День помсти
1 Хто це йде від Едому з Боцри
, в червоних шатах? Він такий величний у Своєму одязі, поважно ступає у Своїй величі та владі? Я Той, Котрий судить справедливо і спроможний спасати!
2
А чому Твої шати червоні? Чому Твій одяг такий, як у того, хто топче в чавилі виноград?
3
Я топтав чавило Сам один і нікого з людей не було зі Мною; Я топтав їх у Своєму гніві. Я топтав їх у Своєму обуренні, так що їхній сік бризкав на Мої шати. Так весь Мій одяг Я заплямував.
4
Адже день відплати був запланований Мною, і настав рік Мого викуплення.
5
Я дивився, але помічника не було. Я був здивований, але підтримки не знайшлось. Тоді Моя рука Мене врятувала, і Моє обурення підтримало Мене.
6 Я топтав народи в Моєму гніві, нищив їх у Своєму обуренні. Я учинив так, щоб їхня кров увійшла в землю!
7
Я згадую ГОСПОДНІ милості, похвальні ГОСПОДНІ вчинки в усьому, що ГОСПОДЬ для нас звершив; ту велику доброту для Ізраїлевого роду, яку Він виявив до них у Своєму милосерді та безлічі Своїх щедрот.
8 Адже Він сказав: Вони справді є Моїм народом – дітьми, котрі не підведуть! Так Він став їхнім Спасителем.
9
Усяке їхнє горе викликало у Нього тривогу, і Його ангел їх рятував. У Своїй любові й Своєму милосерді Він їх визволяв; з давніх-давен Він брав їх на руки і носив.
10
Вони ж бунтувалися й засмучували Його Святого Духа. Тоді Він став їхнім ворогом, і Сам воював з ними.
11
В той час Його народ згадував прадавні часи Мойсея: Де Той, Котрий вивів їх із моря з пастирем Його отари? Де є Той, Котрий вклав у нього Свого Святого Духа?
12
Хто вів за правицю Мойсея, підтримуючи його величною силою Своєю і змусив розступитися перед ними воду, увіковічнивши цим Своє Ім’я?
13 Хто провів їх через безодню, наче коня степом розлогим, так що вони навіть не спотикнулися?
14
Наче череда, що спускається в долину, так ГОСПОДНІЙ Дух провадив їх до спокою. Так, це Ти вів Свій народ, прославивши цим Своє Ім’я!
15 Поглянь же з небес і подивися з Твого святого і славного місцеперебування! Де Твоя ревність і сила Твоя? Не стримуй від мене Твого великого милосердя і Твого співчуття!
16
Адже лише Ти – наш Отець, бо Авраам нас не знає, та й Ізраїль нас не визнає. Але Ти, ГОСПОДИ, наш Отець і Твоє відвічне Ім’я – Спаситель!
17
Чому Ти, ГОСПОДИ, дозволив нам зійти з Твоїх доріг, аби закам’яніли наші серця, і ми перестали Тебе боятися? Повернися ж заради Твоїх рабів, заради племен Твоєї спадщини.
18
Недовго володів спадщиною Твій народ, оскільки наші вороги потоптали Твою Святиню.
19
Ми стали такими, немовби Ти ніколи не владарював над нами, наче ми ніколи не були названі Твоїм Іменем. О, як би Ти прорвав небеса і зійшов, то від Твоєї появи розтопилися б гори!
1 Хто Цей, Який прийшов з Едому, у червоних шатах з Восора, Такий величний в шатах могутності, з владою? Я говорю про праведність і суд спасіння. 2 Чому Твій одяг червоний, і Твоє вбрання, як з витисненого виноградним давилом, 3 повне вичавленого? І з народів немає зі Мною нікого, і Я їх топтав у гніві, і Я їх потоптав, як землю, і звів їхню кров у землю. 4 Бо на них прийшов день відплати, і настав рік викупу. 5 І Я поглянув — і немає помічника. І Я помітив — немає помічника. І їх визволила Моя рука, і настав Мій гнів. 6 І Я їх топтав у Моєму гніві, і Я звів їхню кров у землю!
7 Я згадав Господнє милосердя, Господню доброту в усьому, чим Господь нам віддасть. Господь — добрий суддя для дому Ізраїля, Він забезпечує нас за Своїм милосердям і за безліччю Своєї праведності. 8 Він сказав: Хіба це не Мій народ? Діти не діятимуть зрадливо! І Він став їм на спасіння 9 від усякого утиску. Не посол і не ангел, але сам Господь їх спас, тому що полюбив їх і милував їх. Він їх визволив і прийняв їх, і звеличив їх на всі дні віку.
10 А вони не послухалися і розгнівили Його святий Дух. І Він повернувся їм на ворожнечу, і Він воював проти них. 11 І він згадав вічні дні, що вивів із землі пастиря овець. Де є Той, Хто поставив у них святого Духа, 12 Хто вів правицею Мойсея? Де Його плече слави? Він змусив розступитися воду перед Собою, щоб зробити Собі вічне Ім’я. 13 Провів їх через безодню, як коня через пустелю, і вони не потомилися, — 14 як худобу через рівнину. Зійшов Дух від Господа і провів їх. Так Ти повів Свій народ, щоб зробити Собі славне Ім’я.
15 Повернися з неба і поглянь з Твого святого дому і слави. Де є Твоя ревність і Твоя сила? Де є безліч Твого милосердя і Твого співчуття, що Ти стримуєш Себе від нас? 16 Адже Ти — наш Отець, бо Авраам нас не пізнав, — Ізраїль нас не знав, але Ти, Господи, наш Отець! Визволи нас, — від початку на нас є Твоє Ім’я! 17 Чому Ти, Господи, дав нам заблукати з Твоєї дороги, твердими вчинив наші серця, щоб ми Тебе не боялися? Повернися задля Твоїх рабів, задля племен Твого спадку, 18 щоб ми успадкували трохи Твоєї святої гори, — наші вороги потоптали Твою святиню. 19 Ми стали, як на початку, коли Ти не володарював над нами, коли не називалося на нас Твоє Ім’я.
64
1 Якщо Ти відкриєш небо, то від Тебе гори будуть охоплені тремтінням, і вони розтануть,