Книга Ісуса Навина 10

Ісус побиває п’ятьох аморейських царів
1 Тим часом, коли єрусалимський цар Адоні Цедек, дізнався що Ісус здобув Ай і повністю його зруйнував, прирікши на закляття, – тобто вчинив з Аєм і його царем так, як зробив з Єрихоном і його царем, – а мешканці Ґівеону уклали з Ізраїлем мир і залишились серед них жити , 2 то він (Цедек ) дуже налякався. Адже Ґівеон був великим містом, – більшим, ніж Ай, – як одне зі столичних царських міст, а всі його мужі вважались хоробрими. 3 Тому Адоні Цедек, цар Єрусалима, послав гінців до Гогама, – царя Хеврона, до Пірама – царя Ярмута, до Яфії – царя Лахіша, й до Девіра – царя Еґлона, з такою пропозицією: 4 Об’єднайтесь зі мною й допоможіть мені зруйнувати Ґівеон, оскільки він уклав з Ісусом та ізраїльтянами мир! 5 Тож п’ятеро аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський та цар еґлонський об’єднались і з усіма своїми військами вирушили, й оточивши навколо Ґівеон, почали проти нього воювати.
6 Тоді мешканці Ґівеона, послали до Ісуса, в табір у Ґілґал, вісників з проханням: Не залишай твоїх рабів без допомоги! Прийди до нас скоріше й визволи нас та допоможи нам; адже проти нас виступили всі аморейські царі, що живуть у горах! 7 Тому вирушив Ісус з Ґілґала з усім озброєним народом, – усіма хоробрими воїнами. 8 Тоді промовив ГОСПОДЬ до Ісуса: Не бійся їх, оскільки Я віддаю їх у твої руки, – ніхто з них не зможе встояти перед тобою! 9 Цілу ніч Ісус йшов з Ґілґала й напав на них зненацька. 10 ГОСПОДЬ викликав у них збентеження через страх перед ізраїльтянами, котрі й завдали їм великої поразки біля Ґівеона. Вони переслідували їх дорогою до Бет-Хорона, знищуючи їх аж до Азеки та до Маккеди. 11 Так сталося, що коли вони втікали перед Ізраїлем і спускались від Бет-Хорона, ГОСПОДЬ став кидати на них з небес велике каміння аж до Азеки, й вони гинули. Виявилось, що тих, котрі померли від кам’яного граду, було більше, ніж тих, котрі загинули від меча ізраїльтян.
12 Саме того дня, коли ГОСПОДЬ видав аморейців у руки Ізраїлю, Ісус у присутності всіх ізраїльтян заволав до ГОСПОДА, проголосивши:
Нехай зупиниться сонце над Ґівеоном і місяць –
над аялонською долиною!
13 І сонце, насправді, зупинилось,
а місяць не рухався, доки народ не помстився своїм ворогам.
Хіба не про це записано в Книзі Праведного ? Тож стояло сонце посеред неба й не спішило на захід протягом усього дня. 14 І не було більше такого дня ні до того, ані пізніше, щоби ГОСПОДЬ вислухав і здійснив таке прохання людини, оскільки Сам ГОСПОДЬ воював за Ізраїль.
15 Після цього Ісус, разом з усім Ізраїлем, повернулись до табору в Ґілґалі. 16 А ті п’ять царів утекли й сховались у печері, що неподалік Маккеди. 17 І коли Ісусові повідомили, говорячи: Знайдено п’ять царів, які заховалися в печері, що біля Маккеди, 18 то Ісус наказав: Прикотіть великі камені до отвору печери й поставте біля неї вартових, аби їх стерегли! 19 Ви ж не зупиняйтесь, переслідуючи своїх ворогів, знищуйте їхні тили й не давайте їм заховатись у своїх містах, адже ГОСПОДЬ, ваш Бог, передав їх у ваші руки! 20 В результаті Ісус разом з ізраїльтянами завдали нищівної поразки своїм ворогам, вигубивши їх дощенту, так що лише дехто з них врятувався, заховавшись у своїх містах-фортецях. 21 А весь озброєний народ благополучно повернувся до Ісуса, в табір біля Маккеди, після чого ніхто не посмів вимовити хоча б слово проти ізраїльтян. 22 Тоді Ісус наказав: Відкрийте вхід до печери й приведіть до мене з печери тих п’ятьох царів! 23 Так і зробили; вони вивели з печери до нього тих п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського. 24 Коли ж привели цих царів до Ісуса, то Ісус скликав усіх ізраїльських мужів і сказав військовим начальникам, які його супроводжували, такі слова: Підійдіть і наступіть ногою кожному з цих царів на шию ! Вони підійшли і наступили своїми ногами на їхні шиї. 25 Тоді Ісус сказав їм (воєначальникам ): Не бійтеся і не жахайтесь! Будьте сильними й мужніми, адже так учинить ГОСПОДЬ з усіма вашими ворогами, з якими будете воювати! 26 Після цього Ісус позбавив їх життя, повісивши їх на п’яти деревах. І висіли вони на деревах до вечора. 27 Коли ж заходило сонце, Ісус наказав, аби їх зняли з дерев, і вкинули їх у печеру, в якій вони ховались, а вхід до печери заклали великими каменями, які там знаходяться до цього часу.
