1 Так говорить ГОСПОДЬ: Піди в палац юдейського царя, і передай йому такі слова,
2 говорячи: Слухай ГОСПОДНЄ слово, царю юдейський, що сидиш на Давидовому престолі, – ти, твої слуги, твій народ і всі, що проходять цими (Єрусалима ) воротами!
3 Так говорить ГОСПОДЬ: Звершуйте правосуддя і живіть праведно, рятуйте пригнобленого з рук злочинця; не робіть кривди приходцеві, сироті та вдові, й не допускайте над ними насильства; не проливайте невинної крові на цьому місці.
4 Адже, якщо ви дійсно будете дотримуватись цього веління, то через брами вашого міста входитимуть і в’їжджатимуть на колісницях та конях царі, які сидять на Давидовому престолі, їхні слуги та їх народ.
5 Якщо ж не послухаєтесь цих слів, то Я присягаюсь Собою, – говорить ГОСПОДЬ, – що цей палац перетвориться на руїни.
6 Тому що так говорить ГОСПОДЬ про дім юдейського царя: Хоч ти для Мене наче Гілеад, як вершина Лівану, Я тебе оберну на пустелю, незаселену місцевість.
7 І призначу проти тебе руйнівників – людей зі своїм устаткуванням; вони вирубають твої добірні кедри, і кинуть їх у вогонь.
8 Багато людей проходитимуть через це місто; вони питатимуть один одного: І за що ГОСПОДЬ зробив так із цим великим містом?
9 А їм відповідатимуть: За те, що порушили Заповіт ГОСПОДА, свого Бога, поклонялись іншим богам, і служили їм.
10 Тому не плачте за померлим і не уболівайте за ним, а радше оплакуйте того, хто пішов у полон , бо він вже не повернеться і не побачить краю свого народження.
11 Адже так говорить ГОСПОДЬ про Шаллума , сина Йосії, юдейського царя, котрий царював замість свого батька Йосії, що залишив це місце: Він сюди вже не повернеться,
12 але помре там, куди його запровадили під час полону; рідного краю він більше не побачить.
13 Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю, а свої горішні світлиці – беззаконням, коли ближній його працює на нього даремно, а він не віддає йому його платні,
14 хто каже: Я збудую собі великий дім з просторими горішніми світлицями. Він вирубує собі вікна, обшальовує кедриною і малює червоною фарбою.
15 Невже гадаєш, що маєш бути царем тому що перевищив кедриною інших? Хіба твій батько не мав що їсти і пити, через те що чинив правосуддя і жив чесно? Адже саме тому йому й щастило!
16 Він захищав на суді знедоленого й убогого, від чого був щасливим і сам. Хіба не це є свідченням того, що людина знає Мене? – говорить ГОСПОДЬ.
17 Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про власну користь навіть ціною невинної крові, яку проливаєш, пригнічуючи та чинячи насильство над людьми.
18 Тому так говорить ГОСПОДЬ про Єгоякіма, сина Йосії, царя Юдеї: Його не будуть ось так оплакувати: Яке ж то горе, мій брате! Яке горе, сестро моя ! За ним не голоситимуть: Яке ж то горе, володарю! Або: Яке горе, ваша величносте!
19 Його поховають, як ховають осла: виволочать і викинуть за ворота Єрусалима.
20 Піднімися на Ліван, Сіонська дочко* , і кричи, – голоси з усіх сил на Башані, й ридай на Аварімі, тому що всі твої коханці (союзники ) загинули.
21 Адже Я звертався до тебе в час твого добробуту, але ти відповідала: Не буду слухати! Така твоя дорога з юних літ, – ти не прислухалась до Мого голосу.
22 Тому вітер пастиме всіх твоїх пастухів, а твої коханці (союзники ) потраплять у полон. Лише тоді ти відчуєш сором і ганьбу за всі свої злочини.
23 Ти, що живеш на Лівані, що звила собі гніздо серед кедрів, як же ти будеш стогнати, коли тебе спіткають муки, – нестерпні болі, як у породіллі.
24 Як Я живий, – говорить ГОСПОДЬ, – навіть якби Єхонія, син Єгоякіма, цар юдейський, був перснем з печаткою на Моїй правиці, то і звідти Я тебе зірвав би,
25 та віддав би тебе в руки тих, що прагнуть твоєї смерті, та в руки тих, кого ти завжди боявся, – в руки самого Навуходоносора, вавилонського царя, і в руки халдеїв.
26 Я викину тебе разом з твоєю матір’ю, котра тебе народила, в чужу країну, яка не є вашою батьківщиною; там ви й помрете.
27 Проте в країну, за якою вони тужитимуть, ніколи не повернуться.
28 Хіба не цей Єхонія виявився нікчемним створінням, подібним до розбитого горщика, який нікому непотрібний. Тому він і його нащадки відкинуті, й стали вигнанцями в країні, якої не знають?
