Буття 26

Оселення Ісаака в Ґерарі
1 І настав голод у краю, окрім першого голоду, що був у часи Авраама. І пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, до Герара. 2 І з’явився йому ГОСПОДЬ, і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в краю, який Я тобі вкажу, 3 і пробувай в тому краю. Я ж буду з тобою, і поблагословлю тебе, тому що всі ці землі Я дам тобі й твоїм нащадкам, – і виконаю Свою присягу, якою присягнувся твоєму батькові Авраамові. 4 І розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм нащадкам усі ці землі. У твоїх нащадках благословляться всі народи землі, 5 тому що Авраам послухав Мого голосу і дотримувався Моїх повелінь, Моїх заповідей, Моїх постанов і Моїх законів.
6 Тож Ісаак оселився у Герарі.
Пригода з Ревекою в Герарі
7 А місцеві чоловіки запитали про його дружину. Він же сказав: Вона – моя сестра. Бо боявся сказати: Вона моя дружина. Щоб не вбили мене, – гадав він, – місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки вона гарна на вроду. 8 І сталося, як він перебував там тривалий час, Авімелех, цар филистимців, виглянув у вікно й побачив, – аж ось Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою. 9 Тож покликав Авімелех Ісаака і сказав: Вона ж твоя дружина! Навіщо ти сказав, що вона твоя сестра? А Ісаак відповів йому: Бо я сказав: щоб не загинути мені через неї. 10 Авімелех же сказав: Що це ти нам учинив? Ще трохи, і хтось із народу ліг би з твоєю дружиною, і ти навів би на нас провину. 11 Тож Авімелех наказав усьому народові, кажучи: Хто доторкнеться до цього чоловіка та його дружини, неодмінно помре.
Сварка за криницю
12 І посіяв Ісаак у тім краю, і зібрав того року стократно, оскільки поблагословив його ГОСПОДЬ. 13 І невпинно звеличувався цей чоловік, і звеличувався, аж поки не став дуже великим. 14 Були в нього отара дрібної та стадо великої худоби і багато прислуги. Тож заздрили йому филистимці. 15 Тому всі криниці, які викопали раби його батька за життя його батька Авраама, филистимці засипали, заповнивши їх землею. 16 І сказав Авімелех Ісаакові: Іди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас.
17 Тож Ісаак пішов звідти, і отаборився у Герарській долині, де й осів. 18 І знову повідкопував Ісаак криниці для води, які були викопані за днів його батька Авраама і які позасипали филистимці після смерті Авраама. І дав їм ті ж назви, які дав їм його батько. 19 Копаючи в долині, слуги Ісаака знайшли там криницю живої води. 20 Тож сперечалися герарські пастухи з пастухами Ісаака, кажучи: Це наша вода! Через те назвав Ісаак криницю: Есек, бо сварилися з ним. 21 Слуги викопали іншу криницю, але виникла суперечка і через неї. Тому дав їй назву: Сітна. 22 Відійшовши звідти, викопав іншу криницю, щодо якої вони не сперечалися. І назвав її Реховот, сказавши: Нині поширив нас ГОСПОДЬ, і ми будемо розростатись у цьому краю.
Ісаак у Беер‑Шеві. Умова з Авімелехом
23 Звідти Ісаак піднявся до Беер-Шеви. 24 І з’явився йому ГОСПОДЬ тієї ночі, і сказав: Я – Бог твого батька Авраама. Не бійся, бо Я з тобою! Я поблагословлю тебе і розмножу твоїх нащадків задля Мого раба Авраама. 25 І він збудував там жертовника, прикликавши Ім’я ГОСПОДНЄ, і встановив там свого намета. Слуги ж Ісаака викопали там криницю.
26 І прийшов до нього з Герара Авімелех, і Ахуззат, його приятель, і Піхол, полководець його війська. 27 Ісаак же запитав їх: Чого ви прийшли до мене? Адже ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе. 28 Ті ж відповіли: Ми переконалися, що з тобою ГОСПОДЬ, тож сказали: Нехай між нами буде присяга, – між нами й тобою, – і укладімо з тобою умову, 29 щоб ти не вчинив нам зла, як і ми не зачепили тебе і як чинили тобі лише добро, і тебе відіслали з миром. Тепер ти благословенний ГОСПОДОМ. 30 Ісаак влаштував для них гостину – вони поїли і попили. 31 І, вставши рано-вранці, вони присягнули один одному. Тож випроводив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром. 32 І сталося того ж дня, слуги Ісаака прийшли й повідомили йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми знайшли воду. 33 Ісаак назвав її Шіва. Тому й те місто має назву Беер-Шева аж до сьогодні.
