Маірка 15

Ісус перед Пилатом
1 Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
2 І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
3 А первосвященики дуже Його звинувачували.
4 Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
5 Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
6 На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
7 Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
8 Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди .
9 Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
11 Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
12 Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
13 Вони ж знову закричали: Розіпни Його!
14 А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
15 І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Знущання над засудженим Ісусом
16 Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
17 Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
18 і почали вітати Його: Радій , Царю юдейський!
19 Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
20 А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
Розп’яття Ісуса
21 Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
22 Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
23 Давали Йому [пити] вино зі смирною , але Він не взяв.
24 І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Була третя година , як розіп’яли Його.
26 І написали Його провину так: Цар юдейський.
27 З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
28 [Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
29 Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
30 Спаси Себе Самого — зійди з хреста!
31 Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
32 Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Ісусова смерть
33 Коли настала шоста година , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години .
34 А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
35 Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю !
36 А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
37 Ісус голосно скрикнув — і віддав духа.
38 І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.
39 Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
40 Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
41 Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
Поховання Ісуса
42 Коли звечоріло, а була п’ятниця , яка є перед суботою, —
43 прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
44 Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
45 Довідавшись від сотника, дав тіло Йосифові.
46 Той купив полотно, зняв Його тіло , обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
47 Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати , дивилися, де Його поховали.
Ісус перед Пилатом
1 Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
2 І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
3 А первосвященики дуже Його звинувачували.
4 Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
5 Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
6 На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
7 Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
8 Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди .
9 Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
11 Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
12 Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
13 Вони ж знову закричали: Розіпни Його!
14 А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
15 І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Знущання над засудженим Ісусом
16 Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
17 Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
18 і почали вітати Його: Радій , Царю юдейський!
19 Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
20 А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
Розп’яття Ісуса
21 Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
22 Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
23 Давали Йому [пити] вино зі смирною , але Він не взяв.
24 І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Була третя година , як розіп’яли Його.
26 І написали Його провину так: Цар юдейський.
27 З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
28 [Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
29 Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
30 Спаси Себе Самого — зійди з хреста!
31 Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
32 Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Ісусова смерть
33 Коли настала шоста година , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години .
34 А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
35 Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю !
36 А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
37 Ісус голосно скрикнув — і віддав духа.
38 І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.
39 Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
40 Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
41 Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
Поховання Ісуса
42 Коли звечоріло, а була п’ятниця , яка є перед суботою, —
43 прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
44 Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
45 Довідавшись від сотника, дав тіло Йосифові.
46 Той купив полотно, зняв Його тіло , обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
47 Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати , дивилися, де Його поховали.