29 О земле, земле, земле! Вислухай ГОСПОДНЄ слово:
30 Так говорить ГОСПОДЬ: Запишіть про цього чоловіка, що він був бездітним, як людина, котрій протягом усього життя не щастило. Адже жодному чоловікові з його нащадків вже не пощастить зійти на престол Давида, і стати володарем в Юдеї!
1 Так говорить Господь: Іди і спустися до дому царя Юди, і скажеш там це слово. 2 Ти скажеш: Послухай Господнє слово, царю Юди, що сидиш на престолі Давида, ти, твій дім, твій народ і ті, що входять цими брамами! 3 Так говорить Господь: Робіть суд і праведність, і вирвіть пограбованого з руки того, що йому чинить зло, і не гнітіть чужинця, сироту та вдову, і не будьте безбожні, і не проливайте невинну кров на цьому місці. 4 Тому що, якщо ви справді виконаєте це слово, то входитимуть через брами цього дому царі, які сидять на престолі Давида, і які сидять на колісницях і конях, — вони, їхні раби та їхній народ. 5 Якщо ж не виконаєте цих слів, Я Собою поклявся, — говорить Господь, — що цей дім буде на спустошення. 6 Бо так говорить Господь проти дому царя Юди: Ти для Мене — Ґалаад, початок Лівану. Я тебе зроблю пусткою, незаселеними містами. 7 І наведу на тебе винищувачів, мужа і його сокиру, і вирубають твої вибрані кедри, і кинуть у вогонь.
8 І народи перейдуть через це місто, і кожний скаже до свого ближнього: Чому Господь так учинив із цим великим містом? 9 І відкажуть: Тому що залишили завіт свого Господа Бога і поклонялися чужим богам, і їм служили. 10 Не оплакуйте померлого і не голосіть над ним. Радше оплакуйте того, хто вийшов, бо більше не повернеться і не побачить землю своєї батьківщини.
11 Тому що так говорить Господь проти Селлима, сина Йосії, що царює замість Йосії, свого батька, який вийшов із цього місця: Він більше сюди не повернеться, 12 але в місці, куди Я його переселив, там помре і цю землю більше не побачить. 13 Він, що будує свій дім не з праведністю і свої горішні покої не із судом, даром використовує свого ближнього і не віддасть йому винагороди. 14 Ти збудував собі гарний дім, верхні покої просторі, розділені вікнами, оббиті кедром і помальовані на червоно. 15 Чи ти царюватимеш, бо ти розсердився через Ахаза, твого батька? Не їстимуть і не питимуть! Краще булоб , щоб ти чинив суд і справедливість.
16 Не пізнали вони, не звершували суд пригнобленому, ані суд бідному. Хіба це не є так , тому що ти Мене не знаєш? — говорить Господь. 17 Ось твої очі не є звернені до добра , ані твоє серце, але до твоєї зажерливості й до невинної крові, щоб її пролити, і до неправедності, і до вбивства, щоб його чинити? 18 Через це так говорить Господь проти Йоакима, сина Йосії, царя Юди: Горе на цього мужа! Його не оплакуватимуть: О, брате! І не голоситимуть над ним: Горе, пане! 19 Похороном осла він буде похований, як витягнуть, буде покинутий по тому боці брами Єрусалима.
20 Піднімися до Лівану і закричи, і до Васану видай свій голос, і закричи на другий бік моря, бо розбиті всі твої коханці. 21 Я заговорив до тебе у твоєму переступі, а ти сказав: Не Послухаю. Це твоя дорога з твоєї молодості, ти не послухав Мого голосу. 22 Вітер пасе всіх твоїх пастухів, і твої коханці підуть у полон. Бо тоді ти застидаєшся і засоромишся всіх тих, що тебе люблять. 23 Ти, що живеш на Лівані, що загніздився в кедрах, застогнеш, коли на тебе прийдуть великі болі — як тієї, що народжує. 24 Живу Я, — говорить Господь, — якщо, будучи, буде Єхонія, син Йоакима, царя Юди, печаттю на Моїй правій руці, Я звідти тебе вирву 25 і видам тебе в руки тих, що шукають твою душу, що ти боїшся їхнього обличчя, — у руки халдеїв. 26 І вижену тебе і твою матір, що тебе породила, у землю, де ти там не народився, і там помрете. 27 А вони не повернуться в землю, яку вони бажають своїми душами. 28 Єхонія став без пошани, як посуд, якого не потрібно, він викинений і вигнаний у землю, якої не знає. 29 Земле, земле! Послухай Господнє слово: 30 Впиши цього чоловіка, як вигнану людину, бо з його насіння не виросте той, хто сидить на престолі Давида, який ще є володарем в Юди!