Ісаї 37

Господь обороняє Єрусалим
1 Вислухавши все, цар Єзекія роздер свої шати, і, зодягнувшись у веретище, пішов до ГОСПОДНЬОГО Дому.
2 Урядника ж над палацом Еліякима та писаря Шевну, разом зі старійшинами від священиків, – усіх , одягнутих у веретища, – він послав до Ісаї, сина Амоса.
3 Прибувши , вони сказали йому: Так говорить Єзекія: Цей день став днем смутку, ганьби і зневаги, оскільки прийшов час народжувати, але немає сили породити.
4 Може, ГОСПОДЬ, твій Бог, зверне увагу на мову Рабшака, якого послав ассирійський цар, його володар, щоб ганьбити живого Бога, і покарає за слова, які чув ГОСПОДЬ, твій Бог! А ти помолися за тих, котрі ще залишилися живими.
5 Коли ж прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї,
6 він їм сказав: Передайте вашому володареві те, що говорить ГОСПОДЬ: Не бійся слів, які ти почув, і якими Мене ганьбили слуги ассирійського царя.
7 Ось Я зішлю на нього такого духа, що, почувши вістку, він повернеться в свою країну і поляже від меча в своїй землі.
8 Коли Рабшак повернувся, то застав ассирійського царя, який воював проти Лівни, і вже знав, що цар залишив Лахіш.
9 Царю повідомили про Тіргаку, ефіопського царя, таке: Він вирушив воювати з тобою. Почувши про це, він знову послав вісників до Єзекії з певним посланням.
10 Передайте юдейському цареві Єзекії мої слова: Нехай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти покладаєшся, мовляв: Єрусалим не буде виданий у руки царя Ассирії!
11 Ти, напевно, чув, що зробили ассирійські царі з усіма країнами, яких знищили, як приречених на закляття. Невже ти врятуєшся?
12 Хіба вберегли боги ті народи, яких знищили мої предки, а саме: Ґозана, Харана, Рецефа, або синів Едена, котрі жили в Телассарі?
13 Де цар Хамата та цар Арфада, а також царі міст Сефарваїма, Гени, Ївви?
14 Взявши лист з рук посланців, Єзекія прочитав його і пішов з ним до ГОСПОДНЬОГО Дому. Там Єзекія розгорнув сувій перед ГОСПОДОМ.
15 Молився Єзекія до ГОСПОДА, говорячи:
16 ГОСПОДИ Саваоте, Боже Ізраїлю, Який сидиш на херувимах , Ти єдиний є Богом усіх царств світу, адже Ти створив небо і землю.
17 Нахили, ГОСПОДИ, Своє вухо й вислухай! Відкрий, ГОСПОДИ, Свої очі й подивися! Почуй всі слова Сеннахеріва, який через послів зневажав живого Бога!
18 Бо й насправді, ГОСПОДИ, ассирійські царі вигубили всі народи та їхні землі,
19 і повкидали їхніх божків у вогонь, оскільки вони не були богами, а просто творивом людських рук – дерево і камінь, тому й знищили їх.
20 Тепер же, ГОСПОДИ, Боже наш, визволь нас з його руки, аби всі царства землі дізнались, що Ти єдиний є ГОСПОДОМ!
21 Ісая, син Амоса, звелів сказати Єзекії: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Оскільки ти молився до Мене відносно Сеннахеріва, царя Ассирії,
22 то ось слово, яке щодо нього каже ГОСПОДЬ: Зневажає тебе і глузує над тобою діва, дочка Сіона, хитає вслід тобі головою дочка Єрусалима!
23 Кого ти зневажав і ображав? На кого ти підвищував голос і в зарозумілості піднімав догори свої очі? Проти Святого Ізраїлевого!
24 Адже через своїх послів ти ганьбив Владику, вихваляючись: Безліччю моїх колісниць я покорив високі гори, досяг узгір’я Лівану, зрубував найвищі кедри та його добірні кипариси; я піднявся на найвищу вершину, до його саду-лісу.
25 Я викопував джерела і пив з них воду, осушував стопами моїх ніг усі ріки Єгипту!
26 Хіба ти не чув, що віддавна створив Я все? Від прадавніх часів замислив те, що тепер здійснив. Тому ти й спустошуєш укріплені міста, перетворюючи їх на купи румовищ.
27 Їхні мешканці безсилі в своїй розгубленості й збентеженні і уподібнились до зілля на полі, до зеленої трави; як трава на дахах і як спалене сонцем збіжжя, що пожовкли раніше, ніж доспіли.
28 Я знаю, коли ти сідаєш, коли виходиш і входиш; знаю і шалену твою лють на Мене.
29 Оскільки ти оскаженів на Мене, і твоє зухвальство дійшло до Мого слуху, то Я вправлю Моє кільце у твої ніздрі, – Мою вуздечку у твій рот та поверну тебе назад дорогою, якою ти прийшов.
30 Для тебе ж, Єзекія, така ознака: Їж цього року те, що саме посіялося, а наступного року – те, що саме виросло, а вже на третій рік будете сіяти й збирати врожай, насаджувати виноградники та споживати їхні плоди!
31 А врятоване з Юдиного дому, що залишилось, глибоко пустить коріння і принесе для Неба плоди.
32 Адже з Єрусалима вийде залишок, і з гори Сіон – спасіння. Ревністю ГОСПОДА Саваота це буде зроблене!
