1 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова: 2 Скажи Елеазарові, синові Аарона-священика, щоб він позбирав кадильниці зі згарища, а жар розкидав, бо освятилися 3 кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І викуйте з них тонкі пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед ГОСПОДНЄ лице, тому вони освятилися і стали ознакою для Ізраїлевих нащадків. 4 Елеазар, священик, взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони перекували їх на пластинки покриття для жертовника. 5 Вони є нагадуванням Ізраїлевим нащадкам, аби ніхто сторонній, котрий не є нащадком Аарона, не приступав для кадіння ладаном перед ГОСПОДОМ, і щоб з ним не сталося так, як з Кореєм і його угрупуванням, – як і сказав йому ГОСПОДЬ через посередництво Мойсея.
Новий бунт проти Мойсея та Аарона
6 А наступного дня вся громада Ізраїлевих нащадків нарікали на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви знищили ГОСПОДНІЙ народ! 7 І, коли громада зібралася проти Мойсея та Аарона, й вони також повернулися до Намету Свідчення, як його покрила хмара, і з’явилася ГОСПОДНЯ слава. 8 Мойсей та Аарон вийшли до переду Намету Свідчення. 9 І ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея, кажучи: 10 Відійдіть від цієї громади, і Я знищу їх в одну мить! Вони ж упали на свої обличчя. 11 Тоді Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип ладану, та поспішай в табір, і вчини за них покуту, адже спалахнув ГОСПОДНІЙ гнів, і почалась поразка. 12 Взяв Аарон кадильницю , як звелів йому Мойсей, і побіг у середину зібраних, де вже почалося ураження людей. Він насипав у кадильницю ладану й почав здійснювати покуту за народ, 13 стоячи між мертвими та між живими. І пошесть припинилася. 14 Проте тих, котрі померли під час пошесті, було чотирнадцять тисяч сімсот, окрім тих, котрі померли через Корея. 15 Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в Намет Свідчення і ураження остаточно припинилося.
Чудо з Аароновою палицею
16 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова: 17 Звернися до Ізраїлевих нащадків, і візьми в них по одному посоху від кожного батьківського дому, від кожного начальника їхніх батьківських домів – дванадцять посохів. Ім’я кожного з них напиши на його посоху. 18 Ім’я Аарона напишеш на посоху Левія, оскільки має бути лише один посох від голови роду по батьківській лінії. 19 І покладеш їх в Наметі Свідчення, перед Ковчегом Свідоцтва, де Я зустрічаюся з тобою. 20 Станеться так , що посох чоловіка, якого Я обираю, розквітне. Таким чином Я усуну від Себе нарікання Ізраїлевих нащадків, яке вони виявляють щодо вас. 21 Мойсей сказав про це Ізраїлевим нащадкам. Усі їхні начальники дали йому посохи – від кожного начальника по одному посоху, по одному від їхніх батьківських домів – дванадцять посохів. Посох Аарона також був серед їхніх посохів. 22 Мойсей поклав усі посохи перед ГОСПОДОМ у Наметі Свідчення. 23 Коли ж наступного дня Мойсей увійшов у Намет Свідчення, виявилось, що розцвів посох Аарона з роду Левія! Він пустив пагінці, зацвів квітами й навіть уродив мигдалеві горіхи. 24 Мойсей виніс усі посохи від ГОСПОДНЬОЇ присутності до всіх Ізраїлевих нащадків; вони їх оглянули, і кожний узяв свій посох. 25 Тоді сказав ГОСПОДЬ до Мойсея: Поверни посох Аарона перед Ковчег Свідчення на зберігання, як ознаку для бунтівних синів, щоб припинилось їхнє нарікання на Мене, і вони не померли! 26 Мойсей зробив так, як заповів йому ГОСПОДЬ, так він і зробив. 27 Якось звернулись Ізраїлеві нащадки до Мойсея і сказали: Ось ми гинемо, пропадаємо, ми всі помремо. 28 Кожен, хто лише наблизиться до ГОСПОДНЬОГО Намету, гине. Невже ми усі маємо померти?
