1 А вийшла Діна, дочка Лії, яку та народила Якову, щоб побачитися з дочками того краю. 2
І побачив її Сихем, син Гамора-гіввійця, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і зґвалтував її. 3 І прив’язалася душа його до Діни, дочки Якова, і він покохав дівчину, і промовляв до дівочого серця . 4 І попросив Сихем свого батька Гамора, кажучи: Візьми мені цю дівчину за дружину.
5 І почув Яків, що той збезчестив його дочку Діну, а сини його були з його худобою на рівнині. Тож Яків мовчав, аж поки вони не повернулись. 6 І вирушив Гамор, батько Сихема, до Якова, щоб поговорити з ним. 7
Сини ж Якова повернулись з поля. Почувши, засмутилися ті чоловіки, і сильно обурилися, бо той навів ганьбу на Ізраїля тим, що лежав з дочкою Якова, а так робити не годилося.
8 І звернувся до них Гамор зі словами: Сихему, моєму сину, припала до душі ваша дочка. Тож дайте її йому за дружину. 9
Порідніться з нами; ваших дочок видавайте за нас, а наших дочок беріть собі. 10
І житимете з нами, а край буде перед вами. Оселяйтесь, промишляйте та набувайте в нім власність. 11
А Сихем сказав її батькові та її братам: Нехай я знайду милість у ваших очах, що скажете мені – я дам. 12 Призначіть якнайбільший викуп і весільний подарунок – як скажете мені, я дам. Але дайте мені цю дівчину за дружину.
13 Сини ж Якова відповіли Сихемові та його батькові Гаморові з підступом. І сказали, бо він збезчестив їхню сестру Діну. 14 Тож сказали їм: Не можемо вчинити такої речі, дати сестру нашу чоловікові, який має крайню плоть, бо це для нас ганебно. 15 Ми лише в тому разі погодимося з вами, коли ви станете, як ми, зробивши у вас обрізання кожному чоловічої статі. 16 І будемо віддавати наших дочок вам, і брати ваших дочок собі, і житимемо з вами, і станемо одним народом. 17 Коли ж не послухаєте нас щодо обрізання, то заберемо нашу дочку і підемо.
18 І сподобалися їхні слова Гамору і Сихему, Гаморовому сину. 19
Тож не зволікав юнак із виконанням цієї речі, оскільки бажав дочки Якова. Він же був найславніший з усіх у домі свого батька. 20 Тож Гамор і його син Сихем пішли до брами їхнього міста і звернулися до людей свого міста зі словами: 21 Ці люди миролюбні щодо нас. Хай поселяються в краю, промишляють в нім, а цей край – ось він просторий перед ними. Будемо брати їхніх дочок собі за дружин, а наших дочок віддаватимемо їм. 22 Але лише в тому разі погодяться з нами ці люди, щоб жити з нами, і стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як обрізані вони. 23 Хіба їхні стада, їхні маєтки і вся худоба не стануть нашими? Лише погодьмося з ними, і вони оселяться з нами. 24 І послухалися Гамора та його сина Сихема, усі, хто виходив брамою його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив брамою його міста.
25
І сталося, що третього дня, коли ті були в болях, двоє синів Якова, Дінині брати Симеон та Левій, узяли кожен свого меча, безпечно ввійшли до міста і повбивали всіх чоловічої статі. 26 І Гамора, і його сина Сихема вбили вістрям меча, забрали Діну з дому Сихема, та й пішли. 27 Сини Якова напали на вбитих і пограбували місто, тому що ті збезчестили їхню сестру. 28 Забрали їхню дрібну і велику худобу, а також їхніх ослів, і що було в місті, і що було на полі, 29 і все їхнє майно, а всіх їхніх дітей і їхніх жінок забрали в полон, і розграбували все, що було в домах. 30
Яків же сказав Симеонові та Левію: Ви на мене накликали нещастя, зробивши мене ненависним для мешканців цього краю, – ханаанців та періззейців. Людей у мене мало, тож вони зійдуться проти мене і розіб’ють мене, і буду знищений я та мій дім. 31 Вони ж відповіли: Хіба він мав вчинити з нашою сестрою, як з блудницею?
