Наказ про Целофхадових дочок
1 У той час прийшли голови батьківських домів роду синів Гілеада, сина Макіра, сина Манассії, з родів синів Йосифа, і промовили до Мойсея та до начальників, голів батьківських домів Ізраїлевих нащадків, 2
такі слова: ГОСПОДЬ наказав моєму панові дати землю в спадщину Ізраїлевим нащадкам. Також мій пан отримав наказ від ГОСПОДА дати спадщину нашого брата Целофехада його дочкам. 3 Але коли вони вийдуть заміж за когось із синів одного з племен Ізраїлевих нащадків, то їхня спадщина відійде від спадщини наших батьків і буде приєднана до спадщини племені, в яке вони вийдуть заміж. Так частина спадщини, отриманої жеребкуванням відійде від нашого спадку. 4
Коли ж в Ізраїлевих нащадків буде ювілейний рік , то їхня спадщина буде долучена до спадку племені, до якого вони належатимуть, а спадок племені наших батьків зменшиться через відчуження їх спадщини.
5 Відповідно до ГОСПОДНЬОГО повеління Мойсей сказав Ізраїлевим нащадкам такі слова: Слушно говорить плем’я нащадків Йосифа. 6 У справі дочок Целофехада ГОСПОДЬ дав такий наказ: Нехай виходять заміж за тих, хто їм подобається, але вийдуть заміж тільки в межах роду племені свого батька! 7 Таким чином спадок Ізраїлевих нащадків не переходитиме від племені до племені. Кожний з Ізраїлевих нащадків має триматись спадщини племені своїх батьків. 8 Кожна дочка, яка отримує спадщину в будь-якому племені Ізраїлевих нащадків, має виходити заміж за когось з роду в межах свого племені, аби кожний з Ізраїлевих нащадків отримував спадщину своїх батьків. 9 І щоб не переходила спадщина від одного племені до іншого, але щоб кожне плем’я Ізраїлевих нащадків трималося своєї спадщини.
10
Як ГОСПОДЬ наказав Мойсеєві, так дочки Целофехада і вчинили. 11 Махла, Тірца, Хоґла, Мілка і Ноа, дочки Целофехада, повиходили заміж за синів своїх дядьків. 12 Вони вийшли заміж в роду синів Манассії, сина Йосифа і їхня спадщина залишилася в племені роду їхнього батька.
13
Ось такі постанови і присуди (права) ГОСПОДЬ заповів через Мойсея нащадкам Ізраїля на рівнинах Моаву, поблизу Йордану, навпроти Єрихона.
1 І поприходили старійшини племені синів Ґалаада, сина Махіра, сина Манасії, з племені синів Йосифа, — і промовляли перед Мойсеєм, та перед священиком Елеазаром, і перед старійшинами родин ізраїльських синів по батьківській лінії, 2 і висловились: Господь заповів дати землю в спадщину нашому володареві через жеребкування між ізраїльськими синами; і Господь заповів дати спадок нашого брата Салпаада його дочкам. 3 Та якщо вони стануть жінками в одному з племен ізраїльських синів, то їхня спадщина відійде зі спадщин наших батьків і приєднається до спадщини племені, де вони будуть жінками; і відійде від отриманого за жеребом нашого спадку. 4 Коли ж в ізраїльських синів буде рік прощення, то їхній спадок додасться до спадку племені, в якому вони стануть жінками; і їхня спадщина відійде від спадку племені нашого роду. 5 І заповів Мойсей ізраїльським синам з наказу Господнього, промовляючи: Так говорить плем’я синів Йосифових. 6 Ось те, що заповів Господь дочкам Салпаада! Він сказав: Хто їм милий, хай тим будуть за дружин; лише хай будуть дружинами в племені свого батька! 7 Тож не переходитиме спадок ізраїльських синів від племені до племені, бо кожний з ізраїльських синів залишиться в спадщині племені свого роду. 8 Кожна дочка з правом спадщини в племені ізраїльських синів буде дружиною комусь із племені її роду, аби кожний з ізраїльських синів отримував спадщину свого роду. 9 І не буде переходити спадщина від одного племені до іншого племені, але кожний з ізраїльських синів залишиться у своєму спадку. 10 Як Господь наказав Мойсеєві, так і вчинили дочки Салпаада: 11 Маала, Терса, Еґла, Мелха і Нуа — дочки Салпаада — повиходили заміж за двоюрідних братів. 12 Вони стали дружинами в племені Манасії, синів Йосифа; і їхня спадщина залишилася в племені людей їхнього роду. 13 Це заповіді, приписи і суди, які Господь заповів через Мойсея на заході Моава, поблизу Йордану, біля Єрихона.