1 І промовив Господь до Мойсея 2 і до Елеазара, сина Аарона-священика: Зберіть мідні кадильниці з-поміж спалених, а цей чужий вогонь розсипте там, бо освятилися 3 кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І зробіть з них ковані пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед Господа, тож вони освятилися і стали знаком для ізраїльських синів. 4 І Елеазар, син Аарона-священика, взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони настелили їх на покриття жертовника, — 5 на згадку ізраїльським синам, щоб хтось сторонній, який не є нащадком Аарона, не підходив, щоб класти ладан перед Господом, аби не сталося з ним так, як з Коре і його бунтівною громадою, — як і сказав Господь через посередництво Мойсея. 6 А наступного дня ізраїльські сини нарікали на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви вигубили Господній народ! 7 І сталося, коли громада зійшлася разом проти Мойсея і Аарона, і накинулася на намет свідчення, — аж ось його покрила хмара, і з’явилася Господня слава. 8 Мойсей та Аарон вийшли на передню сторону намету свідчення. 9 І Господь заговорив до Мойсея і Аарона, кажучи: 10 Відділіться від цієї громади, і Я вигублю їх враз! І вони впали на свої обличчя. 11 І Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип на нього ладану, і неси швидко в табір, і помолися за них! Бо вийшов з-перед Господа гнів, щоб почати знищувати народ. 12 І взяв Аарон, як і сказав йому Мойсей, та побіг до табору. А вже почалося вигублення народу. Тож він насипав ладану і помолився за народ. 13 Він став між мертвими та живими — і пагуба припинилася. 14 А тих, хто помер під час пагуби, було чотирнадцять тисяч сімсот, не рахуючи тих, які померли через Коре. 15 Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в намет свідчення, — пагуба припинилася. 16 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 17 Звернися до ізраїльських синів, і візьми в них посохи, — посох з кожного роду по батьківській лінії; від усіх їхніх старійшин — за їхніми родами по батьківській лінії — дванадцять посохів; ти напиши ім’я кожного з них на його пососі. 18 А ім’я Аарона напиши на пососі Левія, бо є лише один посох, його і дадуть згідно з племенем по їхній батьківській лінії. 19 І покладеш їх в наметі свідчення, перед Свідченням, — там, де Я дам тобі Себе пізнати. 20 І станеться так , що в чоловіка, якого Я виберу, розквітне посох. Тож Я усуну з-перед Себе нарікання ізраїльських синів, яким вони нарікають на вас. 21 Тож Мойсей звернувся до ізраїльських синів, і всі їхні старійшини віддали йому свої посохи, — по одному посоху від кожного старійшини — за кількістю старійшин згідно з їхніми родами по батьківській лінії: дванадцять посохів, і посох Аарона був між їхніми посохами. 22 І Мойсей поклав посохи перед Господом у наметі свідчення. 23 А наступного дня сталося таке : Мойсей і Аарон увійшли в намет свідчення, — аж ось розквіт посох Аарона з дому Левія! Він пустив пагінці й зацвів квітами й уродив горіхи. 24 Мойсей же виніс усі посохи від Господньої присутності до всіх ізраїльських синів; вони роздивилися, і кожний узяв свій посох. 25 І сказав Господь до Мойсея: Поклади посох Аарона перед Свідченням, нехай зберігається він як знак для бунтівних синів. І хай припинять свої нарікання на Мене, — тоді не помруть! 26 І Мойсей з Аароном зробили так, як заповів Господь Мойсеєві, — так вони і зробили. 27 І промовили ізраїльські сини до Мойсея, кажучи: Ось ми повністю гинемо, пропадаємо, ми зовсім винищені. 28 Кожний, хто тільки доторкається до Господнього намету, гине. Невже ми зовсім вимремо?