Буття 41

Йосиф відгадує сни фараонові
1 І сталося через два роки, і наснилося фараонові, аж ось стоїть він біля ріки. 2 І ось з ріки вийшло сім гарних на вигляд та ситих тілом корів, і вони паслися в очереті. 3 І ось за ними вийшли з ріки сім інших корів – жалюгідні на вигляд і виснажені тілом. І вони стали поруч з першими коровами на березі ріки. 4 І сім жалюгідних на вигляд та виснажених тілом корів з’їли сімох ситих і гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся. 5 І він заснув знову , і побачив другий сон, аж ось сім добірних і гарних колосків виросли з одного стебла. 6 І ось після них виросло сім тонких та спалених суховієм колосків. 7 І сім тонких колосків поглинули сім добірних та повних колосків. І фараон прокинувся, аж ось це сон. 8 І сталося вранці, що його дух був занепокоєний. І послав він, і зібрав усіх віщунів Єгипту та всіх його мудреців. І розповів їм фараон свої сни, проте не було нікого, хто би міг розтлумачити їх фараонові.
9 І заговорив до фараона головний виночерпій, кажучи: Я пригадав сьогодні свої гріхи. 10 Фараон розгнівався був на своїх слуг і віддав під варту в дім начальника охорони мене та головного пекаря. 11 Однієї ночі ми бачили сни, я і він, – кожний бачив свій сон зі значенням. 12 І був там з нами молодий єврей, раб начальника охорони. І ми розповіли йому, а він розтлумачив нам наші сни, розтлумачив кожному згідно з його сном. 13 І сталося так, як він розтлумачив нам: мене відновили на моїй посаді, а його повісили.
14 І послав фараон, і покликав Йосифа, і його негайно вивели з в’язниці. Він поголився, змінив свій одяг і прибув до фараона. 15 І сказав фараон Йосифові: Я бачив сон, і немає нікого, хто міг би його розтлумачити. Я чув про тебе, що ти, почувши сон, розтлумачуєш його. 16 У відповідь Йосиф сказав фараонові: Не я, а Бог відповість добром фараонові. 17 І сказав фараон Йосифові: Мені наснилося, що я стою на березі ріки. 18 І ось з ріки вийшло сім корів, ситих тілом і гарних на вигляд, і вони паслися в очереті. 19 І ось за ними вийшло сім інших корів, бідних, жалюгідних на вигляд і виснажених тілом. Таких огидних, як вони, я не бачив у всьому Єгипетському краю. 20 І жалюгідні та худі корови з’їли сімох попередніх ситих корів. 21 І ті ввійшли до їхнього черева, і не було помітно, що вони ввійшли до їхнього черева, а їхній вигляд був жалюгідний, як на початку. І я прокинувся. 22 І ще бачив я у своєму сні, аж ось сім колосків виросли з одного стебла – повних та гарних. 23 І ось після них виросло сім сухих, тонких, висушених суховієм колосків. 24 І сім тонких колосків поглинули сім гарних колосків. Я розповів це віщунам, але не було нікого, хто пояснив би мені.
25 Тоді сказав Йосиф фараонові: Фараонів сон – один він. Що Бог має вчинити, Він сповістив фараонові. 26 Сім гарних корів – це сім років, і сім гарних колосків – це сім років. Це один сон. 27 І сім худих і жалюгідних корів, які вийшли після них – це сім років, і сім порожніх та висушених суховієм колосків – це будуть сім років голоду. 28 Це та річ, про яку я казав фараонові: Що Бог має вчинити, Він показав фараонові. 29 Ось наступають сім років великого достатку в усьому Єгипетському краю. 30 Після них прийдуть сім років голоду, і буде забутий весь той достаток в Єгипетському краю, і голод спустошить край. 31 І не буде видно того достатку в краю через голод, що настане, бо він буде вельми тяжкий. 32 А повторився сон фараонові двічі тому, що ця річ від Бога, і Бог не забариться з її виконанням. 33 А тепер нехай фараон підшукає розумного й мудрого чоловіка і поставить його над Єгипетським краєм. 34 Нехай фараон зробить так : Нехай настановить в краю урядників, і відбирає п’яту частину врожаю Єгипетського краю протягом семи років достатку. 35 І нехай вони збирають усю їжу тих гарних років, що надходять. І нехай збирають збіжжя під розпорядження фараона, на їжу в містах, і нехай зберігають. 36 І буде та їжа на запас для краю на сім років голоду, що настануть в Єгипетському краю, і край не буде знищений голодом.