28 У той же день Ісус захопив також Маккеду, знищивши мечем її мешканців разом з їхнім царем. Він віддав усе під закляття, так що не залишилось нікого, хто врятувався б . А з царем Маккеди він учинив так, як зробив з царем Єрихона.
29 З Маккеди Ісус вирушив з усім Ізраїлем до Лівни; вони також воювали проти Лівни. 30 ГОСПОДЬ віддав і це місто та його царя в руки Ізраїлю; вони захопили його та знищили мечем усе живе, що було в місті, – не залишилось нікого, хто врятувався б. З царем Лівни Ісус учинив так, як зробив з єрихонським царем.
31 Після цього вирушив Ісус разом з усім Ізраїлем з Лівни до Лахіша, вчинив проти нього осаду й почав з ним воювати. 32 І ГОСПОДЬ віддав Лахіш у руки Ізраїлю; на другий день він його здобув, і знищив у ньому мечем все живе так, як він зробив із Лівною.
33 Тоді ґезерський цар Горам прийшов на допомогу Лахішові, але Ісус розбив і його, та його військо, так що не залишилось у нього нікого, хто врятувався б.
34 Далі пішов Ісус з усім Ізраїлем з Лахіша до Еґлона; вони учинили проти нього облогу й почали з ним воювати. 35 У той же день вони його захопили й знищили в ньому мечем усе живе, прирікши його закляттю так само, як було зроблено з Лахішом.
36 Потім Ісус разом з усім Ізраїлем вирушили з Еґлона до Хеврона; він воював проти нього, 37 і захопив його. Від меча полягли всі: його цар й усі хто був у місті, а також усі мешканці навколишніх поселень, – не залишилось у них нічого живого, – нікого, хто врятувався б, як було вчинено з Еґлоном; він знищив, усе прирікши закляттю місто і все живе, що було в ньому.
38 Після цього Ісус разом з ізраїльським військом вирушив на Давір, і розпочав проти нього бойові дії. 39 Він захопив його, його царя, та всіх мешканців навколишніх поселень, – всіх їх знищив мечем, прирікши закляттю все, що було в них і не залишивши нікого, хто врятувався б. З Давіром і його царем він учинив так, як учинив з Хевроном; та як учинив з Лівною разом з їхніми царями.
40 Таким чином Ісус завоював усю гірську місцевість, південний (Неґев ) край, рівнини й узбіччя гір; знищив усіх їхніх царів, не залишивши нікого живим, – дощенту вигубив усе живе, як заповів ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю. 41 Ісус розгромив усе – від Кадеш-Барне й до Ґази, – захопив увесь край Ґошен аж до самого Ґівеона; 42 знищив усіх тих царів і завоював їхні землі. Усе це зробив Ісус протягом одного військового походу, оскільки ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, воював за Ізраїль. 43 Після цього Ісус з усім ізраїльським військом повернувся в свій табір у Ґілгал.
1 Коли Адонівезек, цар Єрусалима, почув, що Ісус взяв Ґай і повністю знищив його, — як учинив з Єрихоном і його царем, так зробили і з Ґаєм, і його царем, а ті, які живуть у Ґаваоні, самі здалися Ісусові та Ізраїлеві, 2 то вони ними були дуже налякані. Адже він знав, що Ґаваон — велике місто, як одне з великих міст, і всі його мужі сильні. 3 Тож Адонівезек, цар Єрусалима, послав до Елама, царя Хеврону, до Фідона — царя Єрімута, до Єфти — царя Лахіса, і до Давіра — царя Одолама, закликаючи: 4 Давайте, прийдете до мене, допоможете мені, і воюватимемо проти Ґаваона, бо самі здалися Ісусові та ізраїльським синам! 5 І п’ятеро євусейських царів: цар Єрусалима, цар Хеврона, цар Єрімута, цар Лахіса і цар Одолама, вони і весь їхній народ, пішли, обійшли Ґаваон і оточили його. 6 А ті, які жили в Ґаваоні, послали до Ісуса, до ізраїльського табору, у Ґалґал, кажучи: Не відпускай руки твоєї від твоїх рабів. Прийди до нас швидко, визволи нас і допоможи нам, бо проти нас зібралися всі царі аморейців, які живуть у горах! 7 Тож Ісус вирушив з Ґалґала — сам і весь боєздатний народ з ним, кожний могутній силою. 8 І в той час Господь промовив до Ісуса: Не бійся їх, бо Я передав їх у твої руки, не залишиться з них ніхто перед вами! 9 Тож Ісус зненацька напав на них, — цілу ніч він ішов з Ґалґала. 10 А Господь нагнав на них страх від обличчя ізраїльських синів, і Господь розгромив їх великим знищенням у Ґаваоні. І вони гналися за ними дорогою, що йде до Ороніна, і громили їх аж до Азику і аж до Макиди. 11 Коли ж втікали вони від обличчя ізраїльських синів по схилі в Орнін, Господь закидав їх з неба кам’яним градом — аж до Азики. І було більше мертвих від каміння граду, ніж тих, яких у битві вбили ізраїльські сини мечем. 