Бог карає безбожного
1
І Йов продовжив свою промову, говорячи:
2
Як живий ГОСПОДЬ, Котрий позбавив мене правосуддя,
і Вседержитель,
Котрий напоїв гіркотою мою душу!
3 Поки ще в мені жевріє дихання,
і Божий подих у моїх ніздрях, –
4 мої уста не скажуть неправди,
і мій язик не вимовить жодної фальші.
5
Нехай такого не станеться зі мною, щоб я визнав вас справедливими.
Доки не помру, не зречуся своєї невинності.
6 Я міцно триматимусь своєї правоти і не відступлю, –
моє серце не докорятиме мені за прожиті дні свого життя .
7
А мій ворог нехай вважається злочинцем і мій противник – нечестивцем!
8
Адже яка надія в беззаконника, коли він загине,
і коли Бог відбирає у нього життя?
9 Хіба Бог слухатиме його волання,
коли надходитиме на нього нещастя?
10 Адже хіба він тішився присутністю Всемогутнього,
спілкуючись повсякчасно з Богом?
11 Я навчаю вас про діяльність Божу,
і не приховую задумів Вседержителя.
12 Якщо ви всі це бачили,
то чого говорите нісенітниці?
13 Таку долю визначає Бог нечестивій людині;
такий уділ від Вседержителя отримують жорстокі насильники.
14
Нехай навіть багато у них дітей, –
проте всі вони приречені на смерть,
і його нащадки не наситяться хлібом.
15
Тих, які залишаться після нього, забере в могилу моровиця, –
за ними не голоситимуть навіть їхні вдови.
16 Хоча би він нагромадив срібла, як пороху, і наготував купу одеж, як глини, –
17 то всім тим, що він наготує, користуватиметься праведник,
і богобійні володітимуть сріблом.
18 Він будує свій дім, наче міль гніздо,
і як той сторож, що ставить собі тимчасовий курінь.
19
Багатим ляже, але більше ним не буде, –
він відкриє свої очі, але вже нічого немає.
20
Вдень його поглинатимуть жахи, наче повінь,
а вночі його вхопить буря.
21 Його підійме східний вихор і понесе,
змете його з місця проживання, –
22 налетить на нього безпощадно,
як би він не старався втікати.
23
Йому вслід заплескають у свої долоні,
й посвищуть над ним з його ж місця.
1 А ще додавши, Йов сказав у вступі: 2 Нехай живе Господь, Який так мені присудив, і Вседержитель, Який засмучує мою душу! 3 А поки ще в мені дихання є, Божий Дух, що є в моїх ніздрях, 4 мої губи не промовлятимуть беззаконне, і моя душа не повчатиметься неправедного. 5 Хай не станеться, щоб я назвав вас праведними, доки не помру. Адже не відійду від моєї невинності, 6 і, дотримуючись праведності, себе не віддам. Бо я не усвідомлюю, що зробив невідповідне. 7 Ні, але хай мої вороги будуть, як руїна безбожних, і ті, хто повстав проти мене, — наче погибель безбожних. 8 Бо яка є надія в безбожного, чого він тримається? Чи врятується, надіючись на Господа? 9 Чи Господь вислухає його молитву? Хіба, коли надійде на нього скрута, 10 чи матиме перед Ним якусь сміливість? Або коли покличе, то чи Він вислухає його? 11 Але я сповіщу вам, що є в Господній руці. Про те, що є у Вседержителя, не обманю. 12 Ось усі знаєте, що додаєте марне до марного. 13 Це частина безбожного чоловіка в Господа, а здобуток сильних прийде на них від Вседержителя. 14 Якщо ж його сини стануть численні, то вони будуть на вигублення. Якщо ж і перетворяться на мужів, то жебратимуть. 15 Ті, які залишаться після нього, смертю закінчать життя, а над їхніми вдовами ніхто не змилосердиться. 16 Якщо назбирає срібла, наче землі, і наготує золота, подібно до глини, — 17 це все здобудуть праведні, і його маєток праведні заберуть. 18 Його дім відійшов, наче молі й немов павутина. 19 Багатий, заснувши, не продовжуватиме, відкрив він свої очі — і його немає. 20 Болі його спіткали, наче вода, і вночі забрала його темрява. 21 Його забере палюча спека, відійде і вигубить його з його місця. 22 І накине біду на нього, та не пощадить. З його руки неодмінно втікатиме
. 23 Заплеще проти них своїми руками і сичанням прожене його з його місця.