37 І сподобалася ця річ фараонові та усім його слугам.
Боротьба Йосифа з голодом
38 Тож фараон сказав своїм слугам: Хіба знайдемо ми такого чоловіка, як оцей, який мав би у собі Божого Духа? 39 І сказав фараон Йосифові: Оскільки Бог відкрив тобі усе це, немає такого розумного й мудрого, як ти. 40 Ти будеш над моїм домом, і тебе слухатиметься весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий від тебе. 41 І сказав фараон Йосифові: Дивись, я поставив тебе над усім Єгипетським краєм. 42 І зняв фараон свого персня зі своєї руки, і дав його на руку Йосифа, і зодягнув його у вісонну одежу, а на шию йому повісив золотого ланцюга. 43 І посадив його на свою другу колісницю, і виголошували перед ним: Кланяйтесь! І поставив його над усім Єгипетським краєм. 44 І сказав фараон Йосифові: Я – фараон, але без тебе ніхто не поворухне ні своєю рукою, ні своєю ногою в усьому Єгипетському краю. 45 І дав фараон Йосифові ім’я: Цофнат-Панеах, а за дружину дав йому Асенату, дочку Поті-Фера, жерця Она. І пішов Йосиф по Єгипетському краю.
46 А Йосифові було тридцять років, коли він став перед лицем фараона, царя Єгипту. І пішов Йосиф від лиця фараона, і обійшов весь Єгипетський край. 47 І родила земля протягом семи років достатку жменями. 48 І зібрав він усю їжу семи років, що були в Єгипетському краю, і поскладав їжу в містах. Їжу поля, що довкола міста, поскладав у ньому. 49 І зібрав Йосиф збіжжя, як морського піску, дуже багато. Аж перестав рахувати, бо не було йому ліку.
50 А в Йосифа народилося двоє синів, перед тим як настав голодний рік, яких народила йому Асената, дочка Поті-Фера, жерця Она. 51 І дав Йосиф ім’я первісткові: Манассія, бо сказав : Бог дав мені забути всю мою недолю та весь дім мого батька. 52 А другому дав ім’я: Єфрем, бо сказав : Бог зробив мене плодовитим в землі мого страждання.
53 І минули сім років достатку, який був у Єгипетському краю, 54 і почали надходити сім років голоду, як провіщав Йосиф. І був голод по всіх краях, а в усьому Єгипетському краю був хліб. 55 І настав голод в усьому Єгипетському краю, тож народ почав волати до фараона про хліб. Тоді фараон сказав усьому Єгиптові: Ідіть до Йосифа. Що він вам скаже, робіть. 56 І був голод по всій землі. Йосиф же повідчиняв усі комори і продавав зерно єгиптянам, і посилювався голод в Єгипетському краю. 57 З усіх країв приходили в Єгипет до Йосифа, щоб купити збіжжя, бо посилювався голод по всій землі.
1 І сталося, що через два роки часу фараон побачив сон. Здавалося йому, що він стоїть біля ріки, 2 і ось, наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті. 3 А слідом за ними вийшли з ріки інших сім корів — жалюгідні на вигляд і виснажені тілом — і паслися з коровами на березі ріки. 4 І сім жалюгідних та виснажених тілом корів з’їли сімох добірних, гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся. 5 І вдруге побачив сон: ось сім колосків виростали з одного стебла — добірні й гарні; 6 аж ось інших сім колосків — тонких та спалених суховієм — виросли після них; 7 і сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім добірних, повних колосків. Фараон прокинувся — то був сон.
