Людина й мудрість
1 Так, є місце, де добувають срібло, а також місце,
де золото промивають.
2 Залізо видобувають зі землі,
а мідь виплавляють із руди.
3
Людина кладе край темряві,
досліджує руду в найдальших закутках землі,
де лише камінь і безпросвітна темрява.
4 Риє шахти подалі від місць проживання,
де не ступала людська нога,
і самотньо висить на мотузці в забої.
5 Земля, що родить хліб,
у своїх глибинах розрита немовби від вогню.
6 Серед її каміння знаходять і сапфіри;
у ній же золоті порошинки.
7 Стежок туди не знає хижий птах,
і не загляне соколине око.
8 Не ходили по ній величні звірі
й не ступав по ній лев.
9 Людина ж простягає Свою руку до крем’яної скелі
й перевертає гори до їхніх основ;
10 вона пробиває у скелях штольні,
її очі бачать усе дорогоцінне.
11 Вона загачує джерела
й виносить звідти все заховане на світло.
12
Але де можна знайти мудрість, –
де її місцезнаходження?
13 Жодна людина не знає до неї дороги,
і її неможливо знайти на землі живих.
14 Безодня каже: Немає її в мене!
Та й море говорить: І в мене її немає!
15 Не можна її придбати за чисте золото;
вона не набувається за жодну вагу срібла.
16 Її не можна оцінювати за ціною офірського золота,
чи за коштовними каменями – оніксом або сапфіром.
17 Її не зрівняти зі золотом чи склом,
не виміняти на золотий посуд.
18 А про коралі та кришталь не варто й згадувати,
бо придбання мудрості цінніше за рубіни.
19 Вона не прирівнюється до ефіопського топаза,
не оцінюється щирим золотом.
20
Отже, звідки все ж береться мудрість,
і де родовище розуму?
21 Вона захована від очей усього живого,
й закрита від небесного птаства.
22 Безодня і смерть кажуть:
Ми чули про неї власними вухами!
23 Лише Бог знає дорогу до мудрості й тільки Він знає її місцезнаходження.
24 Адже лише Він оглядає усі куточки землі, –
Він бачить усе, що діється під небом.
25 Це Він визначив навіть вагу вітру,
й виміряв ємність усіх вод.
26
Він встановив певні закони для дощу,
та шляхи для блискавок з громом.
27 Ось тоді Він мудрість побачив, виявив її,
затвердив і випробував її.
28
Людині ж Він сказав:
Страх Господній – це і є мудрість,
а уникнення від усякого зла – розум!
1 Адже є місце срібла, звідки приходить, і місце золота, де воно очищується. 2 Бо і залізо видобувається із землі, і мідь рубається подібно до каменя. 3 Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті, 4 а переривання потоку через порох. Ті ж, хто забуває праведну дорогу, знемогли від смертних людей. 5 Земля — з неї вийде хліб, а під нею наче повернувся вогонь. 6 Її каміння — місце сапфіру, і порох — її золото. 7 Стежка — не пізнала її пташина, і не доглянуло її око грифа. 8 Не потоптали її сини зарозумілих, не прийшов на неї лев. 9 Він простягнув Свою руку на круту скелю і вивернув гори з коренем. 10 Він розірвав річкові вири, і моє око побачило все дорогоцінне. 11 Він відкрив глибини рік, показав Свою силу на світлі. 12 А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння? 13 Смертна людина не знає її дороги, і не знайдеться між людьми. 14 Безодня сказала: Немає в мене! І море сказало: Немає зі мною! 15 Не дасть місце сховища за неї, і не зважиться срібло їй на заміну. 16 Не прирівняється до офірського золота, до дорогоцінного онікса чи сапфіра. 17 З нею не зрівняється золото і скло, і золотий посуд не буде їй на заміну. 18 Величні речі та кришталь не згадаються, ти ж шануй мудрість понад те, що всередині. 19 Вона не буде прирівняна до топазу Ефіопії, не прирівняється до чистого золота. 20 А де знайдеться мудрість? Яким же є місце вмілості? 21 Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів. 22 Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї! 23 Бог добре проклав її дорогу, Він же знає її місце. 24 Адже Він бачить усю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він створив, 25 вагу вітрів і міру води. 26 Коли Він зробив так, то розрахував дощ, і дорогу при гуркоті грому. 27 Тоді Він її побачив і визнав її, приготувавши, дослідив.