Єремії 52

Ограблення й зруйнування Єрусалима
1 Седекії було двадцять один рік, коли став царем, і царював він у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я його матері, Хамутал, – дочка Єремії з Лівни.
2 Він чинив те, що не подобалось ГОСПОДУ, як робив його попередник , Єгоякім.
3 Все, що відбувалось у Єрусалимі та Юдеї, викликало ГОСПОДНІЙ гнів, аж доки Він не відкинув їх від Себе. До того ж, Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
4 Тому сталося так, що на дев’ятому році його царювання, в десятому місяці, десятого дня місяця вавилонський цар Навуходоносор, з усім своїм військом, виступив проти Єрусалима, і взяв його в облогу, спорудивши навколо нього вали.
5 Облога міста тривала аж до одинадцятого року царювання Седекії.
6 Коли через нестачу харчів для мешканців, у місті посилився голод, у дев’ятий день четвертого місяця,
7 в стіні міста був пробитий пролом, і цар , разом з усіма військовими людьми, незважаючи на оточення халдеїв, втекли, вийшовши з міста вночі через царський сад, і таємним проходом поміж двома стінами подались дорогою до Арави .
8 Але халдейське військо кинулось у погоню за царем, і наздогнали Седекію на Єрихонській Рівнині. Все його військо, залишивши царя, розбіглось.
9 Халдеї схопили Седекію, і привели його до вавилонського царя в Рівлу, що в Хаматському краю. Там Навуходоносор і виніс йому вирок.
10 Вавилонський цар стратив синів Седекії прямо на його очах; так само в Рівлі були страчені всі юдейські можновладці.
11 Самому Седекії вавилонський цар виколов очі, закував його в кайдани та запровадив у Вавилон. Там посадив Седекію у в’язницю де він був аж до самої його смерті.
12 А п’ятого місяця, десятого дня того місяця, (це був дев’ятнадцятий рік правління вавилонського царя Навуходоносора), – прибув до Єрусалима Навузарадан, начальник охорони, – один з наближених слуг вавилонського царя.
13 Він спалив ГОСПОДНІЙ Храм, царський палац, і всі доми в Єрусалимі, – переважно він нищив усі великі будівлі.
14 А халдейське військо, що прибуло з начальником охорони, зруйнувало всі стіни навколо Єрусалима.
15 Частину простих бідних людей краю, разом з рештою народу, який ще залишався в місті, всіх перебіжчиків, котрі перейшли на бік вавилонського царя, та решту ремісників начальник охорони Навузарадан відпровадив у полон.
16 І лише найбідніших краю Навузарадан, начальник охорони, залишив, щоб обробляли виноградники та поля.
17 А мідні стовпи-колони, що були в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, як і їх підставки та мідне море , що було в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, халдеї розбили на частини, і всю мідь відправили до Вавилону.
18 Забрали також казани й лопатки, щипці й кропильниці, ложки, і, взагалі, весь мідний посуд, який використовували у служінні.
19 Начальник охорони забрав також миски й кадильниці, чаші для розливання і келихи, світильники, ложки та жертовні миски, – усе, що було зі золота чи срібла.
20 Неможливо було визначити на вагу міді, з якої були виготовлені: два стовпи-колони з підставками, мідне море та дванадцять мідних бичків, на яких «море» стояло. Їх зробив для ГОСПОДНЬОГО Храму ще цар Соломон.
21 Адже кожний стовп-колона був висотою вісімнадцять ліктів, а шнур обхвату колони мав дванадцять ліктів ; усередині був порожнистий, товщина стінок якого була в чотири пальці.
22 На кожній колоні була мідна капітель; висота однієї капітелі п’ять ліктів. Довкола капітель прикрашали сітка, й гранатові яблука – усе з міді. Так само була прикрашена гранатовими яблуками і друга колона.
23 По боках капітелі звисало дев’яносто шість гранатових яблук, а всього на мережці сітки довкола було сто таких яблук.
24 Начальник охорони забрав у полон первосвященика Серайю, другого (заступника ) священика Софонію, і трьох придверників.
25 Він також схопив у місті одного євнуха-царедворця, який був командиром у війську, й сім мужів, котрі були царськими радниками, але на той час ще залишались у місті, а також головного військового писаря, котрий зараховував людей краю для служби у війську, та шістдесят знатних людей із народу краю, які перебували у місті.
26 Усіх цих людей начальник охорони Навузарадан запровадив до вавилонського царя в Рівлу.
27 Всі вони були знищені вавилонським царем, – страчені в Рівлі, в Хаматському краю. Отже, юдеї були виселені зі свого краю і запроваджені в неволю.
