Буття 29

Яків працює Лаванові за жінок
1 Підвівшись на ноги, Яків вирушив до краю синів Сходу. 2 І побачив, – аж ось криниця в полі, і там таки біля неї відпочивали три отари, оскільки з тієї криниці напували стада, і великий камінь на отворі криниці. 3 Коли збиралися туди всі стада, тоді відкочували від отвору криниці каменя, напували дрібну худобу і знову клали камінь на отвір криниці – на його місце.
4 Яків запитав пастухів : Брати мої, звідкіля ви? Вони ж відповіли: Ми з Харана. 5 Чи знаєте ви Лавана, нащадка Нахорового? – запитав він їх. Вони ж відповіли: Знаємо. 6 Тоді він запитав їх: Чи він здоровий? Вони ж відповіли: Здоровий. А ось Рахиль, його дочка, надходить з отарою. 7 Яків сказав: Ще дня багато і не пора збирати худобу. Понапувайте отари та йдіть пасти. 8 Вони ж відповіли: Не можемо, доки не зберуться всі стада та не відкотять каменя від отвору криниці, – тоді напоїмо отари.
9 Поки він розмовляв з ними, підійшла Рахиль з отарою свого батька, оскільки була пастушкою. 10 І сталося, коли побачив Яків Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, а також отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов, відкотив каменя з отвору криниці й напоїв отару Лавана, брата своєї матері. 11 І поцілував Яків Рахиль, і голосно заплакав. 12 І розповів Яків Рахилі, що він родич її батька, що він син Ревеки. Вона ж побігла й розповіла своєму батькові.
13 І сталося, щойно почув Лаван вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч і, обнявши, поцілував його та ввів до свого дому. А він докладно розповів Лаванові про всі обставини. 14 Тоді Лаван сказав йому: Дійсно, ти кість моя і тіло моє! І пробув у нього Яків місяць часу.
15 Тоді сказав Лаван Якову: Хіба через те, що ти мій родич, маєш задарма працювати на мене? Скажи мені, скільки тобі платити. 16 А в Лавана було дві дочки: старшу звали Лія, ім’я молодшої – Рахиль. 17 Лія мала хворі очі, а Рахиль була гарна станом та гарна на вроду. 18 І покохав Яків Рахиль, і сказав: Працюватиму в тебе сім років за Рахиль, твою молодшу дочку. 19 Лаван же відповів: Для мене краще віддати її за тебе, ніж за якогось іншого чоловіка. Живи в мене. 20 Тож працював Яків за Рахиль сім років, які видалися йому, наче кілька днів, оскільки він її кохав.
21 Тоді Яків сказав Лаванові: Дай мою дружину, аби я до неї увійшов, оскільки сповнилися мої дні. 22 Тож зібрав Лаван усіх людей тієї місцевості та справив гостину. 23 І сталося ввечері, він узяв свою дочку Лію, ввів її до Якова , і той увійшов до неї. 24 І дав Лаван свою рабиню Зілпу Лії, дочці своїй, за рабиню. 25 Уранці ж виявилося, що то була Лія! Тож Яків сказав Лаванові: Що це ти мені вчинив? Хіба не за Рахиль я працював на тебе? Чому ти мене обманув? 26 А Лаван відповів: У нашій місцевості не заведено, щоби віддавати молодшу раніше від старшої. 27 Сповни тиждень для цієї, і віддамо тобі також ту за працю, яку виконуватимеш у мене ще наступних сім років. 28 Яків так і зробив, і сповнив тиждень для цієї. І Лаван дав йому за дружину Рахиль, свою дочку. 29 І дав Лаван свою рабиню Білгу Рахилі, дочці своїй, за рабиню. 30 І ввійшов Яків також до Рахилі, і покохав Рахиль більше, ніж Лію. І працював у Лавана ще других сім років.
Діти Яковові
31 І побачив ГОСПОДЬ, що Лія скривджена, тож відкрив її утробу. А Рахиль була неплідною. 32 І завагітніла Лія, і народила сина, і дала йому ім’я Рувим, кажучи: Бо споглянув ГОСПОДЬ на моє страждання; тепер любитиме мене мій чоловік! 33 І знову завагітніла, і народила сина, і сказала: Бо почув ГОСПОДЬ, що я зненавиджена, і дав мені ще й цього. І дала йому ім’я Симеон. 34 І знову завагітніла, і народила сина, і сказала: Тепер цього разу мій чоловік пригорнеться до мене, бо я народила йому трьох синів. Тому дала йому ім’я Левій. 35 І знову завагітніла, і народила сина, і сказала: Цього разу буду прославляти ГОСПОДА! Тому дала йому ім’я Юда. І перестала народжувати.
