Третя Білдадова мова: Людина — то черв’як!
1
На те шухієць Білдад сказав:
2 Влада і страх – у Божих руках.
Він забезпечує на Своїх висотах спокій.
3 Хіба можна порахувати Його військо?
Над ким із них не сходить Його світло?
4
Хіба смертна людина може бути виправдана перед Богом?
Як людина, народжена від жінки,
може бути чистою?
5
Адже навіть місяць перед Ним не ясний!
І коли зорі в Його очах нечисті,
6 то що вже казати про людину, яка подібна до молі?
Справді, людський син,
наче черв’як!
1 Підхопивши, Валдад, савхетієць, сказав: 2 Що ж є початком? Чи ж не страх перед Тим, Хто звершує все на висотах? 3 Тому хай хтось не вважає, що є зволікання до розбійників. На кого ж не надійде від Нього засідка? 4 Бо як смертна людина буде праведною перед Господом? Хіба хто-небудь, який народився від жінки, зробить себе чистим? 5 Якщо Він наказує місяцеві, і він не світить! І зірки — нечисті перед Ним! 6 Ой, людина — гниль, і людський син — черв’як!