Буття 2

Бог освячує сьомий день. Друге оповідання про створення світу
1 І були звершені небо й земля і все їхнє воїнство . 2 І закінчив Бог сьомого дня Свою працю, яку чинив. І спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку чинив. 3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того дня відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, творячи, чинив.
4 Це – походження неба й землі, коли вони були створені, – того дня, коли вчинив ГОСПОДЬ Бог землю та небо. 5 І не було ще на землі жодного польового куща, і жодна польова трава ще не росла, бо не давав ГОСПОДЬ Бог дощу на землю і не було людини, щоб обробляти землю.
6 І пара підіймалась із землі, і напувала всю поверхню землі.
Ще оповідання про створення людини. Рай
7 І утворив ГОСПОДЬ Бог людину з пороху земного. І вдихнув у її ніздрі дихання життя, – і стала людина душею живою. 8 І насадив ГОСПОДЬ Бог рай в Едемі на сході, й оселив там людину, яку утворив. 9 ГОСПОДЬ Бог виростив із землі всякі дерева – гарні на вигляд, з придатними на їжу плодами , і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
10 Із Едему виходила ріка, щоби зрошувати рай; далі вона ділилася на чотири ріки. 11 Назва першої – Пішон. Вона протікає через усю землю Хавіла – там, де є золото. 12 Золото ж тієї землі добре; там бделій і камінь онікс. 13 Назва другої ріки – Гіхон. Вона протікає через усю землю Куш. 14 Третя ріка – Тигр, що тече на сході Ашшуру. Четверта ж ріка – Евфрат.
15 Узяв ГОСПОДЬ Бог людину й оселив її в Едемському раю, щоб його обробляла та за ним доглядала. 16 І заповів ГОСПОДЬ Бог людині: З усякого дерева в раю можеш їсти плоди . 17 А з дерева пізнання добра й зла – не їж із нього; бо того дня, коли скуштуєш з нього, неодмінно помреш!
18 І сказав ГОСПОДЬ Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Учиню для нього помічника, відповідного йому. 19 І утворив ГОСПОДЬ Бог із землі всяких польових звірів і всяких небесних птахів і привів їх до Адама, щоби побачити, як той їх кликатиме. І як Адам покличе, то таке ім’я кожній душі живій. 20 І назвав Адам усяку худобу та небесних птахів, усяких польових звірів. Але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. 21 Тож навів ГОСПОДЬ Бог глибокий сон на Адама, і той заснув. І взяв Бог одне з його ребер, а його місце закрив тілом. 22 Ребро, яке взяв у Адама, ГОСПОДЬ Бог перетворив на жінку і привів її до Адама. 23 І сказав Адам:
Оце вона тепер кістка від моїх кісток
і тіло від мого тіла,
вона зватиметься жінкою,
бо узято її з чоловіка.
24 Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і приліпиться до своєї жінки – і стануть вони одним тілом. 25 Були ж вони обоє нагі – Адам і його жінка – і не соромилися.
1 І довершені були небо та земля, і повне їхнє впорядкування. 2 І закінчив Бог шостого дня Свої діла, котрі робив, і відпочив сьомого дня від усіх Своїх діл, котрі створив. 3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в той день відпочив від усіх Своїх діл, які почав Бог творити.
4 Це книга походження неба та землі, коли це сталося, — того дня, в який Бог створив небо і землю, 5 і всяку польову зелень — перше, ніж з’явилася на землі, і всяку польову рослинність — перше, ніж посходила: тому що не дав Бог дощу на землю, і не було людини, щоб обробляти землю. 6 Та із землі виходило джерело й зрошувало всю поверхню землі. 7 І, взявши порох із землі, Бог створив людину, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина душею живою. 8 І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і оселив там людину, яку створив. 9 І ще виростив Бог із землі всякі дерева — гарні на вигляд і придатні для їжі, дерево життя посеред раю і дерево, що дає знання добра і зла.
10 А з Едему виходить ріка, щоби зрошувати рай; звідти вона розділяється на чотири рукави. 11 Назва одного — Фісон: він протікає повз усю Евілатську землю — там, де є золото; 12 золото тієї землі добре, і там є гранат і зелений камінь. 13 А назва другої ріки — Ґеон: це та, що протікає повз всю землю Ефіопії. 14 Третя ріка — Тигр: вона тече напроти ассирійців. Четверта ж ріка — Євфрат.
15 І взяв Господь Бог людину, яку створив, і оселив її в раю, щоб обробляти його та доглядати. 16 І заповів Господь Бог Адамові, кажучи: Плоди з усякого дерева, що в раю, вживатимеш у їжу. 17 А з дерева пізнання добра і зла — не їжте з нього: у той день, коли з’їсте з нього, неодмінно помрете !
18 І сказав Господь Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створімо для нього помічника — такого, як він. 19 І створив Бог ще із землі всіх польових звірів, і всіх небесних птахів; Він привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як назвав Адам кожну живу душу, — так вона і звалася. 20 І дав Адам назви всім тваринам, всім небесним птахам і всім польовим звірам, та Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. 21 Тож Бог наслав глибокий сон на Адама, і той заснув. І Бог взяв одне з його ребер, а його місце заповнив тілом. 22 Ребро, яке взяв у Адама, Господь Бог перетворив на жінку і привів її до Адама. 23 І сказав Адам: Це тепер кістка з моїх кісток і тіло з мого тіла! Вона буде називатися жінкою, адже зі свого чоловіка була взята. 24 Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, — і будуть обоє одним тілом. 25 І були обоє нагі, — і Адам, і його жінка, — та не соромилися.