Історія Аґари
1
А Сара, Аврамова дружина, не народжувала йому. І була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар. 2 І сказала Сара Аврамові: Ось, стримав мене ГОСПОДЬ від народження дітей. Тож увійди до моєї рабині, можливо, я матиму дітей від неї. І Аврам послухався голосу Сари. 3 Після десяти років проживання Аврама в Ханаанській землі його дружина Сара взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, і віддала її своєму чоловікові, Аврамові, за дружину. 4 І він увійшов до Агари, – і вона зачала. Побачивши, що вагітна, вона стала зневажати свою господиню. 5
Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я віддала свою рабиню до твого лона, але вона, побачивши, що завагітніла, стала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою. 6 Аврам же відповів Сарі: Таж твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею те, що вважаєш за краще. І Сара впокорювала її, і та втекла від неї.
7 І знайшов її ангел ГОСПОДНІЙ біля джерела води в пустелі, біля джерела по дорозі до Шуру, 8 і сказав: Агаро, рабине Сарина, звідки ти прийшла і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю від моєї господині Сари. 9 І сказав їй ангел ГОСПОДНІЙ: Вернися до своєї господині й будь їй покірною. 10 І сказав їй ангел ГОСПОДНІЙ: Вельми розмножу твоїх нащадків, не буде їм ліку через їхню численність. 11
І сказав їй ангел ГОСПОДНІЙ:
Ось ти завагітніла й народиш сина,
і даси йому ім’я Ізмаїл,
тому що прислухався ГОСПОДЬ до твого страждання.
12
Він буде чоловіком,
подібним до дикого осла.
Руки його будуть проти всіх,
і руки всіх проти нього.
І перед обличчям усіх своїх братів він оселиться.
13 І назвала вона Ім’я ГОСПОДА, Який розмовляв із нею: Ти – Бог, що бачить мене! Бо вона говорила: Невже я побачила Того, Хто бачить мене? 14
Ось чому й названо криницю – Джерело Живого, Який бачить мене. Вона між Кадешем і Баредом.
15
І народила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам свого сина, якого народила Агар: Ізмаїл. 16
Аврамові було вісімдесят шість років, коли Агар народила Аврамові Ізмаїла.
1 Сара, Аврамова дружина, не народжувала йому. Та була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар. 2 Тож Сара сказала Аврамові: Ось стримав мене Господь, щоб не родити. Тому ввійди до моєї рабині, щоб мати від неї дітей. І Аврам послухав голосу Сари. 3 Аврамова дружина Сара — по десятьох роках проживання Аврама в землі Ханаанській — взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, та віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.
4 Він увійшов до Агари, — і вона зачала. І коли вона побачила, що вагітна, то її господиня відчула від неї зневажливе ставлення. 5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я віддала свою рабиню до твого лона, та вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою. 6 Аврам же відповів Сарі: Ось твоя рабиня у твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Після цього Сара поводилася з нею суворо — і та втекла з-перед її обличчя.
7 Та її знайшов ангел Господа Бога біля джерела води в пустелі, біля джерела на дорозі до Сура. 8 І сказав їй Господній ангел: Агаро, Сарина рабине, звідки йдеш і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю з-перед обличчя Сари, моєї господині. 9 А Господній ангел їй сказав: Повернися до своєї господині й будь покірною в її руках. 10 Сильно розмножу
твоє потомство, — промовив до неї Господній ангел, — і не порахувати його — таким численним воно буде . 11 І сказав їй Господній ангел: Ось ти завагітніла й народиш сина, і даси йому ім’я Ізмаїл, бо почув Господь про твоє приниження. 12 Він буде людиною-кочовиком. Руки його — на всіх, і руки всіх — на ньому; він житиме перед обличчям усіх своїх братів.
13 І прикликала Агар Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти — Бог, Який побачив мене. Оскільки вона сказала: Побачила перед собою Того, Хто з’явився мені. 14 Ось чому і назвала джерело — Джерело, біля якого я бачила. Це між Кадисом і Варадом.
15 І народила Агар Аврамові сина; і Аврам дав ім’я своєму синові, якого народила йому Агар, — Ізмаїл. 16 Аврамові ж було вісімдесят шість років, коли Агар народила Аврамові Ізмаїла.