Книга Суддів 6

Переслідування від мідіянітян
1 Але ізраїльтяни знову почали творити зло перед ГОСПОДОМ, і ГОСПОДЬ віддав їх на сім років у руки мідіянців. 2 Важкою стала рука мідіянців над Ізраїлем. Тому ізраїльтяни зі страху перед мідіянцями змушені були робити собі в горах сховища, – печери й недоступні місця в скелях. 3 Часто траплялось: щойно ізраїльтяни засіють поля, – наскочать мідіянці, амалекітянці та інші племена зі сходу, влаштовують 4 проти них табори й нищать весь урожай краю аж до околиць Гази, не залишаючи на прожиток Ізраїлю нічого: ні вівці, ні вола, ні осла. 5 Адже вони приходили разом зі своєю худобою та зі своїми наметами; їх прибувало так багато, наче рої сарани, – адже ні їм, ні їхнім верблюдам не було числа. Вони приходили, щоб спустошувати край. 6 Через набіги мідіянців край цілком зубожів, і тоді ізраїльтяни почали волати до ГОСПОДА.
7 Коли ізраїльтяни волали до ГОСПОДА про захист від мідіянців, 8 то ГОСПОДЬ послав до ізраїльтян чоловіка-пророка, який сказав їм: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Я вивів вас із Єгипту, – випровадив вас з країни поневолення. 9 Я визволив вас від рук єгиптян і від усіх ваших гнобителів. Прогнавши їх з-перед вас, Я дав вам їхні землі. 10 Тоді Я вам сказав: Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог, тому не бійтесь аморейських богів, у краю яких ви живете! Але ж ви не послухались Мого голосу.
Ангол Господній у Гедеона
11 Після того прийшов ГОСПОДНІЙ ангел, і сів в Офрі під дубом Йоаша, нащадка Авієзера , в той час коли його син, Гедеон, ховаючись від мідіянців, молотив пшеницю у чавильні для винограду. 12 ГОСПОДНІЙ ангел з’явився йому і привітав його: ГОСПОДЬ з тобою, хоробрий воїне! 13 А Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Якщо ГОСПОДЬ є з нами, то чому нас усе це спіткало? Де всі ті Його чудеса, про які нам розповідали наші батьки, кажучи: Хіба не ГОСПОДЬ вивів нас із Єгипту? А тепер ГОСПОДЬ залишив нас, віддавши нас у руки мідіянців! 14 Але ГОСПОДЬ, повернувшись до нього, сказав: Іди і, як могутній воїн, врятуй Ізраїль з рук мідіянців! Адже Я тебе посилаю! 15 Та Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Як же я врятую Ізраїль? Адже моя родина найбідніша в племені Манассії, а я наймолодший у сім’ї свого батька. 16 Але ГОСПОДЬ запевнив його: Я буду з тобою, і ти знищиш мідіянців, як одного чоловіка. 17 Однак Гедеон попросив Його: Якщо я знайшов милість у Твоїх очах, то покажи мені якусь ознаку, що це Ти розмовляєш зі мною! 18 Отже, не відходь звідси, доки я не повернусь до Тебе й не принесу мій дар, який покладу перед Тобою. А Той відповів: Я залишатимусь тут, доки ти не повернешся.
19 Гедеон пішов і приготував козеня з отари, а також прісні хліби з однієї ефи борошна; він поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у горщик і приніс до Нього під дуб, та й поклав перед Ним. 20 А Божий ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби й поклади на он тому камені, а юшку вилий на них . Гедеон так і зробив. 21 ГОСПОДНІЙ ангел простягнув палицю, яку тримав у руці, та її кінцем доторкнувся до м’яса й прісного хліба, – і вийшов вогонь зі скелі, й поглинув м’ясо та прісні хліби. І ГОСПОДНІЙ ангел зник з-перед його очей. 22 Тоді Гедеон усвідомив, що це дійсно був ГОСПОДНІЙ ангел, тому Гедеон вигукнув: Горе мені, Владико ГОСПОДИ, адже я бачив ГОСПОДНЬОГО ангела обличчям в обличчя! 23 Але ГОСПОДЬ сказав йому: Мир тобі! Не бійся, – ти не помреш! 24 І збудував там Гедеон жертовник ГОСПОДУ, й назвав його: ГОСПОДЬ – це мир! Він ще й досі є в Авієзеровій Офрі.
