Прийде Викупитель Сіонові
1 Господня рука не стала неспроможною, аби спасати, а Його вухо не притупилось, щоб слухати.
2
Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас Його обличчя так, що не чує.
3
Адже ваші руки заплямовані кров’ю, а ваші пальці – беззаконням; ваші уста говорять неправду, і ваш язик лихословить.
4
Ніхто не закликає до правди, і не дбає про справедливе правосуддя. Кожен надію покладає на порожні слова, і говорить неправду, бо вагітні пороком і породжують злочин.
5
Висиджують гадючі яйця й плетуть сіті павука; хто споживає їхні яйця, вмирає, а коли ж розіб’є, виповзе звідти гадюка.
6 Їхнє павутиння непридатне для одягу, в їхнє рукоділля неможливо зодягнутися. Адже всі їхні вчинки злочинні, а на їхніх руках сліди насильства.
7
Їхні ноги спрямовані до зла і поспішають на пролиття невинної крові; їхні думки – це думки беззаконня; спустошенням і знущанням позначені їхні дороги.
8 Шляхи миролюбства їм невідомі, й немає правосуддя на їхніх дорогах; адже вони самі обрали собі криві стежки, тому кожен, хто ними ходить, не знатиме спокою.
9 Ось чому таке далеке від нас правосуддя і не доходить до нас справедливість. Ми очікуємо на світло, але навкруги лише темрява, жадаємо сяйва, а ходимо в темряві.
10
Йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну, як незрячі ходимо навпомацки; спотикаємося в полудень, наче в сутінках, живемо в темряві, як померлі.
11
Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.
12
Адже великі наші провини перед Тобою, і наші гріхи свідчать проти нас; ми усвідомлюємо наше беззаконня, і знаємо наші злочини.
13 Ми зраджували і були невірними ГОСПОДУ, відвернувшись від нашого Бога. Ми розмовляли лише про насильство й відступництво, вагітніли й народжували зі серця фальшиві слова.
14 Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко; адже правда спотикається на рівній площі, й чесність не може ввійти.
15 Правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують. ГОСПОДЬ побачив, що нема правосуддя, і засмутився.
16
Він також бачив, що немає нікого, і був вражений, що немає захисника. Тоді Він застосував Свою руку, а Його справедливість підтримала Його.
17
Він одягнув праведність, як панцир, і поклав на Свою голову шолом спасіння; Він зодягнувся в шати помсти і огорнувся запалом ревності, як плащем.
18 Він усім відплатить за їхніми вчинками: Своїм супротивникам – жорстокістю, а Своїм ворогам – помстою. Віддасть заслужене й островам.
19 Тремтітимуть перед ГОСПОДНІМ Іменем на заході; злякаються Його слави і на сході, адже гнів ГОСПОДА нагряне на ворогів, як гірський потік, – ГОСПОДНІЙ подув їх прожене.
20
Тоді прийде до Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – каже ГОСПОДЬ.
21
Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить ГОСПОДЬ, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів ГОСПОДЬ!
1 Хіба Господня рука не спроможна спасти? Чи Він тяжким учинив Своє вухо, щоб не чути? 2 Зовсім ні! Це ваші гріхи роблять розділення між вами і Богом, і через ваші гріхи Він відвернув від вас Своє обличчя, щоб не змилосердитися. 3 Адже ваші руки осквернені кров’ю, і ваші пальці погрузли в гріхах, а ваші уста говорили беззаконня, і ваш язик вправляється в неправді. 4 Ніхто не говорить праведне, і немає праведного суду. Надію покладають на марне і говорять порожнє, бо зароджують біль і породжують беззаконня.
5 Розбили яйця гадюк і плетуть сітку павука. І хто хоче їсти їхні яйця, розбивши, знайшов запорток, а в ньому — василіск. 6 Їхня сітка не буде на одяг, і не зодягнуться їхніми ділами. Адже їхні діла — діла беззаконня. 7 А їхні ноги біжать до зла, швидкі проливати кров. І їхні думки — думки безумних, руїни і страждання на їхніх дорогах. 8 І вони не знають дороги правди, і немає суду на їхніх дорогах, бо їхні стежки, якими вони йдуть, — покручені, тож вони не знають миру. 9 Через це від них відступив суд, і не захопить їх праведність. Коли вони очікували світла, настала для них темрява, очікуючи проміння сонця, вони ходили в темряві. 10 Обмацуватимуть стіну, як сліпі, і обмацуватимуть, як ті, хто не має очей. І впадуть у полудень, як опівночі, застогнуть, як ті, які помирають. 11 Разом підуть, як ведмідь і як голубка. Ми очікували суду, і немає. Спасіння далеко від нас відступило. 12 Адже наше беззаконня велике перед Тобою, і наші гріхи стали проти нас, бо наші беззаконня в нас, і ми пізнали наші провини.
13 Ми були безбожними й обманювали, і ми відступили від нашого Бога. Ми говорили неправедне і були неслухняні, ми породжували з нашого серця і практикували неправедні слова. 14 І ми відступили геть від суду, і праведність далеко відійшла, бо праведність на наших дорогах знищена, і прямою дорогою ми не змогли перейти. 15 І правда була забрана, — ми відвернули розум від пізнання. І Господь побачив, і не було прийнятним для Нього, бо не було правосуддя. 16 І Він побачив, і не було людини, і помітив, і не було того, хто б допоміг, і Він захистив їх Своєю рукою, і зміцнив милосердям. 17 І Він одягнув праведність, як панцир, і надягнув шолом спасіння на голову, і зодягнувся в плащ помсти та в покривало, 18 наче той, хто дає відплату впокорення ворогам.
19 І злякаються Господнього Імені ті, хто із заходу, і славного Імені ті, хто зі сходу сонця. Адже прийде, як могутня ріка, гнів від Господа, — Він прийде з гнівом. 20 І прийде задля Сіону Той, Хто визволяє, і відверне безбожності від Якова. 21 Це і їм від Мене завіт, — сказав Господь. Дух Мій, Який є на тобі, та слова, які Я вклав у твої уста, не зникнуть з твоїх уст і з уст твоїх нащадків відтепер і навіки, бо так сказав Господь!