Книга Суддів 18

Данів наділ
1 У той час не було в Ізраїлі царя. Якраз тоді плем’я Дана шукало для себе наділу, де можна було би поселитись, позаяк до того часу йому ще не дісталось спадщини серед Ізраїлевих племен . 2 Тож нащадки Дана послали від своїх родів п’ять чоловіків зі своїх меж, чоловіків сильних, з Цори та з Ештаола, щоб вивідати й обстежити той край. І вони сказали їм: Ідіть і обстежте цей край! І ті прийшли на Єфремове нагір’я до дому Міхи і там заночували. 3 Знаходячись біля дому Міхи, вони по розмові впізнали, що юнак був левітом, тож, зупинившись там, вони запитали його: Хто тебе сюди спровадив? Що ти тут робиш, і як тобі ведеться? 4 А він їм розповів, що учинив для нього Міха, як він найняв його, запропонувавши йому стати священиком. 5 Тоді вони попросили його: Дізнайся в Бога, аби ми знали, чи успішною буде наша дорога, в яку ми подалися. 6 Ідіть з миром, – сказав їм священик, – під ГОСПОДНЬОЮ опікою ваша дорога, в яку ви направились!
7 Тож п’ять тих мужів пішли далі й прибули до Лаїша. Вони побачили, що люди котрі у ньому мешкають, почуваються в безпеці, як водиться в сидонців, – спокійні й безтурботні. Немає нікого, хто би турбував їх край, або владарював над ними. Адже вони далеко від сидонців, і ніхто до них немає жодного діла. 8 Коли вони повернулись до своїх братів у Цору та Ештаол, то їхні брати запитали: Що ви дізнались? 9 Вони ж відповіли: Підіймайтесь і вирушаймо проти них! Ми оглянули їхню землю, й зрозуміли, що вона дуже чудова, тому не варто зволікати. Тож не лінуйтеся, виступаймо негайно, щоб заволодіти тим краєм. 10 Народ, проти якого виступимо, безтурботний, а земля простора, – Бог віддає її у наші руки, як місцевість, де нічого з того, що може дати земля, там не бракує!
11 І вирушили звідти від Данового роду з Цори та з Ештаола шістсот чоловіків, підперезаних військовою зброєю. 12 Вони дійшли до Юдейського Кір’ят-Єаріма, де й отаборились, – тому й та місцевість, що неподалік Кір’ят-Єаріма, називається – Табором Дана аж дотепер. 13 Звідти вони пішли на Єфремове нагір’я і прибули до дому Міхи.
14 Ті п’ять мужів, котрі ходили обстежувати лаїшський край і принесли хороші новини, сказали своїм братам: Ви маєте знати, що в цих домах є ефод і домашній божок, і кований ідол, і вилитий ідол. Тепер вирішуйте, що з ними робити. 15 Отже, вони направились туди і ввійшли в житло молодого левіта, що жив у Міхи, й привітали його. 16 А в той час шістсот мужів з Данового племені, підперезані й озброєні мечами, стояли біля входу в браму. 17 Тих п’ять мужів, що ходили обстежувати землю, увійшовши в дім, взяли кованого ідола й ефод, і домашнього божка, і вилитого ідола. А священик стояв біля входу в браму, а біля нього шістсот підперезаних зброєю мужів. 18 Отже, коли вони ввійшли в дім Міхи й забирали кованого ідола, ефод і домашнього божка, і вилитого ідола, священик запитав їх: Що це ви робите? 19 А вони сказали йому: Мовчи, поклавши свою руку на свої уста, та вирушай з нами, і будеш у нас за отця і за священика! Хіба краще тобі бути священиком у домі одного чоловіка, ніж бути священиком для племені і для роду в Ізраїлі? 20 Тож священик зрадів і, взявши ефод, домашнього божка і кованого ідола, долучився до народу.
21 Вони повернулись й вирушили далі, відправивши дітей, худобу та вантаж попереду себе. 22 І коли вони відійшли від дому Міхи далеченько, Міха, зібравши людей, що мешкали неподалік від його дому, й разом з ними наздогнав загін нащадків Дана. 23 Наблизившись , вони почали гукати до Данових нащадків. Обернувшись, ті запитали Міху: Чого тобі треба, чому кричиш? 24 Той же відповів: Адже ви забрали мого бога, якого я собі зробив, а також священика, й пішли геть! Тож, що я мав робити? Як же ви ще можете мені казати: Чого тобі треба? 25 А мужі з Данового племені сказали йому: Краще було би не чути твого крику за нами, аби часом не обернулись проти вас розлючені вояки, тоді попрощаєшся з життям ти і твої домашні. 26 Після цього Данове покоління рушило своєю дорогою, а Міха, зрозумівши, що вони сильніші за нього, повернувся назад і пішов до свого дому.
27 Отже, вони забрали вироби Міхи, а також священика, котрий був у нього, й вирушили на Лаїш. Вони винищили мечем безтурботний і безпечний народ, а місто спалили вогнем. 28 Ніхто не прийшов їм на допомогу, адже вони були далеко від сидонців, і ні з ким у них не було жодних зв’язків. Місто знаходилось у долині, неподалік Бет-Рехова. Вони відбудували місто й поселились у ньому, 29 назвавши його Дан, за ім’ям свого батька Дана, який колись народився Ізраїлю (Якову ). Раніше це місто називалось Лаїш. 30 Нащадки Дана поставили у себе різьбленого ідола, при якому священиками в Дановому племені були Йонатан, син Гершома, сина Манассії , та його нащадки аж до часу виселення мешканців краю в неволю. 31 Так і стояв тут виготовлений Міхою ідол протягом усього часу, впродовж якого справжній Дім Божий знаходився у Шіло.