Гедеон руйнує Ваалового жертівника
25 І сталося тієї ночі, що ГОСПОДЬ сказав йому: Візьми тельця зі стада твого батька, і другого бичка, семилітнього, та зруйнуй жертовник Ваала, який належить твоєму батькові, а ашеру, що біля нього, зрубай. 26 І збудуй жертовник ГОСПОДУ, твоєму Богові, на вершині цієї твердині, у належному порядку. Тоді візьми того другого бичка, і принеси його в жертву всепалення на дровах ашери, яку ти зрубаєш. 27 Тож Гедеон взяв десять чоловік зі своїх слуг, і вчинив так, як сказав йому ГОСПОДЬ. І сталося, через те, що боявся домашніх свого батька та мешканців міста, не став робити це вдень, а зробив уночі.
28 І повставали рано-вранці мешканці міста, аж ось жертовник Ваала розбитий, а ашера, що біля нього, зрубана, а другий бичок принесений в жертву на збудованому жертовнику. 29 І питали одне одного: Хто таке міг зробити? Тож вони досліджували і шукали, та й сказали: Це зробив Йоашів син Гедеон! 30 Тоді мешканці міста сказали до Йоаша: Виведи свого сина, і нехай він помре, бо зруйнував жертовника Ваала та зрубав ашеру, яка була біля нього! 31 Але Йоаш відповів усім, котрі стояли навколо нього: Хіба це вам заступатись за Ваала? Хіба це ви маєте його рятувати? Хто заступатиметься за нього, той до ранку сам загине! Адже якщо він є богом, нехай він сам за себе і постоїть, оскільки зруйновано саме його жертовник! 32 Того дня Гедеона назвали Єрувваал, сказавши: Нехай з ним (Гедеоном ) судиться Ваал за те, що він зруйнував його жертовника.
33 Якраз тоді всі мідіянці, амалекітянці, а також східні племена, об’єдналися разом, перейшли Йордан й отаборились у Єзреельській долині.
Божі ознаки, що Гедеон переможе
34 В той час ГОСПОДНІЙ Дух зійшов на Гедеона, й він затрубив у трубу, скликавши таким чином увесь рід Авієзера, аби йти за ним. 35 Крім того, Гедеон розіслав вісників до всього племені Манассії; вони також зібрались навколо нього. Він послав гінців і до Асира, до Завулона та до Нефталима, – і вони приєднались до нього.
36 І Гедеон сказав Богові: Якщо моєю рукою будеш рятувати Ізраїль, як Ти обіцяв, 37 то ось я кладу на току вовняну шкуру; якщо роса впаде лише на саме руно шкури, а вся земля навколо буде сухою, то я знатиму, що Ти спасаєш Ізраїль моєю рукою, як Ти говорив. 38 Так і сталось: вставши на другий день уранці, він віджав шкуру, вичавивши з руна шкури повну чашу води. 39 Але Гедеон знову промовив до Бога: Нехай не запалає проти мене Твій гнів, якщо я попрошу Тебе ще раз. Дозволь мені ще раз зробити пробу на шкурі: тож нехай тільки саме руно шкури залишиться сухим, тоді як навколо на землі буде роса. 40 Наступної ночі Бог так і учинив: було сухим лише саме руно шкури, а на всій землі навколо була роса.
1 І чинили ізраїльські сини зло перед Господом, і передав їх Господь у руки Мадіяма на сім років. 2 І стала міцною рука Мадіяма на Ізраїлі. Тож ізраїльські сини від мадіямської присутності поробили собі в горах загорожі, печери і твердині. 3 І було, коли сіяв ізраїльський чоловік, і приходив Мадіям, Амалик і сини сходу, і підходили на нього, 4 ставали до бою проти них і нищили плоди землі аж до підходу до Ґази. Не залишали потрібного для життя в Ізраїлі, і для стада, і теляти, і осла, 5 бо вони та їхня худоба приходили і приносили свої намети, приходили численністю, наче сарана, і їм та їхнім верблюдам не було числа, і приходили в ізраїльську землю її нищити.
6 І дуже збіднів Ізраїль від присутності Мадіяма, і заволали ізраїльські сини до Господа. 7 І сталося, коли заволали Ізраїльські сини до Господа через Мадіяма, 8 то Господь послав до ізраїльських синів чоловіка-пророка, і він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я є Той, Хто вивів вас із Єгипту, і Я вивів вас з дому рабства, 9 і Я вирвав вас з руки Єгипту і з руки всіх, хто гнобив вас. Я прогнав їх з-перед вас, і Я дав вам їхню землю, 10 і Я сказав вам: Я — Господь, ваш Бог, не боятиметесь аморейських богів, між якими (в їхній землі) ви живете! Але ви не послухалися Мого голосу.
