Йов 2

Нове випробовування Йова
1 Іншим разом сини Божі знову прибули, щоб з’явитись перед ГОСПОДОМ. Разом з ними прийшов і сатана, аби також постати перед ГОСПОДОМ. 2 ГОСПОДЬ запитав сатану: Звідкіля ти прийшов? Відповідаючи, сатана сказав ГОСПОДУ: Я подорожував по землі й обійшов її. 3 Тоді ГОСПОДЬ запитав сатану: Чи ти звернув увагу на Мого раба Йова тепер? Адже й далі немає на землі такого, як він, чоловіка, – мужа бездоганного, справедливого, богобійного, який уникає всякого зла! Він незламний у своїй непорочності, хоч ти переконував Мене, щоб його безневинно погубити. 4 Сатана у відповідь заперечив ГОСПОДУ: Шкіра за шкіру, але за своє життя людина віддасть усе, що має. 5 Отже, простягни лише Свою руку й доторкнися до його костей і його тіла, тоді побачиш, чи не почне він лихословити Тебе у вічі?! 6 Тоді ГОСПОДЬ сказав сатані: Ось він увесь у твоїх руках, лишень збережи його життя!
7 Вийшов сатана від ГОСПОДА і вразив Йова болючими гнійними наривами, – від стіп й до його голови. 8 Йов узяв собі черепок, щоб ним шкребти себе, й сів на попелищі.
9 Тоді його дружина промовила до нього: Ти все ще тримаєшся своєї бездоганності? Краще вже прокляни Бога й помри! 10 Але Йов їй відповів: Ти говориш, як би говорила одна з божевільних жінок. Хіба лише добро маємо приймати від Бога, а злого не повинні приймати? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.
Йовові приятелі
11 Почувши про нещастя, яке спіткало Йова, троє його друзів: теманієць Еліфаз, шухієць Білдад і наамієць Цофар із Наами, – кожен зі своєї місцевості, – домовились піти разом, аби висловити йому співчуття й потішити його. 12 Коли вони здалеку побачили його, то не впізнали. Вони почали голосно плакати, – кожен роздер на собі одежу й підкидав над головою порохом аж до неба. 13 Не помовивши до нього жодного слова, вони сім днів і сім ночей просто сиділи поряд з ним на землі, оскільки бачили, яким непомірно великим був його біль.
1 Було ж подібно до того дня, і ангели Божі прийшли, щоб постати перед Господом, а серед них прийшов і диявол. 2 І Господь запитав диявола: Звідки ти йдеш? Тоді сказав диявол перед Господом: Я прийшов, пройшовши піднебесну і обійшовши всесвіт. 3 Сказав же Господь: Чи ж ти звернув увагу на Мого раба Йова? Адже немає з усіх, що на землі, такого незлобливого, як він, чоловіка, праведного, невинного, побожного, що віддаляється від усякого зла! Ще має незлобність. Ти ж дарма сказав знищити його маєток. 4 А диявол у відповідь сказав Господу: Шкіра за шкіру. Те, чим людина володіє, вона дасть у викуп за свою душу. 5 Ні, але простягнувши Твою руку, доторкнися до його тіла і його костей. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя? 6 Та Господь сказав дияволові: Ось Я передаю його тобі, тільки збережи його душу!
7 Вийшовши від Господа, диявол уразив Йова страшними гнійними струпами — від голови аж до ніг. 8 І той узяв черепок, щоб зшкрябувати гній, і сидів на гноїщі за містом.
9 А коли пройшло багато часу, то його жінка промовила до нього: Доки терпітимеш, кажучи: 9a Ось почекаю час ще недовго, очікуючи надію мого спасіння. 9b Бо ось із землі знищено пам’ять про тебе, синів і дочок, болі й муки мого лона, які я надаремно боляче переносила. 9c Ти ж сам сидиш у гної червів, ночуючи на дворі. 9d А я мандрую і служу з місця на місце, і з дому до дому, очікуючи, коли зайде сонце, щоб я спочила від трудів і болів, які мене тепер охоплюють. 9e Але скажи якесь слово на Господа і помирай! 10 Він же, поглянувши на неї, сказав: Ти промовила, як одна з нерозумних жінок. Якщо ми прийняли добро з руки Господа, то хіба не перетерпимо зло? У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов нічим не згрішив устами перед Богом.
11 Почувши про все зло, яке найшло на нього, троє його друзів прийшли до нього, — кожний з власної країни: Еліфас, цар теманський, Валдад, тиран савхейський, Софар, цар мінейський, і вони прийшли до нього одностайно, щоб його потішити і відвідати. 12 Побачивши його здалека, вони не впізнали його і, закричавши гучним голосом, заплакали, роздерши кожний свій одяг і посипавши себе землею. 13 Сім днів і сім ночей вони сиділи з ним, і ніхто з них не заговорив, бо бачили, що рана страшна і дуже велика.