Увесь край опустошений
1 Слово ГОСПОДНЄ, яке було до Йоіла, Петуїлового сина.
2
Послухайте це, люди старші, й зверніть увагу, всі мешканці землі. Хіба бувало щось подібне за ваших днів, або за днів ваших батьків?
3
Перекажіть це вашим дітям, а ваші діти нехай розкажуть своїм дітям, а їхні діти – наступному поколінню.
4
Станеться таке : що залишиться від гусені, пожере сарана, а що залишиться від сарани, пожере личинка сарани; нарешті те, що залишиться після личинок сарани, пожере черва
.
5
Тож отямтеся, п’яниці, й заплачте! Усі, що п’єте вино голосіть, за вином молодим
, бо його забрано від вас!
6 Адже на Мою землю вторгся численний і могутній народ; його зуби як зуби лева, а його ікла, як у левиці.
7 Він знищив Мій виноградник і поламав Мої смоківниці (фіги ). Він дощенту облупив їхню кору, і залишив білими його галузки.
8
Плачте, як голосить дівчина, одягнена у веретище, над нареченим своєї юності.
9
Адже ГОСПОДНІЙ Дім позбавлено жертв та жертв возливання. Плачуть священики – ГОСПОДНІ служителі,
10
оскільки спустошені поля, сумує земля, – бо знищена пшениця, висох виноградний сік, зів’яло оливкове дерево.
11 Сумуйте, хлібороби, плачте, виноградарі, голосіть за пшеницею і ячменем, бо врожай на полях загинув.
12 Засохла виноградна лоза, і смоківниця зів’яла. Також гранатове дерево, пальма та яблуня, усі польові дерева засохли; тому засохла радість поміж людських синів.
13 Священики, підпережіться веретищем і плачте; ридайте, усі служителі жертовника! Постійно ходіть і ночуйте у веретищах, усі ви, служителі мого Бога. Адже в Домі вашого Бога не стало ні хлібних жертв, ні жертв возливання.
Близький день Господній
14
Оголосіть святий піст, скличте зібрання, зберіть старійшин та всіх мешканців землі до Дому ГОСПОДА, вашого Бога, і волайте до ГОСПОДА!
15
О, що це за день! Адже ГОСПОДНІЙ День близько, і він приходить як спустошення від Всевишнього!
16 Хіба не перед нашими очима зникла їжа, а також радість і веселощі Дому нашого Бога.
17 Зерна насіння загинули під своїми грудами землі , засіки спорожніли, повалились стодоли, бо не стало збіжжя.
18 Як же стогне скотина! Розбрелися стада корів, оскільки не стало для них пасовиська; навіть отари овець без їжі гинуть.
19 До Тебе, ГОСПОДИ, кличу, адже вогонь знищив у степу пасовиська, вогонь спопелив усі дерева на полі.
20
Навіть польова звірина волає до Тебе, тому що висохли водні джерела, а вогонь пожер пасовиська пустелі.
1 Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла. 2 Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків? 3 Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню. 4 Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа. 5 Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість! 6 Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти. 7 Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив
його і повалив, вибілив його галузки.
8 Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця! 9 Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові, 10 бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія. 11 Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля. 12 Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.
13 Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання. 14 Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа: 15 Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть! 16 Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога. 17 Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло. 18 Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець. 19 До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля. 20 І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.