33 Стосовно ж ассирійського царя, то так говорить ГОСПОДЬ: Він не вступить у це місто, і не пустить туди стрілу; Він не стане проти нього зі щитом, і не насипле навколо нього валу,
34 Дорогою, якою прийшов, – нею він і повернеться, а до цього міста не вступить! – так каже ГОСПОДЬ!
35 Я захищу це місто, збережу його заради Себе і задля Мого раба Давида!
36 Після цього вийшов ГОСПОДНІЙ ангел, і знищив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч мужів . Вранці наступного дня декотрі піднялися, аж ось – усі були мертві.
37 Тож Сеннахерів, цар Ассирії, рушив і пішов, повернувся й осів у Ніневії.
38 Але так сталося, що коли він поклонявся в храмі свого бога Нісроха, його сини, Адраммелех і Сарецер, убили його мечем, після чого втекли в Араратський край. Замість нього зацарював його син Есархаддон.
1 І сталося, коли цар Езекія почув це , він роздер одяг, обв’язався мішковиною і прийшов до Господнього дому. 2 І він послав економа Еліякіма, писаря Сомну та старців-священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса, 3 і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Сьогоднішній день — день смутку, ганьби, звинувачення і гніву, бо напали болі на ту, яка народжує, та не має сили народити. 4 Нехай твій Господь Бог вислухає слова Рапсака, які послав цар ассирійців, щоб ганьбити живого Бога, ганьбити словами, які почув твій Господь Бог! І помолися до твого Господа Бога про тих, хто залишився.
5 І прийшли слуги царя до Ісаї, 6 а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими мене принизили посли ассирійських царів. 7 Ось Я нашлю на нього духа, і, почувши вістку, він повернеться до своєї країни і поляже від меча у своїй землі.
8 І Рапсак повернувся, і застав царя, який тримав у облозі Ломну. Та цар ассирійців почув, що 9 вийшов Трак, цар ефіопів, воювати з ним. І, почувши, повернувся і послав вісників до Езекії, кажучи: 10 Так скажете Езекії, цареві Юдеї: Хай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти понадіявся, запевняючи: Єрусалим не буде виданий у руки царя ассирійців! 11 Хіба ти не чув, що зробили ассирійські царі, як вони вигубили всю землю? 12 Хіба боги народів визволили тих, кого вигубили мої батьки? А Ґозан, Харран і Фафес, які є в країні Телсада? 13 Де є царі Емата та Арфада і міста Сепфаріма, Анаґа, Уґава?
14 І Езекія взяв сувій від посланців і розгорнув його перед Господом, 15 і Езекія помолився до Господа, кажучи: 16 Господи Саваоте, Боже Ізраїля, Який сидиш на херувимах, Ти єдиний Бог кожного царства світу, Ти створив небо і землю. 17 Вислухай, Господи, поглянь, Господи, і подивися на слова, які послав Сеннахирім, щоби зневажити живого Бога! 18 Адже насправді ассирійські царі спустошили весь світ і їхні землі, 19 і кинули їхніх божків у вогонь, бо вони не були богами, але ділами людських рук — дерево і камінь, і їх знищили. 20 Ти ж, Господи, Боже наш, спаси нас з їхньої руки, щоб кожне царство землі пізнало, що Ти — єдиний Бог!
21 І до Езекії був посланий Ісая, син Амоса, і він сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Сеннахиріма, царя ассирійців! 22 Ось слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе, дівчино, Сіонська дочко, над тобою покивав головою, Єрусалимська дочко! 23 Кого ти зневажив і розгнівив? Чи на кого ти підвищив свій голос? І ти не підняв вверх твоїх очей — на Святого Ізраїля! 24 Адже через посланців ти зневажив Господа, бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір безліччю колісниць і аж до кінців Лівану, і зрізав висоту свого кедра та красу кипариса, і я ввійшов до висоти границі лісу, 25 і я поставив греблю і висушив води та все згромадження вод! 26 Хіба ти не почув цього віддавна, — те, що Я зробив? Від древніх днів Я заповів, а тепер наказав спустошити народи у твердинях і тих, які живуть в укріплених містах. 27 Я зробив руки слабкими, і вони посохли, — стали сухими, як трава на дахах і як суха зелень. 28 Тепер же Я знаю твій спочинок, твій вихід і твій вхід. 29 А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, тож Я вкладу кільце у твої ніздрі та уздечку у твої губи, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.
30 Ось тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, наступного року — те, що залишилося, а на третій, посіявши, збирайте врожай, насаджуйте виноградники і їжте їхній плід! 31 І буде, що ті, які залишилися в Юдеї, випустять корінь вниз і принесуть вгорі насіння. 32 Адже з Єрусалима вийдуть ті, хто залишився, і ті, які врятувалися, — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить!
33 Через це так говорить Господь про царя ассирійців: Він не ввійде в це місто, і не пустить туди стрілу, і не покладе на нього щита, не оточить його валами, 34 але дорогою, якою прийшов, нею і повернеться! Так говорить Господь: 35 Я захищу це місто, щоби його спасти задля Мене і задля Давида, Мого слуги!
36 І вийшов Господній ангел, і вигубив у ассирійському таборі сто вісімдесят п’ять тисяч, і, піднявшись вранці, знайшли всі тіла мертвими. 37 Тож ассирійський цар, відступивши, відійшов і поселився в Ніневії. 38 І коли він поклонявся в домі Насараха, свого божка, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечами, а самі врятувалися у Вірменії. А замість нього зацарював Асорадан, його син.