Горе Ніневії!
1
Горе місту, сповненому крові та обману! Переповненому беззаконням, грабежами й насильством.
2 Вже чути ляскіт бичів; чути гуркіт коліс, тупотіння коней і торохкотіння колісниць.
3 Несеться кіннота, виблискують мечі та списи, безліч вбитих, гори трупів. Мертвих тіл не порахувати, – вони на кожному кроці.
4
А все це через нескінченну розпусту вродливої блудниці, вправної в чаклунстві, що зводить народи своїм блудом, а роди – своїми чарами.
5
Тому Я виступлю проти тебе, – говорить ГОСПОДЬ Саваот, – і підійму поділ твоєї спідниці на твоє обличчя, й покажу перед народами твою голизну, царствам – твій сором.
6 Закидаю тебе брудом, і, зганьбивши тебе, виставлю тебе на посміховисько!
7 Станеться таке, що кожен, уздрівши тебе, тікатиме від тебе зі словами: Спустошена Ніневія! Хто її пошкодує? Не знайдеться тих, котрі тебе потішили б!
8
Хіба ти краща від Но-Аммона
, що розкинувся на ріках й звідусіль оточений водою? Море було його валом, а води – стіною.
9
Ефіопія та Єгипет були його надійною безвідмовною опорою. Пут і Лівія постійно допомагали йому.
10
Але й він (Но-Аммон ) пішов полоненим у неволю, а його немовлят розбивали на перехрестях всіх вулиць. Щодо його знатних кидали жереб (кому дістануться ), а всі його можновладці були заковані в кайдани.
11 Так і ти, Ніневіє, оп’янієш і, вмліваючи, шукатимеш захисту від ворога.
12 Усі твої фортеці, як смоківниці з первоплодами: щойно їх потрясуть, вони самі впадуть у рот того, хто захоче їх з’їсти.
13
Що ж до твого народу (захисників ), то вони виявляться, наче жіноцтво. Брами твого краю відкриються навстіж перед твоїми ворогами, й вогонь пожере твої засуви.
14 Тож запасись водою на час облоги, укріпляй твої фортеці, увійди в розчин і топчи глину, виготовляй цеглу.
15 І все ж тебе (Ніневіє ) пожере вогонь, ти будеш знищена мечем, як пожирає все сарана. Намножуй захисників, як розмножуються личинки сарани, або інша комашня.
16
Ти намножила своїх купців більше від зірок на небі. Але й вони, як личинки сарани, використають тебе і розлетяться.
17 Твої можновладці – така ж сарана, твої знатні – як рій сарани: поки холодно, вони сидять на мурах, а сонце пригріє – й вони полетять, і не пізнаєш навіть місця, де вони сиділи.
18 Поснули твої пастирі, ассирійський царю, спочивають твої хоробрі. Тому твій народ і розбрівся по горах, і немає кому його зібрати.
19
Немає ліків для твоїх ран, твоя хвороба невиліковна. Хто лише почує про твоє лихо, заплеще руками над тобою. Адже хто тільки не страждав від твоєї одвічної лютості?!
1 О, місто крові, сповнене неправдою! Повне неправедності, воно не торкнеться впольованого. 2 Голос бичів, голос трясіння від коліс і коня, що мчить, і колісниці, що тарахкотить, 3 і вершника, що скаче, блискучого меча, блискучої зброї та безлічі побитих, і від падіння тягаря. І не було кінця її народам, та знеможуть у їхніх тілах 4 від безлічі розпусти. Гарна розпусниця і мила провідниця чаклунства, що продає народи своєю розпустою та племена своїми чарами, 5 ось Я проти тебе, — говорить Господь, Бог Вседержитель, — і відкрию ззаду тебе у твоїй присутності, і народам покажу твій сором і царствам твоє безчестя, 6 і кину на тебе гидоту згідно з твоїми нечистотами, і поставлю тебе за притчу! 7 І буде, що кожний, хто тебе побачить, піде від тебе і скаже: Нещасна Ніневія! Хто застогне за нею? Звідки шукатиму для неї потіхи?
8 Настрой струни, приготуй частину, Амон, що живе в ріках, вода довкола неї, початок якої — море, і вода — її стіни, 9 і Ефіопія, її сила, і Єгипет, і немає кінця втечі, і лівійці стали її помічниками. 10 І вона піде полоненою в переселення, і її немовлят розіб’ють об початки всіх її доріг, і на все її преславне кинуть жереби, і всі її вельможі будуть зв’язані кайданами. 11 І ти оп’янієш, і будеш зневаженою, і ти собі шукатимеш місця від ворогів. 12 Усі твої твердині, наче смоківниці, що мають охорону. Як їх потрясти, то вони впадуть у рот того, хто їсть.
13 Ось твій народ у тобі — немов жінки. Брами твоєї землі неминуче будуть відкриті
твоїм ворогам, вогонь пожере твої засуви. 14 Начерпай собі води для облоги, скріпи твої твердині, увійди в глину і будь потоптана в полові, скріпися понад цеглу. 15 Там тебе пожере вогонь, тебе вигубить меч, пожере тебе, наче сарана, і обтяжить, наче личинка сарани. 16 Ти помножила свою торгівлю понад зірки неба. Личинка сарани напала і полетіла. 17 Твоє змішання повискакувало, як безкрила сарана, як сарана, що сидить на плоті в дні холоду. Сонце зійшло — і відлетіло, і не впізнати його місця. Горе їм! 18 Задрімали твої пастухи, цар Ассирії приспав твоїх сильних. Твій народ пішов у гори, і не було того, хто прийняв би. 19 Немає зцілення для твого побиття, загноїлася твоя рана. Усі, що чують вість про тебе, заплещуть руками над тобою. Бо ж на кого завжди не находило твоє зло?