Друга Цофарова мова: Доля людині безбожній
1
Тоді заговорив наамієць Цофар, промовляючи:
2 Мої думки схиляють мене до відповіді,
адже я обурений,
3 коли чую докори, які мене ображають,
тому мій дух, спонукуваний розумом, каже мені відповісти.
4 Хіба ти не знаєш, що віддавна, –
з того часу як постала на землі людина, –
5
радість нечестивих швидкоплинна,
і веселощі беззаконників – миттєві?
6 І хоч би в своєму самозвеличенні нечестивий піднявся до небес,
і своєю головою він доторкнувся до хмар,
7 він загине навіки, наче перетравлена його шлунком їжа,
а ті, що його бачили, запитають: Де він?
8
Він минеться, як сон, і його не знайдуть, –
він зникне, наче нічний привид.
9
Очі, які його бачили, більше його не знайдуть, –
навіть рідні місця більше його не побачать.
10
Його діти будуть підлещуватись до вбогих,
бо він власними руками повіддає нажите нечесно майно.
11 І навіть хоч його організм сповнений юнацької сили,
вона разом з ним ляже в землю.
12 Хоч зло видаватиметься солодким в його устах,
і він ховатиме його під своїм язиком,
13 щадячи його, й не бажаючи зла позбутись,
він зберігатиме його в своєму роті.
14 Тому його їжа в його шлунку, перетравлюючись,
стає в ньому зміїною отрутою.
15 Через те нажите нечесно багатство, що він проковтнув, виблює його, –
Бог виверне його з живота у нього.
16 Він ссав зміїну отруту,
тому жало змії і вб’є його.
17 Він не буде любуватись красою струмків та річками,
що течуть молоком і медом.
18 Він буде змушений віддати надбане, бо не зможе його проковтнути,
і хоча він нажив багато добра,
він не буде ним тішитись.
19 Адже він пригноблював, залишаючи без опіки вбогих,
відбирав будинки, яких не будував.
20 Його зажерлива утроба не знала спокою,
і в своїй жадібності він зупинитись не міг.
21 Від його ненажерства не було порятунку,
тому й не втримається його майно.
22 При незліченних багатствах прийде до нього горе, –
на нього впадуть усі нещастя.
23 Коли він буде наповнювати свій живіт,
Бог зішле на нього лютість Свого гніву,
дощем проллє на його тіло болячки.
24 І якщо він втече від залізної зброї,
його наздожене мідна стріла, –
25 вона його прошиє і вийде через хребет;
її іскристий наконечник пройде крізь його жовч,
і лише тоді він сповниться жахом.
26
На нього чатує цілковита темрява.
Його пожере вогонь, якого ніхто не роздмухував, –
люто спалить усе, що є в його наметі.
27 Небеса відкриють усі його беззаконня, –
та і земля повстане проти нього.
28 Щезне все ним нажите в його домі, –
розпливеться в день Божого гніву.
29
Отака доля нечестивої людини від Бога, –
його уділ, визначений йому Богом.
1 Підхопивши, Софар, мінеєць, сказав: 2 Я не думав, що ти саме так відповіси, і не розумієте більше, ніж я. 3 Я послухаю докір моєї образи, і відповість мені дух розуму. 4 Хіба цього ти не знав віддавна, відколи людина постала на землі? 5 Адже веселість безбожних — страшне падіння, і радість беззаконних — згуба, 6 хоч підіймуться до неба його дари, а його жертва доторкнеться до хмар. 7 Бо коли цьому здаватиметься, що вже міцно стоїть, тоді він загине до кінця. А ті, хто його бачить, скажуть: Де він є? 8 Його не знайдуть, наче сон, що минув, — відлетів, наче нічний привид. 9 Око бачило його , та більше не побачить , і більше його не впізнає його місце. 10 Хай його синів знищать менші, а його руки хай попалять болі. 11 Його кості наповнилися його молодістю, та з ним вона ляже в землю. 12 Якщо злоба буде солодкою в його устах, він її сховає під своїм язиком. 13 Не пощадить її, не покине її і збере її всередині своєї гортані. 14 І не зможе йому допомогти. Жовч аспіда в його шлунку! 15 Багатство, зібране без правди, буде виблюване, з його дому його витягне ангел. 16 Нехай же ссе гнів змій, нехай же уб’є його язик змії. 17 Хай не побачить надоїв з пасовиськ, ані пасовиськ меду і масла. 18 Він надаремно і безглуздо трудився задля багатства, з якого не скуштує, воно, наче тверде м’ясо, не до жування, — не проковтнути. 19 Бо він знищив доми численних сильних, і житла пограбував, а не поставив. 20 Немає йому спасіння з майна, він не врятується своїм бажанням. 21 Немає в нього залишеної їжі. Через це його добро не розквітне. 22 Коли ж йому здається, що він вже наповнився, то він буде в біді, і на нього найде всяка біда. 23 Якщо якось наповнить свій живіт, Він нашле на нього гнів люті, щоб його залити болями. 24 І він не врятується від руки залізного леза , щоб його вбив мідний лук. 25 Нехай же стріла пройде крізь його тіло, і зірки хай ходять у його житлі, на ньому хай будуть страхи. 26 Хай на ньому перебуває всяка темрява. І його пожере невгасимий вогонь, нехай же чужинець несе зло його домові. 27 Нехай небо відкриє його беззаконня, а земля повстане проти нього. 28 І знищення потягне дім його до кінця, і день гніву надійде на нього. 29 Така частка безбожної людини в Господа і придбання його маєтку в наглядача.