Осії 2

Та Господь змилується над Ізраїлем
1 І все ж кількість Ізраїлевих синів буде численною, як морський пісок, якого не можливо ні виміряти, ні полічити; і на тому місці, де їм сказано: Ви – не Мій народ, будуть про них говорити: Діти живого Бога.
2 Тоді зберуться разом – діти Юди та Ізраїлеві діти, поставлять над собою одного керівника і вирушать з краю (неволі ), бо цей день буде великим у Єзреела.
3 І скажете своїм братам: Мій народ (Аммі ), а вашим сестрам: Помилувана (Рухама ).
4 Тож судіться з вашою матір’ю, оскаржуйте її, тому що вона більше не Моя жінка, і Я – не її чоловік! Нехай відкине зі свого обличчя ознаки своєї розпусти і свої груди не виставляє задля перелюбу,
5 бо інакше Я її роздягну догола і виставлю її такою, як вона була в день свого народження. Я її уподібню пустелі, і перетворю її на суху землю, та заморю її спрагою.
6 Дітей її також не помилую, бо вони – діти розпусти.
7 Адже їхня матір чинила розпусту, завагітнівши ними, повелась безсоромно, оскільки говорила: Піду за моїми коханцями, бо вони дають мені хліб та мою воду, мою вовну та мій льон, мою олію та інші напої.
8 Саме тому Я перегороджую її дорогу терниною, відгороджу її, наче стіною, так, що вона не знаходитиме своїх стежок.
9 Вона кинеться за своїми коханцями, але не дожене їх, шукатиме, та їх не знайде. Тоді скаже: Піду та повернуся до мого першого чоловіка, бо мені з ним жилось краще, ніж тепер!
10 І вона не пізнала, що це Я давав їй пшеницю, вино та олію, примножив її срібло та золото, з яких вони зробили ідола Ваала.
11 Тому певного часу Я назад заберу Мою пшеницю та Моє вино, заберу Свою вовну і Свій льон, яким вона покривала свою голизну.
12 Тоді відкрию її сором перед очима її коханців, і ніхто її не врятує з Моєї руки.
13 Позбавлю її усіх веселощів, її свят, її новомісячій, її субот та всіх її урочистостей.
14 Спустошу її виноградники та її фігові сади, про які говорила: Це мої подарунки, які мені давали мої коханці! Тож Я перетворю їх (сади ) на ліс, і їх пожиратимуть польові звірі.
15 Я відплачу їй за дні Ваалів, яким вона кадила, прикрашаючи себе сережками та намистом, ходячи за своїми коханцями, забувши Мене, говорить ГОСПОДЬ.
16 І все ж Я її вмовлю й поведу її в пустелю та говоритиму до її серця,
17 і дам їй там її виноградники, а з долини Ахор відкрию браму надії, і вона там розмовлятиме зі Мною, як за днів своєї молодості, як у день, коли вона виходила з Єгипетського краю.
18 І станеться, що того дня, – говорить ГОСПОДЬ, – ти звертатимешся до Мене : "Мій чоловіче!" – і більше не звертатимешся до Мене: "Мій Ваале!"
19 Я усуну з її вуст імена Ваалів, тож вони більше не будуть згадувані за своїми іменами.
20 У той час Я укладу задля них Заповіт з польовими звірами, з небесними птахами та з плазунами землі, а лук, меч і війну знищу зі землі й учиню так, щоб вони почували себе в безпеці.
21 Я заручу тебе зі Собою навіки; візьму тебе Собі на засадах справедливості й права, милосердя й любові.
22 Я заручу тебе Собі у вірності, і ти пізнаєш ГОСПОДА.
23 Тоді буде так, що Я постійно відповідатиму, – каже ГОСПОДЬ, – Я відповідатиму небесам, а вони відповідатимуть землі.
24 Земля ж відповідатиме пшеницею, вином та олією. Усе це буде відповіддю Єзреелеві .