12 Тоді Ісус звернувся до Господа (в той день, коли передав Бог Аморея в руки Ізраїлеві, коли розбив їх у Ґаваоні, і були знищені з-перед обличчя ізраїльських синів) і сказав Ісус: Нехай стане сонце напроти Ґаваону і місяць напроти долини Елону! 13 І сонце стало, і місяць залишався стояти, доки Бог не помстився своїм ворогам. Сонце стало посеред неба, не пішло вперед на захід на закінчення одного дня. 14 І не було такого дня ні раніше, ні пізніше, щоби Бог вислухав людину, бо Господь воював за Ізраїль. 16 А ці п’ять царів утекли і сховалися в печері, що в Макиді. 17 Та Ісусові сповістили, кажучи: Знайдено п’ять царів, які сховалися в печері, що в Макиді. 18 Тож Ісус сказав: Заваліть камінням отвір печери й поставте мужів стерегти їх! 19 Ви ж не переставайте переслідувати ваших ворогів, захопіть їхні тили і не дайте їм увійти до своїх міст, бо Господь, наш Бог, передав їх у наші руки! 20 І сталося, коли Ісус і кожний ізраїльський син зупинився, знищуючи їх аж до кінця дуже великим знищенням, то лише деякі вбереглися, — вони врятувалися в укріплених містах. 21 А весь народ повернувся до Ісуса в Макиду здоровим, і ніхто з ізраїльських синів і не забурмотів своїм язиком. 22 Тоді Ісус сказав: Відкрийте печеру і виведіть цих п’ятьох царів з печери! 23 І п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя єрімутського, царя лахіського і царя одоламського вивели з печери. 24 А коли привели їх до Ісуса, то Ісус скликав увесь Ізраїль і військових начальників, які ходили з ним, кажучи їм: Вийдіть і поставте ваші ноги на їхні шиї! І, підійшовши, вони поставили свої ноги на їхні шиї. 25 Тоді Ісус промовив до них: Не бійтеся їх і не жахайтеся! Будьте мужніми і сильними, бо так учинить Господь з усіма вашими ворогами, проти яких ви воюватимете! 26 І вбив їх Ісус, і повісив їх на п’ятьох деревах. І були повішені на деревах до вечора. 27 І сталося, що при заході сонця Ісус наказав, і їх зняли з дерев, і кинули їх у печеру, до якої вони втекли, і заклали печеру камінням, і так є аж до сьогоднішнього дня. 28 У той день вони взяли Макиду і розгромили її вістрям мечів, і вигубили все, що в ній дихає, і не залишилося в ній жодного, хто врятувався б і втік. А із царем Макиди зробили так, як учинили із царем Єрихону. 29 Тоді Ісус, а з ним увесь Ізраїль пішли з Макиди до Левни, і облягли Левну. 30 І Господь передав її в руки Ізраїлю, і захопили її та її царя, і розгромили її вістрям меча, і все, що в ній дихає, — в ній не залишилося жодного, хто врятувався б і втік. І зробили з його царем так, як учинили із царем Єрихона. 31 І пішов Ісус, і з ним весь Ізраїль з Левни до Лахіса, обійшов його і взяв його в облогу. 32 І Господь передав Лахіс у руки Ізраїля, і на другий день він взяв його, і вибили його вістрям меча і розгромили його, як зробили і з Левною. 33 Тоді Елам, цар Ґазеру, прийшов на допомогу Лахісові, та Ісус вістрям меча побив його і його народ, аж не залишилося з них того, хто врятувався б і втік. 34 І пішов Ісус, а з ним весь Ізраїль з Лахіса до Одолама, оточив його і взяв його в облогу. 35 І передав його Господь в руки Ізраїлю, взяв його в той день і вибив його вістрям меча, і вигубили все, що в ньому дихає, вчинили так, як з Лахісом. 36 Далі пішов Ісус, а з ним весь Ізраїль до Хеврона, і оточив його. 37 Він розгромив його вістрям меча, і все, що було в ньому, що дихає, і не було того, хто врятувався б , — як учинили з Одоламом, так знищили і його, і те, що в ньому було. 38 І повернувся Ісус і весь Ізраїль до Давіра, і, оточивши його, 39 взяли його, його царя та його поселення, розгромили його вістрям меча і вигубили його й усе, що в ньому дихає, і не залишили в ньому нікого, хто врятувався б , — як учинили з Хевроном і з його царем, так учинили з Давіром і його царем. 40 І розгромив Ісус усю гірську землю, Наґев, рівнину, Асидот і їхніх царів, не залишили з них того, хто врятувався б , і вигубив усе, що дихає життям, — як і заповів Господь, Бог Ізраїля. 41 Від Кадис-Варни до Ґази, весь Ґосом аж до Ґаваона, 42 усіх їхніх царів і їхню землю розгромив Ісус за одним разом, бо Господь, Ізраїлів Бог, воював за Ізраїля.