Числа 12

Кара на Маріям
1 Маріам і Аарон дорікали Мойсею за жінку-кушитянку, яку він узяв. Адже він узяв собі за дружину кушитянку. 2 Вони говорили: Хіба ж тільки з Мойсеєм розмовляв ГОСПОДЬ? Хіба й з нами не говорив також ? І ГОСПОДЬ це почув. 3 Мойсей був дуже лагідною людиною – найлагіднішоюза всіх людей, які є на землі. 4 Не гаючись ГОСПОДЬ звелів Мойсеєві, Ааронові й Маріам: Вийдіть утрьох до Намету Свідчення. І вони втрьох вийшли. 5 ГОСПОДЬ же зійшов у хмарному стовпі й став біля входу в Намет. Він відкликав Аарона і Маріам. Коли вони обоє вийшли, 6 Він сказав: Послухайте Моїх слів!
Якщо у вас буде ГОСПОДНІЙ пророк,
то Я об’явлюся йому у видінні й говоритиму до нього вві сні.
7 Однак не так з Моїм слугою Мойсеєм.
Він довірений в усьому Моєму домі!
8 Устами до вуст Я розмовляю з ним явно, а не в притчах.
До того ж він побачив ГОСПОДНЮ подобу.
Як же ви не побоялися дорікати Моєму слузі Мойсею? 9 І спалахнув гнів ГОСПОДНІЙ проти них, і Він відійшов.
10 Щойно хмара відійшла від Намету, як Маріам вкрилась проказою, наче снігом. Обернувшись до Маріам, Аарон побачив її прокаженою. 11 І Аарон заговорив до Мойсея: Пане мій, не порахуй нам цього гріха, який за своєю нерозсудливістю учинили. 12 Будь ласка, зроби, щоб вона не була подібною до мертвої дитини , що перш ніж вона вийде з утроби своєї матері, хвороба вже пожерла половину її тіла. 13 І заволав Мойсей до ГОСПОДА, говорячи: Боже, благаю Тебе , вилікуй її! 14 А ГОСПОДЬ відповів Мойсеєві: Якби її батько плюнув їй в обличчя, то чи не була б вона засоромленою сім днів? Тож нехай вона буде відлучена на сім днів, перебуваючи поза табором, після чого повернеться. 15 Так Маріам сім днів була відлучена, й перебувала поза табором. Народ не вирушав, доки Маріам не повернулася. 16 Після цього народ вийшов з Гацерота й отаборився в пустелі Паран.
1 Маріам і Аарон нарікали на Мойсея за дружину-ефіопку, яку Мойсей взяв, бо ж узяв собі дружину-ефіопку. 2 Вони сказали: Хіба з одним Мойсеєм говорив Господь? Хіба й з нами не говорив? І Господь почув. 3 А цей чоловік, Мойсей, був дуже лагідний, — лагіднішій за всіх людей, які на землі. 4 Тож Господь негайно сказав Мойсеєві, Ааронові й Маріам: Вийдіть ви втрьох до намету свідчення. І вони втрьох вийшли до намету свідчення. 5 А Господь зійшов у хмарному стовпі й став біля входу в намет свідчення. Були покликані Аарон і Маріам, і вони обоє вийшли. 6 А Він сказав їм: Послухайте Моїх слів! Якщо у вас буде Господній пророк, то Я об’явлюся йому у видінні й заговорю до нього вві сні. 7 Не так Мій слуга Мойсей. Він — довірений у всьому Моєму домі! 8 Обличчям до обличчя Я говорю з ним — явно, а не в притчах. І він побачив Господню славу. То чому ж ви не побоялися нарікати на Мого слугу Мойсея? 9 І гнів Господнього обурення спалахнув проти них; і Він відійшов. 10 І хмара відійшла від намету. Аж ось: Маріам — прокажена, біла, наче сніг. Аарон поглянув на Маріам, і бачить: вона — прокажена. 11 Тоді Аарон звернувся до Мойсея: Благаю, володарю, не покладай на нас відповідальність за цей гріх, оскільки ми впали в оману і тому згрішили. 12 Хай же вона не буде подібною до мерця, до недоношеної мертвої дитини, що вийшла з лона матері, і хвороба пожирає половину її тіла. 13 І закликав Мойсей до Господа, волаючи: Боже, благаю Тебе, очистити її! 14 А Господь сказав Мойсеєві: Якщо б її батько дійсно плюнув їй в обличчя, то чи не була б вона засоромленою сім днів? Хай же буде відлучена на сім днів, — перебуватиме поза табором, а після цього ввійде. 15 Тож Маріам на сім днів була відлучена, — перебувала поза табором. І народ не вирушив, доки Маріам не стала чистою. 16 А після цього народ вирушив з Асирота й отаборився в пустелі Фаран.