1 А Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла познайомитися з дочками тієї місцевості. 2 І побачив її син Емора Сихем — хореєць, володар тієї землі; він узяв її і спав з нею, і збезчестив її. 3 Та прив’язався він до душі Діни, дочки Якова, і покохав дівчину, і говорив їй згідно з дівочими мріями. 4 І сказав Сихем Еморові, своєму батькові, мовлячи: Візьми мені цю дівчину за дружину.
5 Яків довідався, що син Емора збезчестив його дочку Діну, а сини його були з його худобою на рівнині. Тож поки вони не поприходили, Яків мовчав. 6 Та Емор, батько Сихема, прийшов до Якова, аби переговорити з ним. 7 А сини Якова прийшли з пасовиська. Коли почули, то засмутилися чоловіки, і дуже боляче було їм, бо, переспавши з дочкою Якова, вчинив те, що не личить в Ізраїлі, — так не повинно бути!
8 Та Емор звернувся до них, говорячи: Моєму синові Сихему припала до душі ваша дочка. Тож дайте її йому за дружину. 9 Порідніться з нами; ваших дочок дайте нам, а наших дочок беріть вашим синам. 10 Ось земля широка перед вами, тож живіть у нас. Оселяйтеся, перебувайте в ній і набувайте її у власність. 11 А Сихем сказав її батькові та її братам: Нехай знайду я у вас ласку, — і що лише скажете, — ми дамо. 12 Призначіть якнайбільший викуп — і, що лише скажете мені, я дам. Але дайте мені цю дівчину за дружину.
13 А сини Якова підступно відповіли Сихемові та його батькові Еморові, а говорили до них так , тому що той збезчестив їхню сестру Діну. 14 Симеон та Левій, Дінині брати й сини Лії, сказали їм: Не можемо виконати цього прохання — дати нашу сестру чоловікові, який є необрізаний. Адже це для нас ганебно. 15 У такому випадку уподібнимося до вас і поселимося у вас, якщо ви станете, як ми: коли кожному з вас, хто чоловічої статі, зробите обрізання. 16 І будемо віддавати наших дочок вам, і будемо брати ваших дочок собі за дружин, і оселимося серед вас, і будемо як один народ. 17 Коли ж не послухаєте нас щодо обрізання, то заберемо наших дочок і підемо геть.
18 Їхні слова сподобалися Еморові й Сихемові, Еморовому синові. 19 І юнак не зволікав з виконанням цієї вимоги, бо кохав дочку Якова. Він же був найславніший з усіх у домі його батька. 20 Тож Емор і його син Сихем пішли до брами свого міста і звернулися до людей свого міста, кажучи: 21 Ці люди миролюбні до нас. Хай поселяються на землі й торгують на ній — ось бо перед ними простора земля. Будемо брати їхніх дочок собі за дружин, а наших дочок віддаватимемо їм. 22 Та лише в такому випадку уподібняться нам чоловіки, щоб жити з нами, аби стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожний чоловічої статі, як і вони обрізані. 23 І їхні стада, і їхні маєтки, і худоба, — хіба не стануть нашими? Лише в такому випадку уподібнимося їм, і вони поселяться з нами.
24 Тож усі, які проходили брамою їхнього міста, прислухалися до Емора та його сина Сихема і зробили обрізання крайньої плоті, — кожний чоловічої статі. 25 А на третій день, коли були ще в болі, сталося таке: взяли два сини Якова, Симеон та Левій, Дінині брати, кожний свого меча, безпечно ввійшли в місто і повбивали всіх чоловіків. 26 І Емора, і його сина Сихема вбили вістрям меча, а Діну забрали з дому Сихема, та й вийшли. 27 Сини Якова перейшли по вбитих і пограбували місто, в якому збезчещено їхню сестру Діну. 28 І захопили їхніх овець, їхніх волів і їхніх ослів: усе, що було в місті, і все, що було на рівнині. 29 І все, що жило в них, і весь їхній посуд, і їхніх жінок узяли в полон, — тож розграбували все, що було в місті, і все, що було в домах.
30 Та Яків сказав Симеонові та Левієві: Ви зробили мене ненависним, так що я став негідником для всіх, хто живе на землі — між ханаанцями та ферезейцями. Я — нечисленний, тож, зібравшись проти мене, поб’ють мене, і вигублений буду я та мій дім. 31 Вони ж відповіли: А хіба мають вважати розпусницею нашу сестру?