кінець у час неправедності, 31 так говорить Господь: Скинь митру і відклади вінець. Вона такою не буде. Ти впокорив високого, і ти підняв упокореного. 32 Неправедність, неправедність, її поставлю, і вона такою не буде, доки не прийде той, кому належить, і йому передам.
33 І ти, людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь до синів Аммона і до їхньої погорди, і скажеш: Мечу, мечу, витягнений на різанину і витягнений на вигублення, встань, щоб ти вилискував 34 у твоєму марному видінні та у твоєму оманливому чаклуванні, щоб видати тебе на шиї побитих беззаконних, день яких прийшов, їхній кінець у час неправедності. 35 Повернися, не спочинь на цьому місці, на якому ти є. І у твоїй власній землі Я тебе судитиму 36 і виллю на тебе Мій гнів, у вогні Мого гніву подую на тебе і видам тебе в руки людей-варварів, що роблять знищення. 37 Для вогню будеш поживою, твоя кров буде посеред землі. Не буде твоєї пам’яті, тому що Я, Господь, сказав.