Перша Цофарова мова: Чи знаємо ми Божу глибінь
1
Далі заговорив наамієць Цофар, промовляючи:
2 Хіба можна залишити оте багатослів’я без відповіді,
як ніби цей балакучий муж, справді має слушність?
3 Невже вважаєш, що твоя балаканина змусить інших мовчати?
Ти будеш і далі глумитись, і ніхто тебе не засоромить?
4 Адже ти говориш Богу : Моє міркування правильне,
і я чистий перед Тобою!
5 Але якби заговорив Бог,
відкривши Свої уста проти тебе;
6 якби Він відкрив тобі таємниці мудрості, й те,
що в мудрості є два боки,
то ти зрозумів би,
що Бог частину твоїх провин вже простив!
7
Хіба можна дослідженням знайти Бога,
або осягнути досконалість Вседержителя?
8
Вона (досконалість ) вища за небеса, – що зможеш зробити?
Вона глибша за шеол, – як осягнеш її?
9 Її міра, – довша за землю та ширша за море!
10 Якщо Він, вирішить пройти мимо когось,
або притягти до відповідальності, то хто Його зупинить?
11 Він знає, хто з людей лицемірний,
бачить лукавство, і бере все до уваги!
12 І пустоголова людина може стати мудрішою,
адже вона також народжується, як дике осля
.
13 Якщо ти навернешся всім своїм серцем,
і простягнеш до Бога свої руки;
14 якщо очистиш свої руки від усякого беззаконня
і не дозволиш несправедливості замешкати в твоєму наметі,
15
то лише тоді зможеш підняти своє невинне обличчя,
міцно стоятимеш і не будеш боятися.
16 Ти забудеш усі свої нещастя
і згадуватимеш про них, наче про воду,
яка пропливла.
17
Яснішим за полудень засяє твоє життя,
а темрява перетвориться на ранковий світанок.
18 Ти будеш спокійним, тому що є надія, – захищений звідусіль,
зможеш безпечно відпочивати.
19
Ляжеш, і ніхто тебе не потривожить; знайдеться багато таких,
котрі будуть підлещуватися до тебе.
20
Натомість очі нечестивців погаснуть, бо не буде для них притулку,
а їхня надія – останній подих.
1 Підхопивши Софар, мінеєць, сказав: 2 Той, хто багато промовляє, і слухатиме відповідь. Хіба промовистий вважається праведним? Благословенний, народжений від жінки, хто має коротке життя. 3 Не будь багатомовним, бо немає кому дати тобі відповідь. 4 Не говори: Я є чистий у вчинках і без пороку перед Ним! 5 Але що, коли б Господь до тебе заговорив! А Він відкриє Свої уста до тебе! 6 Тоді Він сповістить тобі силу мудрості, бо Він удвічі буде проти тебе. І тоді пізнаєш, що належне прийшло тобі від Господа за те, що ти згрішив! 7 Хіба ти знайдеш стежку Господа, чи ти прийшов до останнього з того, що звершив Вседержитель? 8 Небо високе, і що ти вдієш? А що глибше від тих, які в аді, ти знаєш? 9 Чи довше від міри землі, чи від ширини моря? 10 Якщо ж Він знищить усе, хто скаже Йому: Що Ти вчинив? 11 Адже Він Сам знає діла беззаконних, бачачи невідповідне, Він не пропустить! 12 Людина ж надаремно пливе словами, — смертний, народжений від жінки, подібний до пустельного осла. 13 Адже коли ти зробив чистим своє серце, то підносиш до Нього руки, 14 коли ж щось беззаконне є у твоїх руках, то віддали його
від себе, і неправедність у твоєму житті хай не поселиться. 15 Бо таким чином твоє обличчя засяє, наче чиста вода, тож скинь нечистоту і не матимеш страху. 16 Ти забудеш про труднощі, наче про хвилю, яка проминула, і не боятимешся. 17 І молитва твоя буде наче рання зірка, — з полудня зійде тобі життя. 18 Ти будеш упевненим, тому що в тебе є надія, а з турбот і занепокоєння в тебе з’явиться мир. 19 Бо заспокоїшся, і не буде того, хто воює проти тебе. А численні, які нападають, тебе благатимуть. 20 Спасіння ж їх покине, бо їхня надія — згуба, очі ж безбожних розтануть.