Єремії 36

Спалення книги пророка Єремії
1 Четвертого року правління юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії , було слово від ГОСПОДА до Єремії такого змісту:
2 Візьми книжний сувій і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Ізраїль, про Юдею та про всі народи, з того часу, коли Я вперше звернувся до тебе, в дні правління юдейського царя Йосії, й до цього дня.
3 Може почує дім Юди про всі ті лиха, на які Я планую їх наразити, й зверне, кожен зокрема, зі своєї лихої дороги. Тоді Я прощу їхні провини та їхні гріхи.
4 Тож Єремія закликав Баруха, сина Нерії, – і Барух записав з уст Єремії всі ГОСПОДНІ слова, які були йому сказані, у книжковий сувій.
5 Після цього Єремія звелів Барухові, кажучи: Я ув’язнений, і сам не можу піти в ГОСПОДНІЙ Дім.
6 Тому піди ти й прочитай усе, що в цьому сувої; все, що ти записав з моїх уст, прочитай так, щоб почув увесь народ слова ГОСПОДА в ГОСПОДНЬОМУ Домі. У цей день посту поприходять зі своїх міст усі юдеї, тому прочитай, щоб і вони почули .
7 Може вони звернуться з благанням до ГОСПОДА, і кожен з них зійде зі своєї лихої дороги, тому що дуже великий гнів і ГОСПОДНЄ обурення загрожує цьому народові.
8 І Барух, син Нерії, виконав усе так, як йому наказав пророк Єремія: він прочитав в ГОСПОДНЬОМУ Домі зі сувою ГОСПОДНІ слова.
9 У п’ятому році юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, в дев’ятому місяці його правління , всі мешканці Єрусалима та весь народ, що прийшов до Єрусалима з юдейських міст, оголосили перед ГОСПОДОМ піст.
10 І знову Барух прочитав зі сувою слова, записані з уст Єремії так, щоб чув увесь народ. Це відбулося в ГОСПОДНЬОМУ Домі, в світлиці Ґемарії, сина писаря Шафана, що в горішньому дворі, при вході до Нової Брами ГОСПОДНЬОГО Дому.
11 Коли Міхей, син Ґемарії, внук Шафана, почув усі ГОСПОДНІ слова зі сувою,
12 то зійшов у царський палац, до кімнати писаря, і побачив засідання всіх можновладців. Там були : писар Елішама та Делая, син Шемаї, також Елнатан, син Ахбора, і Ґемарія, син Шафана, а ще Седекія, син Хананії, та інші вельможі.
13 І переказав їм Міхей усі слова, які почув, коли Барух читав зі сувою до всього народу.
14 Після цього всі можновладці послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушія, аби той сказав: Візьми в руки сувій, з якого ти читав перед усім народом, і прийди до нас. Тож Барух, син Нерії, взяв у руки сувій і прийшов до них.
15 Вони (вельможі ) сказали йому: Сідай і прочитай сувій, щоб почули ми. І Барух прочитав їм сувій.
16 Коли ж вони почули всі слова зі сувою, то, подивившись з острахом один на одного, сказали Барухові: Неодмінно потрібно всі ці слова сповістити цареві.
17 Тоді, бажаючи уточнити , вони запитали Баруха, говорячи: Скажи нам, як ти записував усі ці слова з його (Єремії ) уст?
18 Барух їм відповів: Своїми устами він мені диктував усі ці слова, а я записував у книжному сувої чорнилом.
19 Після цього вельможі сказали Барухові: Ідіть і сховайтесь, – ти та Єремія! Нехай ніхто не знає, де ви.
20 Самі вони пішли у царський палац, залишивши сувій у кімнаті писаря Елішами, і переказали цареві всі ті слова.
21 Тоді цар послав Єгудію принести сувій; Єгудія взяв його з кімнати писаря Елішами, й почав його читати так щоб чули цар і всі можновладці, котрі стояли біля царя.
22 Цар тоді перебував у зимовому палаці, – це було в дев’ятому місяці, – а перед ним на решітці коминка горів вогонь.
23 Як тільки Єгудій прочитував три або чотири колонки тексту, то цар відрізав їх писарським ножем і кидав у вогонь коминка, аж поки весь сувій не згорів у вогні, що в коминку.
24 При цьому ні цар, ні його слуги, котрі слухали прочитані слова, не виявили жодного страху й не розірвали на собі одягу.
25 І хоч Елнатан, Делая і Ґемарія просили царя не палити сувою, він їх не послухав.
26 Більше того, цар наказав царському синові Єрахмеїлові та Сераєві, Азріїловому синові, й Шелемієві, синові Авдеїла, схопити писаря Баруха й пророка Єремію. Але ГОСПОДЬ їх охороняв.