25 Я посію його (Єзреел-Ізраїль ) Собі на землі; Непомилувану (Ло-Рухаму ) помилую, а Ло-Аммі (Не Мій народ ) скажу: Ти – Мій народ! А він відповідатиме: Ти – мій Бог.
1 Кількість синів Ізраїля була, немов морського піску, якого не можна ні виміряти, ні полічити, і буде, що на місці, де їм сказано: Ви — Не Мій народ, вони ж будуть прозвані синами живого Бога. 2 І зібрані будуть разом сини Юди і сини Ізраїля, поставлять собі одну владу і підуть із землі, бо великий день Єзраела. 3 Скажіть вашому братові: Мій народ, — і вашій сестрі: Помилувана.
4 Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона — не Моя жінка, і Я — не її чоловік! І вигублю її розпусту з-перед Свого обличчя та її перелюб з-посеред її грудей, 5 щоб повністю її роздягнути до наготи і поставити її такою, як у день її народження. І її поставлю, як пустелю, і зроблю її, наче безводну землю, і погублю її спрагою. 6 І не помилую її дітей, бо вони — діти розпусти. 7 Адже їхня матір чинила розпусту, засоромила та, що їх народила. Бо вона сказала: Піду за моїми любовниками, тими, що дали мені мій хліб, мою воду, мій одяг, мій льняний одяг, мою олію і все, що мені потрібне.
8 Через це ось Я перегороджую її дорогу терням і забудую її дороги, і вона не знайде своєї стежки. 9 Вона гнатиметься за своїми любовниками, та не дожене їх. Шукатиме за ними, та їх не знайде. І скаже: Піду і повернуся до мого першого чоловіка, бо мені тоді було краще, ніж тепер! 10 І вона не взнала, що Я дав їй пшеницю, вино та олію, і помножив для неї срібло. Вона ж зробила Ваалові срібне і золоте. 11 Через це повернуся і заберу Мої своєчасні врожаї пшениці та Моє вино у свою пору, заберу Мій одяг, Мій льняний одяг, щоб вона не прикрила свій сором. 12 Тепер же відкрию її нечистоту перед її любовниками, і ніхто її не забере з Моєї руки. 13 І відверну всі її радощі, її свята, нові місяці, її суботи та всі її свята. 14 І знищу її виноградник та її смоківниці, про які сказала: Це моя винагорода, яку мені дали мої любовники! Тож поставлю це на свідчення, і це пожеруть звірі поля, птахи неба і плазуни землі. 15 І помщуся на ній за дні Ваалів, в які вона їм кадила і одягала свої сережки та свої ланцюжки, і вона ходила за своїми любовниками, а Мене забула, — говорить Господь.
16 Через це ось Я дам їй заблукати, приведу її в пустелю та заговорю до її серця, 17 і там дам їй її посілість і долину Ахора, щоб відкрити її розум, і вона там буде впокорена за днями своєї молодості і за днями її приходу з єгипетської землі. 18 І буде, що в той день, — говорить Господь, — вона назве Мене: Мій чоловік! І більше вона не назве Мене Ваалами, 19 і вигублю імена Ваалів з її уст, і їхні імена більше не згадаються.
20 Я складу для них завіт у той день зі звірами поля, з птахами неба і з плазунами землі. Лук, меч і війну розіб’ю в землі й поселю тебе у впевненості. 21 Візьму Собі тебе навіки і візьму Собі тебе в праведності, у суді, у милосерді та в щедрості, 22 і візьму Собі тебе у вірі, і ти пізнаєш Господа. 23 І буде в той день, — говорить Господь, — Я прислухаюся до неба, і воно прислухається до землі, 24 і земля послухається пшениці, вина та олії, і це послухається Єзраела. 25 І посію її Собі на землі, помилую Непомилувану, і скажу Не Моєму народові: Ти — Мій народ! А він скаже: Ти є моїм Господом Богом.