Буття 25

Нащадки Авраамові від Кетури
1 Авраам же взяв ще дружину на ім’я Кетура. 2 Вона йому народила Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха. 3 А Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини ж Дедана: Ашшуріїм, Латушім і Леумім. 4 А сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа. Усі вони – сини Кетури.
Смерть Авраама
5 Усе, що було в Авраама, він віддав Ісаакові. 6 А синам наложниць, які були в Авраама, ще за свого життя Авраам дав дарунки, і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід – до східного краю.
7 Усього віку Авраамового життя було сто сімдесят п’ять років. 8 І спочив Авраам, і помер у добрій старості, старий і задоволений життям . І приєднався до свого народу. 9 І поховали його сини Ісаак та Ізмаїл в печері Махпелі на полі Ефрона, сина Цохара-хеттейця, що навпроти Мамре, – 10 на полі, яке придбав Авраам у Хетових синів. Там був похований Авраам, а також його дружина Сарра. 11 І сталося, після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. І оселився Ісаак біля криниці Лахай-Рої.
Нащадки Ізмаїла
12 А ось родовід Авраамового сина Ізмаїла, якого народила Авраамові єгиптянка Агар, рабиня Сарри. 13 Ось імена Ізмаїлових синів, за їхніми іменами, за їхніми родоводами: первісток Ізмаїла Навайот, потім Кедар, Адбеїл, Мівсам, 14 Мішма, Дума, Масса, 15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма. 16 Це – сини Ізмаїла, це їхні імена, за їхніми дворами та їхніми поселеннями. Дванадцять начальників для своїх племен. 17 Усього віку життя Ізмаїла було сто тридцять сім років. І він спочив, і помер, і приєднався до свого народу. 18 І проживав він від Хавіли до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру, – він оселився перед усіма своїми братами.
Історія Ісаака
19 А ось родовід Авраамового сина Ісаака. Авраам породив Ісаака. 20 Було Ісаакові сорок років, коли він одружився з Ревекою – дочкою Бетуїла-арамійця з Падан-Араму, сестрою Лавана-арамійця. 21 І молився Ісаак до ГОСПОДА за свою дружину, оскільки вона була неплідна. І ГОСПОДЬ вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22 І борсалися діти в її утробі. Тож вона сказала: Хіба так має бути ? Чому це зі мною? Тож пішла запитати в ГОСПОДА. 23 І ГОСПОДЬ відповів їй:
У твоїй утробі є два народи;
два народи діляться вже у твоєму лоні.
Проте один народ буде сильнішим від другого народу,
і старший служитиме молодшому.
24 І настав час їй народжувати – і ось в її утробі близнята. 25 І вийшов перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом. 26 Після нього вийшов його брат, а його рука тримала за п’яту Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові ж було шістдесят років, коли вони народилися.
27 Хлопці виросли. Ісав став чоловіком, вправним у полюванні, чоловіком поля, а Яків – чоловіком мирним, що перебував удома. 28 Ісаак любив Ісава, бо йому смакувала мисливсяка здобич, а Ревека любила Якова.
Ісав продав своє перворідство
29 Якось зварив Яків юшку. У той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені поїсти червоного, оцього червоного, бо я знесилений. Тому й дано йому прізвисько – Едом. 31 А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство! 32 Ісав же відповів: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство? 33 Тоді Яків сказав: Присягнись мені сьогодні. І той присягнувся, і продав своє первородство Якову. 34 Тоді Яків дав Ісавові хліба та юшку із сочевиці. Той же поїв і попив, підвівся й пішов. Таким чином Ісав знехтував своїм первородством.
1 Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура. 2 Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове. 3 А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім. 4 Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури.
5 Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові, 6 а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі.
7 Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років. 8 Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу. 9 Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, — 10 на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру. 11 Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння.
12 Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри, 13 ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам, 14 Масма, Ідума, Масси, 15 Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма. 16 Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами. 17 Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду. 18 Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів.
19 А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. 20 Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. 21 І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22 Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. 23 А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. 24 І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. 25 З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав. 26 А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.
27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома. 28 Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова. 29 Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви , бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом. 31 А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! 32 А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство? 33 І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. 34 А Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.