Закон про Пасху
1 Першого місяця, другого року після виходу з Єгипетського краю, ГОСПОДЬ звернувся до Мойсея в Сінайській пустелі, говорячи: 2
Нехай Ізраїлеві нащадки відзначать Пасху у визначений для цього час. 3 Чотирнадцятого дня цього місяця, надвечір, у визначений час почнеш святкування. Будеш її відзначати згідно з усіма постановами і за всіма правилами. 4 Тож Мойсей сказав Ізраїлевим нащадкам відсвяткувати Пасху, 5
Вони відзначили Пасху чотирнадцятого дня першого місяця надвечір. У Сінайській пустелі Ізраїлеві нащадки зробили все так, як ГОСПОДЬ заповів Мойсеєві. 6 Знайшлися однак люди, які були нечистими через зіткнення з мертвою людиною, і через те не могли в той день відзначати Пасху. Тому вони того ж дня прийшли до Мойсея і до Аарона. 7 Ті люди сказали йому: ми нечисті через зіткнення з мертвою людиною. То невже ми будемо позбавлені можливості принести жертовний дар ГОСПОДУ разом з Ізраїлевими нащадками у визначений для цього час? 8 Тоді Мойсей сказав їм: Почекайте, я послухаю, яку вказівку відносно вас дасть ГОСПОДЬ.
9 І ГОСПОДЬ звернувся до Мойсея зі словами: 10 Скажи Ізраїлевим нащадкам так: Кожна людина поміж вами чи серед ваших поколінь, яка стала нечистою через зіткнення з мертвою людиною, або знаходиться в далекій дорозі, також святкуватиме Пасху для ГОСПОДА. 11
Але вона відзначатиме її другого місяця, чотирнадцятого дня, надвечір. Він споживатиме Пасху з прісним хлібом та гіркими травами. 12
Так само нічого не можна залишать з неї до ранку, і кісток з неї не ламати. Відзначати її слід за постановами щодо Пасхи. 13 Коли ж людина, котра бувши чистою і не перебуватиме в дорозі, все ж знехтує відзначенням Пасхи, то така людина буде знищена з-поміж свого народу. Вона не принесла жертву ГОСПОДУ в призначений для цього час, а тому за свій гріх та людина понесе покарання. 14
Якщо проживатиме з вами приходець, то і він відзначатиме Пасху для ГОСПОДА за такою ж постановою про Пасху і за встановленим порядком. Так і він відзначатиме Пасху , адже однакове правило буде в вас як для приходця, так і для місцевого мешканця землі.
Господь у хмарі — провідник Ізраϊлів
15
Того дня, коли була вставлена скинія, хмара покрила Намет, тобто Намет Свідчення. А ввечері вона стала наче полум’я над Наметом, і залишалася аж до ранку. 16
І так було постійно: хмара вкривала його вдень , а подоба вогню – вночі. 17 Щоразу, коли підіймалася хмара над Наметом, тоді вирушали за нею Ізраїлеві нащадки. А в тому місці, де хмара зупинялась, там Ізраїлеві нащадки ставали табором. 18
Так за розпорядженням ГОСПОДА Ізраїлеві нащадки вирушали в дорогу і за наказом ГОСПОДА отаборювались. Усі дні, коли хмара перебувала над Наметом, вони стояли табором. 19 Навіть коли хмара довший час затримувалася над Наметом, Ізраїлеві нащадки дотримувалися ГОСПОДНЬОЇ вказівки і не вирушали. 20 Траплялось і так, що хмара залишалась над Наметом лише кілька днів, то і тоді, за ГОСПОДНІМ наказом, вони ставали табором і за ГОСПОДНІМ розпорядженням вирушали знову . 21 Бувало так, що хмара залишалася від вечора до ранку, а вранці хмара підіймалася, тоді вирушали і вони. Або хмара стояла день і ніч, але щойно хмара підіймалася, то вони вирушали. 22
Траплялось, що хмара стояла над Наметом лише два дні, чи місяць, або більше днів залишалася над Наметом , то Ізраїлеві нащадки стояли табором і не вирушали. Але як тільки вона піднімалася над ним, вони вирушали. 23 Так за ГОСПОДНІМ розпорядженням вони стояли табором, і за ГОСПОДНІМ наказом вирушали. Вони дотримувалися ГОСПОДНІХ вказівок згідно ГОСПОДНЬОГО розпорядження, яке передавалось через Мойсея.
