Йосиф у домі Потіфара
1
А Йосиф був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, урядовець фараона, начальник охорони, чоловік-єгиптянин, з рук ізмаїльців, які привели його туди. 2
Та ГОСПОДЬ був з Йосифом, і був він успішним чоловіком, і перебував у домі свого господаря-єгиптянина. 3 І побачив його господар, що ГОСПОДЬ з ним, а все, що той виконує, ГОСПОДЬ робить успішним в його руках. 4
І знайшов Йосиф милість у його очах, і служив йому. А той поставив його над своїм домом, і все, що мав, віддав у його руки. 5
І сталося, відколи він поставив його над своїм домом й усім, що мав, ГОСПОДЬ поблагословив дім єгиптянина задля Йосифа. ГОСПОДНЄ благословення було на всьому, що він мав, у домі й на полі.
6
Усе, що належало йому, він передав у руки Йосифа. І при ньому ніщо не обходило його, хіба що їжа, яку він їв. Йосиф же був гарний станом і вродливий з обличчя.
Йосиф і жінка Потіфарова
7
І сталося після цього, що дружина його господаря кинула свій погляд на Йосифа і сказала: Ляж зі мною. 8 Але він відмовився, сказавши дружині свого господаря: Ось мого господаря при мені ніщо не обходить в домі, і все, що йому належить, він віддав у мої руки. 9
Немає більшого в цьому домі від мене, й мені не заборонено нічого, окрім тебе, бо ти – його дружина. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом? 10
І сталося, що вона щодня вмовляла Йосифа, а він не слухав її, щоб лежати з нею і бути з нею. 11 І сталося одного дня, що він увійшов до дому виконувати свої справи, а в домі не було нікого з домашніх. 12 А вона схопила його за одяг, кажучи: Ляж зі мною! Він же залишив свій одяг у її руці й утік, вибігши надвір. 13
І сталося, коли вона побачила, що він залишив свій одяг у її руці й утік надвір, 14
то покликала своїх домашніх і сказала їм, стверджуючи: Дивіться, він привів нам якогось єврея, щоб той насміхався над нами! Він увійшов до мене, щоб лягти зі мною, але я голосно закричала. 15 І сталося, коли він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене й утік, вибігши надвір. 16 Вона залишила його одяг у себе, поки не прийшов господар його до свого дому. 17 І промовила вона до нього такими словами: Прийшов до мене раб-єврей, якого ти привів до нас, аби насміятися наді мною. 18 І сталося, коли я зняла галас і закричала, то він залишив свій одяг у мене й утік надвір.
19 І сталося, коли почув його господар слова своєї дружини, якими вона промовляла до нього, кажучи: Таке вчинив мені твій раб, – то запалав гнівом.
Йосиф у в’язниці відгадує сни
20
Узявши Йосифа, господар укинув його до в’язниці – до місця, де утримували в’язнів царя. І перебував він там, у в’язниці. 21
І був ГОСПОДЬ з Йосифом і виявив йому ласку, даруючи йому милість в очах начальника в’язниці. 22 І передав начальник в’язниці в руки Йосифа всіх ув’язнених. Тож усе, що робилося там, виконував він. 23 Начальник в’язниці не вникав у жодну справу, яку той робив, бо ГОСПОДЬ був із ним, і що він виконував, ГОСПОДЬ робив успішним.
1 А Йосифа привели до Єгипту. І купив його з рук ізмаїльців, які привели його туди, Петефрій — євнух фараона, начальник охорони, чоловік-єгиптянин. 2 Та Господь був з Йосифом. Він був людиною здібною і перебував у домі біля пана-єгиптянина. 3 Його пан знав, що Господь з ним, і що б він не робив, — Господь виводить на добре. 4 І знайшов Йосиф ласку у свого пана, бо догоджав йому, і той настановив його над своїм домом, і все, що мав, він віддав у руки Йосифа.
5 Сталося ж після того, як поставив його над своїм домом, і над усім, що було в нього, — поблагословив Господь дім єгиптянина задля Йосифа, і Господнє благословення було на всьому його маєтку, у домі та на полі. 6 І все, що належало йому, він передав у руки Йосифа й нічого не знав про своє, хіба що про хліб, який сам їв. А Йосиф був гарної будови і дуже вродливий з обличчя. 7 І сталося після цих подій, що дружина його пана кинула свій погляд на Йосифа і сказала: Переспи зі мною. 8 Він же не захотів і сказав дружині свого пана: Якщо мій пан завдяки мені про ніщо у своєму домі не знає, а все, що належить йому, передав у мої руки, 9 і в цьому домі немає більшого від мене, і не заборонено мені нічого, крім тебе, бо ти — його дружина, — то як зроблю цей поганий учинок і згрішу перед Богом? 10 І хоч вона день у день говорила Йосифові, щоб лягти з нею і щоби зійтися з нею, та він її не слухав.
11 Сталося ж, що одного з таких днів Йосиф увійшов до будинку виконувати свої справи, а всередині не було нікого з прислуги, 12 вона схопила його за одяг, наполягаючи: Ляж зі мною! Та він утік, залишивши одяг у її руках, і вибіг надвір. 13 І сталося: коли вона побачила, що він залишив свій одяг у її руках і втік, і вибіг надвір, 14 то покликала тих, які були в домі, і сказала їм, стверджуючи: Дивіться, привів нам раба-єврея, щоб насміхався з нас! Він увійшов до мене, кажучи: Переспи зі мною, — та я закричала гучним голосом. 15 Коли ж він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене, утік і вибіг надвір. 16 Вона залишила одяг при собі, доки не прийшов пан до свого дому. 17 До нього вона заговорила цими ж словами, кажучи: Увійшов до мене раб-єврей, якого ти привів до нас, аби поглузувати з мене, і сказав мені: Пересплю з тобою. 18 А коли він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене, утік і вибіг надвір. 19 Сталося ж: коли його пан почув слова своєї дружини, які сказала йому, промовляючи: Так учинив мені твій раб, — то запалав гнівом.
20 І володар, взявши Йосифа, кинув його до в’язниці — до того місця, де в тій в’язниці тримали в’язнів царя. 21 Та Господь був з Йосифом і злив на нього милість, і дарував йому ласку перед начальником в’язниці; 22 і начальник в’язниці передав в’язницю та всіх ув’язнених, які були у в’язниці, і все, що там відбувалося, — в руки Йосифа. 23 Начальник в’язниці не вникав у жодну справу, оскільки все було в руках Йосифа, бо Господь був з ним, і все, що він чинив, Господь добре скеровував його руками.