Благословення Боже Ноєві й синам його
1 Бог поблагословив Ноя та його синів, і сказав їм: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! 2 Страх і тремтіння перед вами буде у всіх звірів земних, у всіх птахів небесних і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб. Вони передані у ваші руки. 3
Усе, що рухається, що живе воно, буде вам на поживу. Як зелену траву – віддав Я вам усе. 4
Лише м’яса з душею його, тобто з кров’ю його, не будете їсти. 5
І неодмінно кров вашу, в якій душа ваша, Я вимагатиму від кожної звірини. Я вимагатиму її також від людини, від кожного її брата Я вимагатиму душу людини.
6
Хто проллє людську кров,
то і його кров буде пролита людиною,
бо за образом
Божим Він учинив людину.
7
Ви ж плодіться і розмножуйтесь, роїться на землі та розмножуйтесь на ній.
Заповіт Бога з землею
8 І промовив Бог до Ноя та до його синів з ним, кажучи: 9
Ось Я укладаю Мій заповіт з вами та з вашими нащадками після вас, 10
і з кожною живою душею, що з вами, з птахів, худоби і всякої звірини земної з вами: від кожної людини , що вийшла з ковчега, до кожної звірини земної. 11
Я укладаю Мій заповіт із вами, що більше не буде знищене кожне тіло водами потопу і що не буде більше потопу для знищення землі. 12 І сказав Бог: Оце знак заповіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, та між усякою живою душею, яка з вами. 13 Я даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком заповіту між Мною і землею. 14 І станеться, коли наведу Я хмару над землею, то з’явиться райдуга в хмарі. 15 І пригадаю Мій заповіт, що між Мною і вами, і кожною живою душею в кожному тілі. Води не стануть більше потопом, щоби нищити кожне тіло. 16 І буде райдуга в хмарі, і Я побачу її, щоб пригадати вічний заповіт між Богом і кожною живою душею в кожному тілі, яке на землі. 17
І сказав Бог Ноєві: Оце знак заповіту, який Я уклав між Мною і кожним тілом, що на землі.
Хамів гріх проти батька
18 Сини Ноя, які вийшли з ковчега: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана. 19 Ці троє – сини Ноя, і від них заселилася людьми вся земля.
20 І став Ной мужем землі, і насадив виноградник. 21 Якось він випив вина, і сп’янів, і лежав нагий посеред свого намету. 22
І побачив Хам, батько Ханаана, наготу свого батька, і розповів двом своїм братам, що були надворі. 23 Сим і Яфет, узявши плаща, поклали собі на плечі й, повернувшись спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька. Їхні ж обличчя були відвернуті, тож вони не бачити наготи свого батька. 24 Ной витверезився від свого вина й довідався, що з ним учинив його молодший син. 25
І сказав:
Проклятий будь Ханаан.
Рабом із рабів він буде у своїх братів!
26 Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Сима,
– додав він, –
і нехай Ханаан буде йому рабом!
27 Нехай поширить Бог Яфета і нехай він живе в наметах Симових,
і нехай Ханаан буде йому рабом!
28 Після потопу Ной прожив ще триста п’ятдесят років. 29 А всього віку Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.
1 І поблагословив Бог Ноя та його синів, і сказав їм: Зростайте та розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею. 2 Страх і трепет перед вами будуть у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб: вам у руки Я віддав їх . 3 І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини — віддав Я вам усе. 4 Лише м’яса з кров’ю душі не їжте. 5 Адже й вашої крові, душ ваших, Я вимагатиму, — з руки всякого дикого звіра вимагатиму її, і з руки людини-брата вимагатиму людської душі. 6 Хто проливатиме людську кров, — його кров проллється за неї , бо за образом Божим створив Я людину. 7 Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній.
8 І звернувся Бог до Ноя та до його синів, які були з ним, кажучи: 9 Ось Я укладаю Мій завіт з вами та вашими нащадками, які будуть після вас: 10 з кожною живою душею серед вас, з птахами, худобою і всяким звіром землі, — з усіма, які вийшли з ковчега. 11 І укладу Мій завіт з вами, і більше не загине жодна істота від вод потопу, і не будуть більше води потопу знищувати всю землю. 12 І промовив Господь Бог до Ноя: Ось знак завіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, і між усякою живою душею, яка є з вами, — 13 даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком завіту між Мною і землею. 14 І буде: коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться Моя веселка в хмарі, 15 і пригадаю Мій завіт, який є між Мною і вами, і між кожною живою душею в усякому створінні, — і води не стануть більше потопом, щоби знищити кожну істоту. 16 І буде райдуга в хмарах, і Я бачитиму, щоби пам’ятати вічний завіт між Мною і між кожною живою душею в усякому створінні, яке є на землі. 17 І сказав Бог Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав між Мною і між кожною істотою, яка є на землі.
18 Сини ж Ноя, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана. 19 Оці троє — Ноєві сини; від них розсіялися люди по всій землі.
20 Ной став першою людиною-рільником, і насадив виноградник. 21 Він випив вина і сп’янів, і перебував нагий у своєму житлі. 22 А Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розповів двом своїм братам надворі. 23 Тоді Сим і Яфет, взявши плаща, обидва накинули собі на плечі й, повернені спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька; їхні обличчя були повернені назад — тож не побачили наготи свого батька.
24 Ной витверезився від вина й дізнався, як з ним учинив його молодший син. 25 І промовив він: Проклятий Ханаан. Він буде рабом своїм братам. 26 Благословенний Господь, Бог Сима, — сказав він, — а Ханаан буде йому рабом. 27 Нехай поширить Бог Яфета і нехай живе в помешканнях Сима, — а Ханаан нехай буде їхнім рабом.
28 Після потопу Ной прожив триста п’ятдесят років. 29 А всіх днів Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.