Пророк Єремія пише нову книгу
27 Після того як цар спалив сувій з усіма словами, які Барух записав з уст Єремії, було ГОСПОДНЄ слово до Єремії такого змісту:
28 Йди й візьми собі інший сувій і запиши на ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, що спалив юдейський цар Єгоякім.
29 А щодо юдейського царя Єгоякіма скажи, що говорить ГОСПОДЬ: Ти спалив цей сувій, приговорюючи: Чому він, Єремія, написав такі слова, що неодмінно прийде вавилонський цар і зруйнує цей край, знищуючи людей і скотину?
30 Тому так говорить ГОСПОДЬ щодо юдейського царя Єгоякіма: Не будуть його нащадки сидіти на престолі Давида, а його мертве тіло викинуть геть під спеку дня та на холод ночі.
31 І Я відплачу Єгоякіму, його нащадкам та його слугам за їхні злочини, спровадивши на них і на мешканців Єрусалима, а також на юдейських мужів усі ті лиха, про які Я застерігав їх, але вони не звернули уваги!
32 Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Барухові, синові Нерії, а той знову записав на ньому з уст Єремії всі слова, що були на попередньому сувої, якого спалив юдейський цар Єгоякім. Крім того, було додано ще багато інших слів подібного змісту.
1 Це слова сувою, які послав Єремія з Єрусалима до старійшин відселення і до священиків, і до фальшивих пророків, лист до Вавилону для відселення і до всякого народу. 2 Після того, як вийшов цар Єхонія і цариця, і євнухи, і кожний вільний, і полонений, і художник з Єрусалима, 3 рукою Елеаса, сина Сафана і Ґамарія, сина Халкія, якого послав Седекія, цар Юди, до вавилонського царя, у Вавилон, кажучи: 4 Так сказав Господь, Бог Ізраїля, про відселення, яке Я відселив з Єрусалима: 5 Будуйте доми і живіть, насаджуйте сади і їжте їхні плоди, 6 беріть жінок і народжуйте дітей, синів і дочок, і беріть вашим синам жінок, і віддайте ваших дочок мужам, і множтеся, і не зменшуйтеся! 7 Шукайте те, що для миру землі, в яку Я вас туди відселив, і моліться за них до Господа, бо в їхньому мирі буде ваш мир. 8 Адже так сказав Господь: Хай не переконують вас фальшиві пророки, які у вас, і хай не переконують вас ваші ворожбити, і не прислухайтеся до ваших снів, які вам сняться, 9 бо вони вам пророкують неправедне в Моє Ім’я, і Я їх не посилав.
10 Бо так сказав Господь: Коли Вавилонові має сповнитися сімдесят років, Я вас відвідаю і потверджу Мої слова на вас, щоб повернути ваш народ до цього місця. 11 І маю щодо вас мирний задум, а не віддати вам це зло. 12 І помолитеся до Мене, і Я вислухаю вас. 13 І будете шукати Мене, і знайдете Мене, бо шукатимете Мене всім вашим серцем, 14 і Я з’явлюся вам. 15 Адже ви сказали: Господь нам поставив пророків у Вавилоні.
21 Так сказав Господь проти Ахіава і проти Седекії: Ось Я їх даю в руки царя Вавилону, і він їх поб’є перед вашими очима. 22 І візьмуть з них прокляття в усьому відселенні Юди у Вавилоні, кажучи: Нехай зробить з тобою Господь так, як зробив із Седекією і як зробив з Ахіявом, яких засмажив цар Вавилону у вогні, 23 тому що вони чинили беззаконня в Ізраїлі, і чинили перелюб з жінками своїх громадян, і говорили слово в Моє Ім’я, яке Я їм не заповів, і Я свідок, — промовляє Господь.
24 І до Самея, нефталимця, скажеш: 25 Я тебе не посилав Моїм Ім’ям. І Софонії, синові священика Маасея, скажеш: 26 Господь дав тебе за священика замість священика Йодая, щоби бути наставником у Господньому домі для всякого пророкуючого чоловіка і для всякого безумного чоловіка, — і даси такого до в’язниці та в яму. 27 А тепер, чому ви разом зневажили Єремію, що з Анатота, який вам пророкував? 28 Хіба не через це Я послав до вас до Вавилону, кажучи: Далеко є, будуйте доми і живіть, насаджуйте сади і їжте їхній врожай?
29 І Софонія прочитав сувій до вух Єремії. 30 І було Господнє слово до Єремії, кажучи: 31 Пошли до відселення, говорячи: Так сказав Господь про Самея, неламітця: Тому що вам пророкував Самей, а Я його не посилав, він зробив, щоб ви надіялися на неправедне, 32 через це так сказав Господь: Ось я навідаюся до Самея і до його роду, і не буде в нього чоловіка посеред вас, що побачить добро, яке Я вам зроблю.