1 Першого місяця, другого року після того, як вони вийшли з Єгипетської землі, Господь звернувся до Мойсея в Синайській пустелі, говорячи: 2 Скажи, нехай ізраїльські сини відзначать Пасху у визначений для неї час. 3 Чотирнадцятого дня першого місяця, надвечір — проведеш її у визначений час. За її законом і за її правилами проведеш її. 4 Тож Мойсей сказав ізраїльським синам відзначати Пасху, 5 коли починався чотирнадцятий день місяця в Синайській пустелі, — і як Господь заповів Мойсеєві, так ізраїльські сини і зробили. 6 І прийшли люди, які були нечисті через душу мертвої людини і не могли в той день відзначати Пасху, тож вони прийшли в той день до Мойсея і Аарона. 7 І сказали ті люди йому: Ми нечисті через душу мертвої людини. Тож невже ми будемо позбавлені можливості принести дар Господу між ізраїльськими синами у визначений для цього час? 8 А Мойсей сказав їм: Постійте тут, а я послухаю, яку вказівку дасть Господь стосовно вас. 9 І тоді Господь звернувся до Мойсея, промовляючи: 10 Скажи ізраїльським синам, говорячи: Кожна людина
, яка стала нечистою через мертву душу іншої людини, чи є в далекій дорозі — серед вас чи серед ваших родин, також звершуватиме Пасху для Господа! 11 Другого місяця, чотирнадцятого дня, надвечір вони відзначатимуть її, — з прісним хлібом і гіркими травами її їстимуть; 12 нічого не залишать з неї до ранку, а кістки з неї не поламають. За законом про Пасху відзначатимуть її. 13 А людина, яка буде чистою і не перебуватиме в далекій дорозі, і знехтує звершити Пасху, — буде винищена та душа з-поміж свого народу! Бо дару Господу не принесла в призначений для цього час, — за свій гріх одержить та людина! 14 Якщо ж навідається до вас, у вашу землю, чужинець, то і він відзначатиме Пасху для Господа за законом Пасхи та за встановленим порядком, — так він її відзначатиме! Один закон буде у вас і для чужинця, і для місцевого мешканця землі. 15 У той день, коли був поставлений намет, хмара покрила намет — дім свідчення. А ввечері була над наметом наче подоба вогню — до ранку. 16 І так було постійно: хмара вкривала його вдень, а подоба вогню — вночі. 17 І коли підіймалася хмара над наметом, тоді вирушали й ізраїльські сини. І на місці, де ставала хмара, там ставали табором і ізраїльські сини. 18 Згідно із заповіддю Господа ставали табором ізраїльські сини і згідно із заповіддю Господа — підводилися. Усі дні, коли хмара отінювала намет, ізраїльські сини стояли табором. 19 Коли ж хмара затримувалася над наметом багато днів, то ізраїльські сини дотримувалися Божого застереження і не вирушали. 20 А бувало, що хмара отінювала намет кілька днів, то за Господнім словом ставали табором і за Господнім розпорядженням рушали. 21 Бувало, що хмара залишалася лише від вечора до ранку, а вранці хмара підіймалася, тоді підводилися і вони; чи вдень, чи вночі, як тільки підіймалася хмара, то вирушали й вони. 22 А коли місяцями й численними днями хмара його отінювала, то ізраїльські сини стояли табором, не вирушали. 23 Бо за Господнім розпорядженням підіймалися і дотримувалися Господнього застереження, за Господнім розпорядженням — під керівництвом Мойсея.