1 Підвівшись на ноги, Яків пішов до краю на схід, до Лавана, сина Ватуїла-сирійця, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. 2 Він поглянув, — і ось у долині криниця, а там — три отари овець, які відпочивали біля неї, бо з тієї криниці напували стада. А на отворі криниці був великий камінь. 3 Збиралися там усі стада. І відкочували камінь від отвору криниці, напували овець і клали камінь на отвір криниці — на своє місце.
4 Яків запитав їх: Брати, звідки ви? Вони ж промовили: Ми з Харана. 5 Чи знаєте Лавана — Нахорового сина? — запитав їх. Вони ж відповіли: Знаємо. 6 А він запитав їх: Чи здоровий? Вони ж сказали: Здоровий. Ось і Рахиль, його дочка, йде з вівцями. 7 А Яків сказав: Ще дня багато і не пора збирати худобу; дайте пити вівцям та йдіть пасти. 8 Вони ж відповіли: Не можемо, доки не зберуться всі пастухи та не відкотять камінь від отвору криниці — тоді напоїмо овець. 9 Ще коли він розмовляв з ними, Рахиль, Лаванова дочка, проходила з вівцями свого батька; вона пасла овець свого батька. 10 Сталося ж: як побачив Яків Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, та овець Лавана, брата своєї матері, — тоді підійшов Яків, відкотив камінь від отвору криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері. 11 Яків поцілував Рахиль і, голосно вигукнувши, заплакав. 12 І розповів Рахилі, що він племінник її батька — син Ревеки, а та, побігши, передала ці слова своєму батькові. 13 Сталося ж: як почув Лаван ім’я Якова, сина своєї сестри, вибіг йому назустріч, обнявши його, поцілував і ввів його до своєї хати. І той докладно розповів Лаванові про всі ці події. 14 А Лаван сказав йому: Ти є з моїх кісток і з мого тіла. І Яків перебував у нього місяць.
15 Сказав Лаван Якову: Хіба працюватимеш мені задарма, тому що ти мій родич? Скажи мені, скільки тобі платити. 16 У Лавана було дві дочки: ім’я старшої — Лія, ім’я молодшої — Рахиль. 17 Лія мала хворі очі, а Рахиль була гарна на вигляд і прекрасна обличчям. 18 І Яків покохав Рахиль, тож сказав: Працюватиму в тебе сім років за Рахиль, твою молодшу дочку. 19 А Лаван йому сказав: Мені краще віддати її за тебе, ніж дати її за іншого чоловіка. Живи в мене. 20 І працював Яків за Рахиль сім років, та вони видалися йому, наче декілька днів, оскільки він її кохав. 21 Тоді Яків сказав Лаванові: Дай мою дружину, щоб я до неї ввійшов, адже закінчилися мої дні. 22 Тож зібрав Лаван усіх чоловіків місцевості, та й зробив весілля.
23 А коли настав вечір, Лаван, узявши свою дочку Лію, ввів її до Якова, і Яків зійшовся з нею. 24 Своїй дочці Лії Лаван дав рабиню Зелфу, щоби була їй за служницю. 25 Вранці ж виявилося, що то була Лія. Тож Яків сказав Лаванові: Чому ти таке мені вчинив? Хіба не за Рахиль я працював на тебе? Чому ти мене обманув? 26 А Лаван відповів: У нашій місцевості так не заведено, щоб віддавати молодшу раніше від старшої. 27 Коли ж закінчиться тиждень із нею, то віддам тобі ще й ту — за працю, яку виконуватимеш у мене ще наступних сім років.
28 Яків так і зробив. А закінчився тиждень цієї, і Лаван дав йому свою дочку Рахиль за дружину. 29 Своїй дочці Рахилі Лаван дав Валу, свою рабиню, щоби була їй за служницю. 30 І ввійшов до Рахилі, і покохав Рахиль більше, ніж Лію. І працював у нього ще наступних сім років.
31 Та Господь побачив, що зненавиджена Лія, і відкрив її лоно. А Рахиль залишалася неплідною. 32 Лія завагітніла і народила Якову сина; вона дала йому ім’я — Рувим , кажучи: Бо побачив Господь моє приниження; тепер мене любитиме мій чоловік! 33 І знову завагітніла Лія, і народила Якову другого сина, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені й цього; вона дала йому ім’я — Симеон . 34 І знову завагітніла, і народила сина, і сказала: Тепер буде мій чоловік зі мною, бо я народила йому трьох синів, тому й дано йому ім’я — Левій . 35 І знову завагітніла, народила сина, і сказала: Цього разу ось ще прославлятиму Господа; тому й дала йому ім’я — Юда . І перестала народжувати.