Єремії 7

Слово у брамі Господнього дому
1 Слово, що надійшло до Єремії від ГОСПОДА, було такого змісту:
2 Стань у брамі ГОСПОДНЬОГО Дому і виголоси там слова, кажучи: Слухайте ГОСПОДНЄ слово, всі юдеї, котрі входите через ці брами поклонятися ГОСПОДУ!
3 Так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Випрямте ваші дороги життя та ваші вчинки, і Я сприятиму, аби ви залишались на цьому місці!
4 Не покладайтесь на оманливі слова, говорячи: Тут Храм ГОСПОДНІЙ, Храм ГОСПОДНІЙ, Храм ГОСПОДНІЙ!
5 Тільки якщо ви дійсно випрямите свої дороги життя та ваші задуми, якщо будете застосовувати правосуддя між ближніми,
6 не пригноблюючи приходця, сироти й вдови; не проливатимете на цьому місці невинної крові, та не підете услід чужих богів, собі ж на біду,
7 тоді Я дозволю вам і далі жити на цьому місці, – в краю, який Я дав вашим батькам на вічні віки!
8 Але ж ви продовжуєте покладатись на оманливі слова, які не приносять жодної користі.
9 Чи ви будете красти, вбивати й чинити перелюб, і фальшиво присягати, і кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,
10 а тоді прийдете й станете переді Мною в цьому Домі, який носить Моє Ім’я, і скажете: "Ми спасенні", щоб чинити усі ці гидоти?
11 Хіба цей Дім, у якому проголошується Моє Ім’я, у ваших очах став печерою розбійників? Я усе це бачу, – говорить ГОСПОДЬ.
12 Тож підіть-но до Мого місця, в Шіло, де раніше перебувало Моє Ім’я, і подивіться, що Я з ним зробив через злочинство Мого народу Ізраїлю.
13 Так само й тепер, оскільки ви чините всі ті самі справи, – говорить ГОСПОДЬ, – хоча Я постійно звертався до вас, безперестанку попереджаючи, але ви не слухали; Я кликав вас, а ви не відповідали!
14 Тому Я зроблю з Домом, в якому проголошується Моє Ім’я і на який ви так покладаєтесь, – тобто з місцем, яке Я дав вам і вашим батькам, – учиню так само, як Я зробив зі Шіло!
15 Я відкину вас від Себе, як уже відкинув Я всіх ваших братів – увесь рід Єфрема!
16 А ти, Єреміє, не заступайся за цей народ, не благай за них наполегливо й не молись, – не звертайся з проханням про них до Мене, бо Я не слухатиму тебе!
17 Хіба ти не бачиш, що вони творять у містах Юдеї та на вулицях Єрусалима?
18 Їхні діти збирають дрова, а їхні батьки розпалюють вогонь; їхні жінки замішують тісто, щоб напекти тістечок для небесної цариці ; вони приносять жертви возливання чужим богам, викликаючи тим Мій гнів.
19 Але хіба вони ображають лише Мене, – говорить ГОСПОДЬ? – Хіба їм самим від цього не соромно?
20 Тому так говорить мій Владика ГОСПОДЬ: Мій палкий гнів і Моє обурення зіллються на це місце: на людей і на скотину, на дерева в полі та на плоди землі, – запалиться і не погасне!
21 Так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Додавайте ваші всепалення до ваших жертв і їжте їхнє м’ясо!
22 Адже, коли Я виводив ваших батьків з Єгипетського краю, Я навіть не говорив їм тоді про всепалення і жертви!
23 Тоді Я дав їм лише таку Заповідь, говорячи: Слухайтеся Мене, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом! Ходіть тільки тими дорогами життя , які Я вам накреслюю, – і вам буде добре!
24 Та вони не слухали, і не зважали на все це, а діяли за власним розсудом і впертістю свого нечестивого серця; вони обернулись назад, замість того щоб дивитись уперед!
25 З того часу як ваші батьки вийшли з Єгипетського краю і по цей день, Я день у день, постійно посилав до вас усіх Моїх слуг-пророків.
26 Але вони (предки ) не слухалися Мене, й не вважали на застереження; стали тугошиїми, чинячи зло ще більше, ніж їхні батьки!
27 І коли ти говоритимеш їм усі ці слова, вони тебе не послухають; навіть коли волатимеш до них, вони не відізвуться!
28 Тому скажи їм від Мене : Ви – народ, який не слухається повелінь ГОСПОДА, свого Бога, і не сприймає напоумлення. Зникла усяка правда з їхніх уст, – наче стерта.
29 Отже, обстрижи своє волосся і викинь його геть; здійми на горах голосіння, оскільки ГОСПОДЬ відкинув і залишив покоління, що поводує Його гнів.
30 Адже Юдині діти чинять зло переді Мною, – говорить ГОСПОДЬ. – Вони поставили свої гидоти в Домі, в якому проголошується Моє Ім’я, і тим осквернили його.
31 Вони влаштували узвишшя Тофета , що в долині Бен-Гінном, аби спалювати своїх синів і своїх дочок у вогні, чого Я не заповідав, і що навіть не спадало Мені на думку!