8 А вранці сталося таке : його душа стривожилася, і він послав, щоби покликали всіх віщунів Єгипту і всіх його мудреців. Фараон розповів їм сон, але не було нікого , хто б його міг пояснити фараонові. 9 Та до фараона звернувся головний виночерпій, кажучи: Я пригадую собі сьогодні свій гріх. 10 Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув нас до в’язниці в тюрмі начальника в’язниці, — мене та головного пекаря. 11 Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон. 12 Був же там з нами молодий єврей, раб начальника в’язниці, і ми розповіли сни йому, а він їх нам пояснив. 13 І сталося: так, як нам пояснив, — отак і збулося: мене відновили на моїй посаді, а того повісили.
14 Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона. 15 А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого , хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити. 16 У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння. 17 А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки, 18 і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті. 19 Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі. 20 І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів. 21 І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув. 22 І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні. 23 А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм. 24 І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого , хто пояснив би його мені.
25 І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить. 26 Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один. 27 І сім худих корів, які виходили після них, — є сім років, і сім тонких та спалених суховієм колосків — це сім років голоду. 28 Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог показав фараонові те, що Він чинить. 29 Ось надходять сім років великого достатку в усій Єгипетській землі. 30 А після цього настане сім років голоду, і в усій Єгипетській землі забудуть про достаток, і голод спустошить землю. 31 І не буде видно достатку на землі через голод, що настане після цього, бо він буде дуже тяжкий. 32 А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням. 33 Тому підшукай тепер мудрого й розумного чоловіка і постав його над Єгипетською землею. 34 Тож нехай так зробить фараон: нехай настановить на землі місцевих правителів, і хай збирають п’яту частину всього врожаю на Єгипетській землі за сім років достатку, 35 і хай зберуть усі запаси їжі за цих сім сприятливих років, що надходять; нехай буде зібране зерно в розпорядження фараона. І ці запаси їжі хай зберігаються в містах. 36 І буде зроблено запас їжі в краю на сім років голоду, які настануть у Єгипетській землі, і не загине край від голоду.
37 Сподобалися ці слова фараонові й усім його слугам. 38 І фараон сказав усім своїм слугам: Чи знайдемо таку людину, яка має в собі Божого Духа? 39 Тож фараон сказав Йосифові: Оскільки Бог показав усе це тобі, то немає людини мудрішої та розумнішої за тебе. 40 Ти будеш над моїм домом, і слів твоїх уст буде слухатися весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий за тебе. 41 Ось, сьогодні, — сказав фараон Йосифові, — ставлю тебе над усією Єгипетською землею. 42 І, знявши перстень зі своєї руки, фараон заклав його Йосифові на руку й одягнув його в червоний одяг, а золотий ланцюжок одягнув йому на шию. 43 Він посадив його на свою другу колісницю, а вісник виголошував перед ним; і він поставив його над усією Єгипетською землею. 44 І сказав фараон Йосифові: Я — фараон! Без тебе ніхто не поворухне своєю рукою в усій Єгипетській землі. 45 І дав фараон Йосифові ім’я Псонтомфаних, а за дружину дав йому Асенету, дочку Петефрія, жерця міста Сонця. 46 Йосифові ж було тридцять років, коли постав перед фараоном, царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від присутності фараона і пройшов усю Єгипетську землю.
47 І впродовж семи років достатку земля давала щедро родила; 48 і Йосиф зібрав усі запаси їжі за сім років, коли був достаток у Єгипетському краю, і склав припаси в містах; у кожному місті він склав запаси полів, які були довкола нього. 49 І зібрав Йосиф зерна — як морського піску: так багато, що не можна було порахувати, бо не було числа.
50 До того, як настали сім років голоду, у Йосифа було двоє синів, яких народила йому Асенет — дочка Пентефрія, жерця міста Сонця. 51 Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія , бо сказав : Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком. 52 Ім’я ж другому дав Єфрем , бо сказав : Розмножив мене Бог у землі моєї недолі.
53 Та сім років достатку, що були в Єгипетській землі, минули 54 і почалися сім років голоду — як і казав Йосиф. І настав голод по всьому краю, а в усій Єгипетській землі був хліб. 55 Та почався голод і по всій Єгипетській землі, тож народ заволав до фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосипа, і що лише скаже вам, — зробіть. 56 І голод був по всій землі. А Йосип відчинив усі зерносховища і продавав усім єгиптянам; 57 і з усіх країн поприходили до Єгипту купувати в Йосипа, бо голод запанував по всій землі.