Послух Рехавітів, як приклад Ізраїлеві
1 Слово, яке дійшло від ГОСПОДА до Єремії під час правління юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії, було такого змісту:
2 Піди до родини Рехавітів , поговори з ними й приведи їх до ГОСПОДНЬОГО Дому, – в одну з кімнат, – і запропонуй їм випити вина.
3 І я взяв Яазанію, сина Єремії, внука Хаваццінії, його братів, і всіх його синів, – тобто всю родину Рехавітів,
4 Коли я привів їх до ГОСПОДНЬОГО Дому, в кімнату синів Ханана, сина Іґдалії, – Божого мужа, – що межувала з кімнатою вельмож, і знаходилась над кімнатою Маасеї, сина Шаллума, який був придверником,
5 та поставив перед родиною Рехавітів повні глечики з вином і чаші, запропонувавши їм: Пийте вино!
6 Але вони сказали: Ми не п’ємо вина, тому що Йонадав, син Рехава, наш прабатько, заповів нам, говорячи: Не пийте вина, ні ви, ні ваші діти, повіки!
7 Не будуйте також і домів, не сійте зерна, і не насаджуйте виноградників, і не майте їх у власності, а проживайте в наметах протягом усього вашого віку, аби вам довго жити на землі, де ви лише приходці.
8 Ми завжди були слухняними Заповіту нашого прабатька Йонадава, сина Рехава, в усьому, що він нам заповів. Тож ні ми, ні наші жінки, ні наші сини, ні наші дочки ніколи не пили вина.
9 Ми ніколи не будували домів, аби в них нам мешкати; у нас не було ні виноградників, ні полів, і ніякого насіння.
10 Ми мешкаємо в наметах, живемо в послусі, дотримуючись усього того, що нам заповів наш прабатько Йонадав.
11 Коли ж на цю країну напав вавилонський цар Навуходоносор, то ми між собою домовились: Ходімо й сховаймось у Єрусалимі від халдейського війська та війська арамійського (сирійського ). Так ми й оселилися в Єрусалимі.
12 Після цього було до Єремії ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
13 Так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Піди й скажи громадянам Юдеї та мешканцям Єрусалима: Невже ви й після цього не послухаєтесь Моїх слів й не станете мудрішими? – говорить ГОСПОДЬ?
14 Нащадки Йонадава, сина Рехава, дотримуються Заповіту свого прабатька, щоб не пити вина; вони й справді не п’ють його по цей день, позаяк послушні наказу свого прабатька. Я ж повчав вас щодня, зі самого ранку, але Мене ви не слухались.
15 Я посилав до вас постійно, з дня на день, Моїх слуг-пророків, які вас умовляли: Нехай кожен зійде зі своєї лихої дороги й виправить свої вчинки; не йдіть услід інших богів й не служіть їм, тоді ви будете й далі жити на землі, яку Я дав вам і вашим батькам! Але ж ви не звернули на це жодної уваги й не послухались Мене.
16 Виходить, що нащадки Йонадава, сина Рехава, виконали заповідь свого прабатька, яку він їм заповів, а цей народ Мене не послухався.
17 Тому так говорить ГОСПОДЬ, Бог Саваот, Бог Ізраїлю: Оце Я спроваджу на Юдею та на всіх мешканців Єрусалима все те лихо, яке Я провіщав щодо них, оскільки Я звертався до них, але вони не слухали, волав до них, та вони не відповідали.
18 А родині Рехавітів Єремія сказав: Так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: За те, що ви залишаєтесь вірними Заповіту Йонадава, вашого прабатька, дотримуючись усіх його наказів, і чините у відповідності з усім, що він вам заповів,
19 тому так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Ніколи не переведеться серед нащадків Йонадава, сина Рехава, муж, котрий стоятиме перед Моїм обличчям.
1 І сталося в четвертому році Седекії, царя Юди, у п’ятому місяці сказав мені Ананія, син Азора, лжепророк, що з Ґаваона, у Господньому домі перед очима священиків і всього народу, кажучи: 2 Так сказав Господь: Я знищив ярмо царя Вавилону. 3 Ще два роки днів, і Я поверну до цього місця посуд Господнього дому 4 і Єхонію, і відселення Юди, бо розіб’ю ярмо царя Вавилону. 5 І сказав Єремія до Ананії перед очима всього народу і перед очима священиків, що стояли в Господньому домі, 6 й сказав Єремія: Правда. Нехай так зробить Господь. Хай поставить твоє слово, яке ти пророкуєш, щоб повернути з Вавилону до цього місця посуд Господнього дому і все відселення.
7 Лише послухайте Господнє слово, яке я говорю до ваших вух і до вух усього народу: 8 Пророки, які були раніше від мене, і спочатку від вас від віку і пророкували про велику землю та про великі царства на війну. 9 Пророк, який пророкував про мир, — коли збудеться слово, то пізнають пророка, якого послав його Господь у вірі.
10 І взяв Ананія перед очима всього народу обручі з шиї Єремії, і розбив їх. 11 І сказав Ананія перед очима народу, кажучи: Так сказав Господь: Так знищу ярмо царя Вавилону з шиї всіх народів. І пішов Єремія своєю дорогою.
12 І було Господнє слово до Єремії після того, як Ананія розбив обруча з його шиї, кажучи: 13 Іди і скажи Ананії, мовлячи: Так сказав Господь: Ти знищив дерев’яні обручі, та замість них зроблю залізні обручі. 14 Бо так сказав Господь: Я поставив залізне ярмо на шию всіх народів, щоб працювали на царя Вавилону.
15 І сказав Єремія Ананії: Господь тебе не посилав, і ти вчинив, що цей народ надіється на неправедне. 16 Через це так сказав Господь: Ось я висилаю тебе з-перед лиця землі, — цього року помреш. 17 І він помер у сьомому місяці.