32 Тому надходять дні, – говорить ГОСПОДЬ, – коли більше не називатимуть це місце ні "Тофет", ні "Долина Бен-Гінном", а лише "Долина Вбивства", і ховатимуть у Тофеті мертвих через брак місць на кладовищі .
33 Трупи цього народу будуть поживою для птахів небесних і польових звірів, і не буде кому їх відганяти.
34 Так, Я припиню в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима голоси радості, й голоси веселощів; замовкне голос нареченого й голос нареченої, бо цей край буде спустошений.
2 Послухайте Господнє слово, уся Юдеє! 3 Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Зробіть прямими ваші дороги і ваші задуми, і поселю вас на цьому місці! 4 Не надійтеся на самих себе, на оманливі слова, бо зовсім не принесуть вам користі ті, хто каже: Храм Господній, храм Господній є тут ! 5 Бо якщо ви справді випрямите ваші дороги та ваші задуми і дійсно чинитимете суд між чоловіком і між його ближнім, 6 і не пригноблюватимете чужинця, сироту і вдову, і не проливатимете невинної крові на цьому місці, і не підете за чужими богами — собі ж на лихо, 7 то поселю вас на цьому місці, у землі, яку Я дав вашим батькам від віку і аж до віку! 8 Якщо ж ви поклали надію на оманливі слова (що не принесе жодної користі), 9 крадете, убиваєте, чините перелюб, клянетеся в неправедному, приносите ладан Ваалові та йдете за чужими богами, яких ви не знаєте, щоб зле вам було, 10 а тоді приходите, стаєте переді Мною в домі, в якому закликається Моє Ім’я, і говорите: Ми стрималися, щоб не робити ці всі гидоти. 11 Хіба Мій дім, тут де закликається Моє Ім’я, у ваших очах — печера розбійників? І ось Я побачив, — говорить Господь. 12 Бо підете до Мого місця, що в Силомі, туди, де Я раніше поселив Моє Ім’я, і побачите, що Я зробив йому через присутність зла Мого народу Ізраїля. 13 І тепер, оскільки ви вчинили всі ці діла, Я заговорив до вас, та ви Мене не послухали, і Я покликав вас, а ви не відповіли! 14 Тож Я зроблю з домом, в якому закликається Моє Ім’я, на який ви поклали надію, і з місцем, яке Я дав вам і вашим батькам, так, як Я вчинив із Силомом! 15 І відкину вас з-перед Себе, як і відкинув Я ваших братів — усе потомство Єфрема.
16 А ти не молися за цей народ і не роби себе гідним за них молитися, — не молися, і не звертайся до Мене за них, бо Я не вислухаю! 17 Хіба ти не бачиш, що вони роблять в містах Юди і на вулицях Єрусалима? 18 Їхні сини збирають дрова, і їхні батьки палять вогонь, а їхні жінки місять тісто, щоби зробити тістечка для небесного війська, і вони приносили жертви виливання чужим богам, щоб в Мене викликати гнів. 19 Хіба вони Мене гнівлять, — говорить Господь, — хіба не себе самих, щоби покрилися соромом їхні обличчя?
20 Через це так говорить Господь: Ось гнів і Моя лють виливається на це місце, і на людей, на худобу, на всяке дерево в полі та на плоди землі, — і запалиться, і не погасне! 21 Так говорить Господь: Ваші всепалення зберіть разом з вашими жертвами і їжте м’ясо! 22 Бо Я не сказав вашим батькам, і Я не заповів їм у день, в який Я їх вивів із Єгипетської землі, про всепалення і жертви! 23 Але Я тільки заповів їм це слово, кажучи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам за Бога, а ви будете Мені за народ! І будете ходити всіма Моїми дорогами, які лиш Я вам заповідаю, щоб вам було добре! 24 Та вони не послухалися Мене, і не приклали їхнє вухо, але пішли за задумами їхнього злого серця, і пішли назад, а не вперед! 25 З того часу, коли їхні батьки вийшли з Єгипетської землі й аж до цього дня Я посилав до вас усіх Моїх рабів-пророків, вдень і вранці! Я послав, 26 та вони не послухалися Мене, і не нахилили їхнє вухо, і твердою зробили свою шию — більше, ніж їхні батьки! 27-28 І скажеш їм це слово: Це народ, який не послухався Господнього голосу і не сприйняв картання. Зникла надія з їхніх уст.
29 Обстрижи свою голову і викинь волосся , а на уста візьми плач, бо Господь відкинув і відсунув рід, який це чинить. 30 Адже сини Юди вчинили зло переді Мною, — говорить Господь, — вони поставили свої гидоти в домі, де закликається Моє Ім’я, щоби його осквернити. 31 І збудували жертовник Тафета, який є в долині сина Еннома, щоби спалювати своїх синів і своїх дочок у вогні, чого Я їм не заповідав — і задуму в серці Своєму не мав! 32 Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і більше не скажуть: Жертовник Тафета і Долина сина Еннома, але лише Долина винищених, і ховатимуть у Тафеті, тому що не вистачатиме місця. 33 І мертві цього народу будуть на їжу небесним птахам і звірам землі, і не буде того, хто відлякує. 34 І заберу з міст Юди і з вулиць Єрусалима голос тих, які радіють, і голос тих, які веселяться, голос нареченого і голос нареченої, бо вся земля буде на спустошення.