28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор запровадив у неволю у сьомому році: три тисячі двадцять три юдея;
29 у вісімнадцятому році правління Навуходоносора взято в полон з Єрусалима вісімсот тридцять дві людини;
30 в двадцять третьому році правління Навуходоносора начальник охорони Навузарадан, відпровадив у неволю сімсот сорок п’ять юдеїв. Всього: чотири тисячі шістсот.
31 Але на тридцять сьомому році після поневолення юдейського царя Єгоякіма, в дванадцятому місяці, двадцять п’ятого дня місяця, новий вавилонський цар Евіл-Меродах, – того року, коли став царем, помилував юдейського царя Єгоякіма. Він звільнив його з в’язниці,
32 і, розмовляючи з ним доброзичливо, поставив його престол понад престоли інших царів, котрі жили при царському дворі у Вавилоні.
33 Він замінив його в’язничний одяг. Таким чином Єгоякім постійно харчувався з царського столу до кінця свого життя.
34 Вавилонський цар забезпечив йому постійне утримання, яким Єгоякім користувався щодня до самої смерті. Тут звернення до Єрусалима та до всієї Юдеї. Це слово на гебрейською мовою, жіночого роду.
1 Коли був двадцять перший рік Седекії в його царюванні, а одинадцять років він царював у Єрусалимі. Ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени. 4 І було, що в дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його сила проти Єрусалима, і його оточили та оббудували його чотирикутним камінням довкола. 5 І прийшло місто в оточення аж до одинадцятого року царя Седекії.
6 У дев’ятий день місяця посилився голод у місті й не було хліба для народу землі. 7 І пробилося місто, і всі боєздатні чоловіки вийшли вночі дорогою брами посеред стіни і передостіння, що було біля саду царя, а халдеї — поряд з містом, довкола. І пішли дорогою до Арави, 8 і сила халдеїв гналася за царем, і схопили його далі, за Єрихоном, а всі його слуги розсипалися від нього. 9 І схопили царя, і привели його до царя Вавилону в Девлат, і він заговорив до нього із судом. 10 І порізав цар Вавилону синів Седекії на його очах, і порізав в Девлаті всіх володарів Юди. 11 І осліпив очі Седекії та зв’язав його оковами по ногах, і відвів його цар Вавилону у Вавилон, і дав його до дому млина аж до дня, коли помер.
12 І п’ятого місяця, десятого дня місяця прийшов до Єрусалима Навузардан, архімаґир , що стояв перед обличчям царя Вавилону. 13 І він запалив Господній дім і дім царя, і всі доми міста, і вогнем спалив усякий великий дім. 14 І халдейська сила, що з архимаґиром, знищила весь мур Єрусалима довкола. 16 І архимаґир залишив останок народу як виноградарів і як землеробів.
17 А мідні стовпи, що в Господньому домі, і підставки та мідне море, що в Господньому домі, халдеї розбили і взяли їхню мідь, і віднесли до Вавилону. 18 І вінець, і посуд, і вилки, і весь мідний посуд, ті приладдя , якими служили: 19 саффоти і масмароти , посуд для олії, світильники, кадильниці, чаші, які були із золота, золоті, та які були зі срібла, срібні, взяв архімаґир, — 20 і два стовпи, і одне море, і дванадцять мідних телят під морем, які зробив цар Соломон для Господнього дому. Не було ваги їхній міді. 21 І стовпи, тридцять п’ять ліктів висота одного стовпа, і шнур — дванадцяти ліктів довкола нього, і його товщина — чотири пальці в обводі, 22 і на них — мідна капітель, і п’ять ліктів у довжину висота однієї капітелі, і сітка, і гранатові яблука на капітелі довкола — усі мідні. І так само другий стовп, вісім гранатових яблук по ліктю, у дванадцять ліктів. 23 І було дев’яносто шість гранатових яблук на одному боці, а всіх гранатових яблук на сітці довкола було сто.
24 І архімаґир взяв першого священика і другого священика, і трьох, що стерегли дорогу, 25 і одного євнуха, який був наставлений над боєздатними чоловіками, і сім славних мужів перед обличчям царя, яких знайшли в місті, і писаря сил, який пише для народу землі, та шістдесят чоловік із народу землі, яких знайшли посеред міста. 26 І Навузардан, архімаґир, узяв їх і привів їх до царя Вавилону в Девлат, 27 і цар Вавилону повбивав їх у Девлаті, у землі Емата.
31 І сталося, що в тридцять сьомому році по виселенні Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, у двадцять четвертий день місяця, Улемарадах, цар Вавилону, у рік, коли зацарював, узяв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з дому, в якому його стерегли. 32 І заговорив до нього добре, і дав його престол понад престоли царів, що з ним у Вавилоні. 33 І змінив його в’язничний одяг, і він постійно їв хліб перед його обличчям усі дні, які жив. 34 І приписане постійно давалося йому від царя Вавилону з дня на день, аж до дня, в який помер.