1 Коли Валаам побачив, що ГОСПОДУ подобається благословляти Ізраїль, то не пішов, як раніше, для ворожбитства, а звернув своє обличчя до пустелі. 2 Підвівши свої очі Валаам, побачив Ізраїль, розташованого за своїми племенами. І зійшов на нього Божий Дух. 3 Виголошуючи свою притчу він сказав:
Провіщення Валаама, сина Беорового.
Провіщення мужа з відкритими очима.
4 Передвіщення того, хто чує Божі слова,
який бачить видіння Всемогутнього.
Він падає, але його очі відкриті.
5 Які ж гарні твої намети, Якове,
і твої житла, Ізраїлю!
6 Вони протяглися наче долини,
як сади понад річками
і наче дерева, насаджені ГОСПОДОМ,
немов би кедри над водами.
7 З його відер виливається вода,
а тому його насіння має вдосталь вологи.
Його цар стане вищим за Аґаґа,
і піднесеться його царство.
8 Бог, Який вивів його з Єгипту є для нього наче слава
і сила буйвола.
Він поглине ворожі народи, розторощить їхні кості,
і своїми стрілами прошиє ворога .
9 Причаївся він і приліг, як лев і наче левиця.
Хто наважиться його сполошити?
Ті, хто благословляє тебе, благословенні,
а хто проклинає тебе, прокляті!
10 Після цього Валак запалав гнівом на Валаама. Сплеснувши руками, Валак вигукнув до Валаама: Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти ось їх тричі вельми поблагословив! 11 Утікай чим скоріше до свого краю. Я, дійсно обіцяв виявити тобі честь, але ГОСПОДЬ позбавив тебе слави! 12 А Валаам відповів Валакові: Хіба ж я не казав твоїм посланцям, яких ти посилав до мене, говорячи: 13 Навіть , якщо Валак дасть мені свій дім, повний срібла й золота, я не зможу порушити ГОСПОДНЬОГО веління і робити з власної волі добре чи лихе. Що скаже мені ГОСПОДЬ, те і говоритиму! 14 А тепер, перш ніж я відійду до свого народу, давай я скажу тобі, що цей народ зробить твоєму народові в майбутньому.
15 Він знову вдався до своєї притчі і сказав:
Провіщення Валаама, сина Беорового.
Провіщення мужа з відкритими очима.
16 Передвіщення того, хто чує Божі слова,
хто знає задуми Всевишнього,
хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але його очі відкриті.
17 Я бачу Його, але не тепер!
Дивлюся на Нього , але Він не близько!
Зійде зірка від Якова, і повстане берло з Ізраїля.
І розіб’є скроні Моава, розгромить усіх синів Сифа.
18 І стане спадщиною Едом,
Сеір буде спадщиною своїх ворогів,
а Ізраїль виявлятиме силу свою.
19 Той, хто походить від Якова,
стане володарем і знищить залишки врятованих з міста!
20 Він побачив Амалека, і продовживши своє віщування в притчі сказав:
Амалек першим став серед народів,
але його кінець – знищення!
21 Далі він побачив кенейця, і, продовживши свою притчу сказав:
Міцне твоє поселення,
і на скелі покладене твоє гніздо.
22 Однак знищений буде Каїн :
незабаром Ашшур візьме тебе в полон.
23 Вдаючисьзнову до своєї притчі він сказав:
Ой, горе тим хто виживе, коли Бог здійснюватиме це.
24 Прибудуть кораблі від берегів кіттійців та упокорять Ашшура
і пригноблять Ебера. Однак і вони будуть спустошені!
25 Після цього Валаам устав, пішов і повернувся до своєї місцевості. Валак також пішов своєю дорогою.
1 І побачив Валаам, що добрим є перед Господом, щоб благословити Ізраїль. Не пішов за звичаєм назустріч ворожбитству, а повернув своє обличчя до пустелі. 2 І Валаам, підвівши свої очі, побачив Ізраїля, який розташувався табором за племенами. І Божий Дух зійшов на нього. 3 Скориставшись своєю притчею, він сказав: Говорить Валаам, син Веора. Говорить людина, дійсно провидець. 4 Говорить той, хто чує Божі слова, який уві сні, коли його очі відкриті, бачив Боже видіння! 5 Які гарні твої житла, Якове, і твої намети, Ізраїлю! 6 Вони — наче лісисті долини, наче сади біля річки і наче намети, які розбив Господь, — наче кедри поблизу води. 7 Вийде людина з його нащадків і пануватиме над багатьма народами, і царство його звеличиться понад царство Ґоґа, і стане великим його царство. 8 Бог вивів його з Єгипту, для нього Він, — слава, наче слава однорога, — поглине народи з його ворогів, і позбавить їх сили, і своїми стрілами застрелить ворога. 9 Лігши, спочине, як лев і наче левеня. Хто наважиться його розбудити? Ті, хто благословляє тебе, — благословенні, а ті, хто проклинає тебе, — прокляті! 10 Тоді Валак розгнівався на Валаама, він сплеснув своїми руками… Я тебе покликав, щоб проклясти мого ворога, — сказав Валак Валаамові, — а ти ось уже втретє їх таки поблагословив ! 11 Тож тепер утікай у свою місцевість. Я казав: Виявлю тобі честь! Та Господь тепер позбавив тебе слави! 12 А Валаам сказав Валакові: Хіба не сказав я твоїм гінцям, яких ти послав до мене, говорячи: 13 Навіть якщо Валак дасть мені свій дім, повний срібла й золота, я не зможу порушити Господнє слово, щоб робити щось від себе — лихе чи добре? Що скаже Бог, те і говоритиму! 14 А тепер ось відходжу у свою місцевість. Давай пораджу тобі, що зробить цей народ твоєму народові в останні дні. 15 Він використав свою притчу і сказав: Говорить Валаам, син Веора. Говорить людина, дійсно провидець, 16 яка чує Божі слова, знає думку Всевишнього. І, коли бачить Боже видіння, у сні його очі відкриті. 17 Вкажу на нього, але не тепер! Провіщаю його блаженним, але він — не близько! Підійметься зірка від Якова, і постане чоловік з Ізраїля. І розіб’є моавських вождів, і пограбує всіх синів Сита. 18 І буде спадщиною Едом, і його ворог Ісав стане спадщиною, а Ізраїль діятиме в силі. 19 І постане з Якова, і знищить того, хто врятується з міста! 20 Побачивши Амалика, скориставшись своєю притчею, він сказав: Амалик — початок народів, та їхні нащадки загинуть! 21 А побачивши кенейця, він, скориставшись своєю притчею, сказав: Міцне твоє поселення! Але якщо і на скелі поставиш кубло своє, 22 та навіть якщо буде у Веора кубло хитрості, то і тоді ассирійці полонять тебе! 23 І, бачачи Оґа, він знову вдався до своєї притчі й сказав: Ох, ох! Хто ж виживе, коли Бог здійснюватиме це? 24 І вийде з рук кіттійців, і пригноблять Ассура, і пригноблять євреїв, та вони разом загинуть! 25 І Валаам, уставши, пішов і повернувся у свою місцевість. І Валак повернувся до себе.