1 У ті дні не було царя в Ізраїлі, і в ті дні плем’я Дана шукало собі спадок, щоб поселитися, бо аж до тих днів не випало їм спадку посеред племен Ізраїля. 2 Тож сини Дана послали зі своїх родин п’ять мужів з їхньої частини, сильних синів із Сараа і Естаола, щоб обстежити землю і пройти її, і сказали їм: Підіть і обстежте землю! Вони прийшли до гори Єфрема аж до дому Міхи і зупинилися там. 3 Коли вони були поблизу дому Міхи, вони впізнали голос молодого юнака-левіта, тож звернули туди і запитали його: Хто тебе привів сюди? Що ти тут робиш, і як тобі тут є? 4 А він відповів їм: Так і так учинив зі мною Міха і найняв мене, і я став йому за священика. 5 Тоді вони сказали йому: Запитай же в Бога, і довідаємося, чи доброю буде наша дорога, якою ми йдемо. 6 Ідіть в мирі, — сказав їм священик, — перед Господом дорога ваша, якою ви йдете!
7 І п’ять мужів пішли. Вони прийшли до Лаїси, і побачили народ, який жив у ньому, що сидів упевнено за приписами сидонян, спокійні в надії, і не могли сказати слова, бо далеко є від Сидону, і не було угоди в них із сирійцями. 8 І прийшли п’ять мужів до їхніх братів, до Сарра і Естаола, і сказали їм їхні брати: Чому ви сидите? 9 І сказали: Встаньте, і ходімо проти них! Адже ми ввійшли і пройшли землю аж до Лаїса, і побачили народ, який живе в ньому в надії за приписами сидонян, і далеко є від Сидону, і угоди немає в них із Сирією, але встаньте, і підемо проти них, бо ми знайшли землю, і ось вона дуже добра! І ви мовчите? Не полінуйтеся піти, щоб іти й успадкувати землю. 10 Коли ввійдете, підете до впевненого народу, і земля широка, бо Бог передав її в нашу руку, місце, де немає там браку всякої речі, що на землі.
11 І шістсот чоловіків з роду Дана, підперезаних військовою зброєю, піднялися із Сараа і Естаола. 12 Вони пішли і отаборилися в Каріятіарімі в Юди. Через це названо те місце — Табір Дана — аж до цього дня, ось за Каріятіарімом. 13 Пішли вони звідти і пішли аж до гори Єфрема, і пішли аж до дому Міхи. 14 І п’ять мужів, які ходили обстежувати землю, принесли відповідь і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в цих домах є ефод, терафін, коване і вилите? І тепер знайте, що вчините. 15 Вони звернули туди і ввійшли в дім юнака-левіта, у дім Міхи, і привітали його. 16 А шістсот мужів, підперезаних військовою зброєю, стояли біля дверей брами, ті із синів Дана. 17 І прийшли п’ятеро мужів, які ходили обстежувати землю. Прийшовши туди, взяли різьблене, ефод, терафін і вилите, а священик стояв біля дверей воріт, і шістсот чоловік, підперезаних військовою зброєю. 18 Тож вони ввійшли в дім Міхи і забрали ефод, терафін, вилите і різьблене. А священик запитав їх: Що ви робите? 19 Вони ж у відповідь сказали йому: Мовчи, поклади свою руку на свої уста і йди з нами, і будеш нам за батька і за священика! Хіба краще бути тобі священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком племені й роду в Ізраїлі? 20 І зраділо серце священика, і він взяв ефод, терафін, різьблене та коване, і ввійшов посеред народу.
21 Вони повернулися і відійшли, і поставили в лави дім і свою значну кількість худоби перед ними. 22 А коли вони відійшли далеко від дому Міхи, то ось Міха і мужі, які з дому Міхи, почали кричати за синами Дана. 23 Тоді сини Дана повернули свої обличчя і промовили до Міхи: Що тобі, що ти закричав? 24 І сказав Міха: Бо моє різьблене, яке я собі зробив, ви забрали і священика, і відійшли! І як мені бути далі? Тож чому це кажете мені: Чого це кричиш? 25 А сини Дана сказали йому: Хай не буде чути твого голосу за нами, щоби часом не вийшли назустріч вам мужі, розлючені душею, і приєднаєш душу твою і душу твого дому. 26 І пішли сини Дана своєю дорогою, а Міха побачив, що вони сильніші за нього, розвернувся і повернувся до свого дому.
27 І вони взяли те, що зробив Міха, і священика, який був у нього, і пішли аж до Лаїса проти спокійного і безпечного народу, побили їх вістрям меча, а місто спалили. 28 І не було нікого, хто врятував би його, бо далеко він від сидонян, і угоди не було в них з ніким, і воно в долині, яка належить домові Роова. Вони збудували місто і поселилися в ньому, 29 і назвали місто іменем Дана за іменем їхнього батька, який народився Ізраїлеві. А раніше ім’я міста було Лаїс. 30 І поставили собі сини Дана різьблене Міхи, і Йонатан, син Ґерсома, сина Мойсея, він та його сини були священиками племені Дана аж до дня переселення землі. 31 І встановили собі різьблене, яке зробив Міха, — усі дні, упродовж яких дім Божий був у Силомі.