34 Коли Ісавові виповнилось сорок років, він одружився з Єгудитою, дочкою Беері, хеттейця, і Басматою, дочкою Елона, хеттейця. 35 І вони стали гіркотою духа для Ісаака та Ревеки.
1 А на землі постав голод, не той голод, що був раніше, за часів Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, до Ґерар. 2 З’явився ж йому Господь і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в землі, про яку тобі скажу. 3 Живи на тій землі, і Я буду з тобою, і поблагословлю тебе, оскільки тобі й твоїм нащадкам дам усю цю землю, — Я виконаю Свою клятву, яку дав Авраамові, твоєму батькові: 4 розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм нащадкам усю цю землю, й у твоїх нащадках будуть благословенні всі народи землі, 5 бо твій батько Авраам послухав Мого голосу і зберіг Мої веління, Мої заповіді, Мої постанови і Мої закони. 6 Тож Ісаак поселився в Ґерарах.
7 А місцеві чоловіки запитали про його дружину Ревеку. Він же сказав: Вона — моя сестра, — бо побоявся сказати: Вона моя жінка, аби часом не вбили його місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки була гарна вродою. 8 Перебував він там довгий час. Авімелех же, цар Ґерар, зазирнувши через вікно, побачив, що Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою. 9 Тож покликав Авімелех Ісаака і сказав йому: Але ж вона твоя дружина! Навіщо ти сказав: Вона — моя сестра? А Ісаак відповів йому: Тому що я сказавсобі: аби мені не загинути через неї. 10 Авімелех же сказав йому: Що ж це ти нам учинив? Мало що не спав хтось з мого роду з твоєю дружиною — і довів би ти нас до переступу. 11 Тож Авімелех наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожний, хто доторкнеться до цього чоловіка чи до його дружини, буде підданий карі смерті.
12 У тому краю Ісаак засіяв поле , і одержав того ж року стократний врожай ячменю, оскільки поблагословив його Господь. 13 І він став славним чоловіком, і мав успіх. Він ставав усе багатшим, доки не став дуже великим. 14 Були в нього отара овець, стадо волів і багато робітників. Та позаздрили йому филистимці — 15 і всі криниці, котрі викопали раби його батька за життя його батька, — засипали їх филистимці й заповнили їх землею. 16 Тож Авімелех сказав Ісаакові: Йди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас. 17 Тож Ісаак відійшов звідти і поселився в ґерарській долині, де і замешкав. 18 І знову повідкопував Ісаак криниці для води, які викопали раби Авраама, його батька, і які позасипали филистимці після смерті його батька Авраама; і він дав їм ті назви, якими їх назвав його батько. 19 Коли раби Ісаака копали в ґерарській долині, то знайшли там криницю живої води. 20 А ґерарські пастухи розпочали бійку з пастухами Ісаака, кажучи, що вода є їхня, тож він назвав криницю «Кривда», тому що скривдили його. 21 Відійшовши звідтіля, викопав іншу криницю; та виникла суперечка і через неї. Тож дав їй назву «Ворожнеча». 22 Вийшовши звідти, викопав ще одну криницю — і вже не воювали за неї; і дав їй назву «Широчінь», кажучи: Бо сьогодні поширив нас Господь і розмножив нас на землі.
23 Звідти він підійшов до Криниці клятви. 24 І з’явився йому Господь тієї ночі, і сказав: Я — Бог твого батька Авраама; не бійся, бо Я з тобою, і поблагословив тебе, і розмножу твоїх нащадків задля твого батька Авраама. 25 І збудував там жертовник, і прикликав Ім’я Господнє, і встановив там свій намет. А раби Ісаака викопали там криницю. 26 Якось прийшов до нього з Ґерар Авімелех, Охозат, його приятель, і Фіхол, полководець його війська. 27 А Ісаак сказав їм: Чого прийшли ви до мене? Адже Ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе. 28 Ті сказали: Ми справді помітили , що Господь був із тобою, тож ми сказали: Нехай буде клятва між нами й тобою, і укладемо з тобою завіт, 29 щоб ти не вчинив нам зла, оскільки ми не зненавиділи тебе, а ставилися до тебе добре і відіслали тебе з миром. А тепер ти благословенний Господом. 30 І той гостинно прийняв їх; вони поїли і попили. 31 А вставши вранці, дали клятву один одному, і Ісаак випроводив їх, і вони відійшли від нього безпечні. 32 Сталося того дня — прийшли раби Ісаака, сповістили йому про викопану криницю і сказали: Не знайшли ми води. 33 І назвав її «Клятвою». Тому те місто має назву Криниця клятви аж до сьогодні. 34 А Ісав мав сорок років і взяв за дружину Юдіну — дочку Веіра, хета, і Васемату — дочку Елона, евейця. 35 І заздрили вони Ісаакові й Ревеці.