Єремії 34

Цар Юдин буде полонений
1 Слово, яке отримав Єремія від ГОСПОДА, коли вавилонський цар Навуходоносор, разом з усім своїм військом, і всіма підвладними йому царствами землі, та підкореними ним народами, виступив проти Єрусалима та проти всіх його міст , було такого змісту:
2 Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Піди й звернись до юдейського царя Седекії з такими словами: Так говорить ГОСПОДЬ: Ось Я віддаю це місто в руки вавилонського царя, який спалить його вогнем.
3 Не врятуєшся з його рук і ти, а, безперечно будеш схоплений, і відданий у його руки; ти дивитимешся в очі вавилонського царя, і уста його промовлятимуть до твоїх уст, після чого тебе відправлять до Вавилона.
4 Тож вислухай, юдейський царю, Седекіє, провіщення ГОСПОДНЄ. Ось що каже тобі ГОСПОДЬ: Ти не помреш від меча!
5 Помреш ти у мирі, і як кадили ладаном по смерті твоїх батьків, тобто попередніх царів, які були перед тобою, так кадитимуть фіміамом і для тебе, ридаючи : “О, яке горе, володарю!” Адже провістив це Я, – говорить ГОСПОДЬ.
6 Пророк Єремія переказав усі ці слова юдейському цареві Седекії в Єрусалимі.
7 Отже, військо вавилонського царя воювало проти Єрусалима та проти всіх інших міст Юдеї, зокрема проти Лахіша та проти Азека, оскільки з усіх юдейських міст лише вони залишалися укріпленими містами.
Наказ про відпущення рабів на волю не виконаний
8 Слово, яке було до Єремії від ГОСПОДА, після того як цар Седекія уклав Заповіт з усім народом Єрусалима, проголошуючи всім рабам свободу, за яким
9 кожен повинен був звільнити свого раба-єврея, і кожен – свою невільницю-єврейку, аби ніхто не примушував свого брата (сестру ) з юдеїв служити йому.
10 З цим погодились усі вельможі та весь народ, що увійшли в Заповіт, щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою невільницю на свободу, аби ті більше їм не служили. Вони послухалися, і відпустили.
11 Але незабаром передумали й примусили своїх рабів і невільниць, яких повідпускали на волю, повернутись; вони знову їх уневільнили як рабів і невільниць.
12 Після цього знову було ГОСПОДНЄ слово до Єремії від ГОСПОДА такого змісту:
13 Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Того дня, коли Я виводив ваших батьків з Єгипетського краю, – справжнього невільницького дому, – Я уклав з ними Заповіт, домовившись:
14 Після закінчення семи років кожен з вас відпустить на свободу свого брата єврея, який був проданий тобі й шість років був твоїм рабом; відпустиш його від себе на волю. Але ваші батьки не звернули на це уваги й не послухались Мене.
15 Тепер нарешті ви навернулися і вчинили справедливо переді Мною, проголосивши свободу, – кожен для свого ближнього, уклавши з цього приводу Заповіт перед Моїми очима в Домі, в якому проголошується Моє Ім’я.
16 Але ж ви порушили своє рішення! Ви зганьбили Моє Ім’я, повернувши своїх рабів і своїх невільниць, – тих, кого ви самі звільнили за їхнім бажанням, примусивши їх знову бути вашими рабами й невільницями.
17 Тому так говорить ГОСПОДЬ: Ви Мене не послухали, як обіцяли, щоб кожен оголосив справжню свободу своєму братові й своєму ближньому. Тому тепер Я оголошую вам, – це сказано ГОСПОДОМ, – свободу загинути від меча, від моровиці й від голоду. Я учиню вас жахливим прикладом для всіх царств землі.
18 Я сприятиму, аби з тими людьми, котрі уклали зі Мною Заповіт, а потім його порушили, не виконуючи умов Заповіту, було так, як з тим телям, яке розсікають пополам, і проходять між його розсіченими половинками .
19 Всіх можновладців Юдеї та можновладців Єрусалима, євнухів-царедворців і священиків, – всіх людей краю, котрі пройшли між двома розсіченими частинами теляти,
20 Я віддам у руки їхніх ворогів, – у руки тих, котрі бажають їхньої смерті, так що їхні трупи стануть їжею для небесних птахів та диких звірів.
21 А юдейського царя Седекію та його вельмож Я також віддам у руки їхніх ворогів та в руки тих, котрі зазіхають на їхнє життя, і в руки війська вавилонського царя, яке від вас відступає .
22 Адже Я видам наказ, – говорить ГОСПОДЬ, – і поверну їх до цього міста; вони знову воюватимуть проти нього, захоплять його, і спалять його. Стосовно ж інших юдейських міст, то вони будуть так само спустошені й залишаться без мешканців.
2 Так сказав Господь: Зроби кайдани і обручі для шиї й наклади на свою шию. 3 І пошлеш їх до царя Ідумеї і до царя Моава, і до царя синів Аммона, і до царя Тиру, і до царя Сидону руками їхніх посланців, що йдуть їм назустріч у Єрусалим до Седекії, царя Юди. 4 І заповіси їм сказати своїм панам: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Так скажете вашим панам: 5 Я зробив землю Моєю великою силою та Моєю високою рукою, і Я дам її, кому лишень миле буде в Моїх очах. 6 Я дав землю Навуходоносорові, цареві Вавилону, щоби йому служили, і дикі звірі працюють на нього. 8 І народ, і царство, які лиш не підкладуть їхню шию під ярмо царя Вавилону, Я їх відвідаю мечем і голодом, — сказав Господь, — аж доки не зникнуть у його руці.
9 І ви не слухайте ваших фальшивих пророків і ваших чародіїв, і ваших сновид, і ваших чаклунів, і ваших ворожбитів, що говорять: Не працюватимете на царя Вавилону! 10 Адже вони пророкують вам обман, щоб видалити вас далеко з вашої землі. 11 А народ, який лиш підкладе свою шию під ярмо царя Вавилону і працюватиме на нього, Я залишу його на його землі, і працюватиме на ній, і житиме на ній.
12 І до Седекії, царя Юди, я промовив згідно з усіма цими словами, кажучи: Введіть вашу шию 14 і працюйте на царя Вавилону, бо вони вам пророкують неправедне. 15 Адже Господь говорить: Я їх не послав, тож неправедно пророкують Моїм Іменем, щоб вас вигубити, і будете винищені, ви і ваші пророки, які вам пророкують неправедно, брехливо. 16 Вам і всьому цьому народові та священикам я сказав, мовлячи: Так сказав Господь: Не слухайте слів пророків, що вам пророкують, кажучи: Ось посуд Господнього дому повернеться з Вавилону. Бо неправедне вони вам пророкують! 17 (14) Я їх не посилав. 18 Якщо вони є пророками і якщо Господнє слово є в них, хай зустрінуться зі мною. 19 Бо так сказав Господь: І решта посуду, 20 який цар Вавилону не забрав, коли відселив Єхонію з Єрусалима, 22 піде до Вавилону, — говорить Господь.