11 І прийшов Господній ангел, і сів під дубом, що є в Ефраті Йоаса, батька Авієзри, а Ґедеон, його син, молотив пшеницю у виноградній давильні, щоб втекти з-перед Мадіяма. 12 Господній ангел з’явився йому і промовив до нього: Господь з тобою, могутній силою! 13 А Ґедеон відповів йому: У мені, володарю? І якщо є Господь з нами, то чому нас спіткали всі ці нещастя? І де є всі Його чудеса, про які розповіли нам наші батьки, кажучи: Хіба Господь не вивів нас із Єгипту? А тепер нас Він відкинув і передав нас у руки Мадіяма!
14 Господній ангел поглянув на нього і сказав йому: Іди у твоїй силі й спасеш Ізраїль! Ось я тебе послав! 15 Та Ґедеон йому відповів: Через мене, володарю, чим спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найсмирніша в роді Манасії, і я малий в домі мого батька. 16 А Господній ангел сказав йому: Господь буде з тобою, і поб’єш Мадіяма, як одного чоловіка. 17 Якщо ж я знайшов милість у твоїх очах, — сказав йому Ґедеон, — то подаси мені знак, що ти говориш зі мною! 18 Не підіймешся звідси, доки не прийду я до тебе, принесу мою жертву і покладу перед тобою. І той відповів: Я сидітиму, доки ти не повернешся.
19 І Ґедеон увійшов у дім , приготував козеня з кіз, прісний хліб з ефи борошна і поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у посудину і виніс йому під дуб, і поклонився. 20 А Господній ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби і поклади на тому камені, та вилий юшку. І він учинив так. 21 Тоді Господній ангел простягнув кінець палиці, яка була в його руці, і доторкнувся до м’яса й прісного хліба, і піднявся вогонь з каменя, і пожер м’ясо й прісний хліб. І Господній ангел відійшов з-перед його очей.
22 І побачив Ґедеон, що це Господній ангел, і сказав Ґедеон: О, о, Господи, Господи, бо побачив я Господнього ангела обличчям в обличчя! 23 А Господь сказав йому: Мир тобі, не бійся, не помреш! 24 І Ґедеон збудував там жертовник Господу, і назвав його: Мир Господній, який ще є аж до цього дня в Ефраті батька Езрі.
25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми годоване теля твого батька, семилітнє теля, і знищиш жертовник Ваала, який є у твого батька, і вирубаєш священний гай, що біля нього, 26 і збудуєш жертовник Господу, Богові твоєму, Який з’явився тобі на верхів’ї цієї гори Маоз у призначеному місці. І візьмеш друге теля, і принесеш всепалення на дровах священного гаю, який вирубаєш. 27 Тож Ґедеон взяв тринадцять мужів зі своїх рабів, і вчинив так, як сказав йому Господь. І сталося, оскільки він побоявся дому свого батька і мужів міста, щоб вчинити це вдень, то вчинив уночі.
28 І мужі міста встали вранці, і ось рознесений жертовник Ваала, а священний гай, що біля нього, вирубаний, і годоване теля принесене у всепалення на збудованому жертовнику. 29 І запитував кожний свого сусіда: Хто вчинив цю справу? Тож вони перевірили і дослідили, і сказали: Ґедеон, син Йоаса, учинив цю справу! 30 І сказали мужі міста до Йоаса: Виведи твого сина, і нехай помре, бо розніс жертовника Ваала, і тому що вирубав священний гай, який біля нього! 31 Та Йоас відповів мужам, які стояли проти нього: Хіба ви тепер судитимете за Ваала? Чи ви його рятуєте? Хто його скривдив, нехай помре до ранку! Якщо він є богом, нехай помститься за себе, бо розніс його жертовника! 32 І назвали Ґедеона в той день Суд Ваала, бо він розніс його жертовника.
33 У той час весь Мадіям, Амалик і сини сходу зібралися разом, перейшли і отаборилися в долині Єзраела. 34 Божий Дух зміцнював Ґедеона, і він затрубив у ріг, і закричав Авієзер за ним. 35 Він послав послів по всьому Манасії, і закричав сам за ним. Послав послів також до Асира, до Завулона і до Нефталима, і вони вийшли йому назустріч.
36 І Ґедеон сказав Богові: Якщо спасаєш Ізраїля моєю рукою, як Ти і сказав, 37 то ось я кладу вовняну шкуру на току, і якщо роса буде тільки на шкурі, а на всій землі буде сухо, то знатиму, що спасаєш Ізраїля моєю рукою, — як Ти і сказав. 38 І сталося так. І встав Ґедеон вранці, і викрутив шкуру, і потекла зі шкури роса — повна посудина води. 39 Та Ґедеон промовив до Бога: Хай не запалає Твій гнів на мене, — заговорю ще раз. І випробую ще раз на шкурі, тож нехай буде тільки на шкурі сухо, а на всій землі нехай буде роса. 40 І Бог зробив тієї ночі так, і було сухо тільки на шкурі, а на всій землі була роса.