Ціль Книги Приповістей
1 Притчі Соломона, Давидового сина, ізраїльського царя,
2
для пізнання мудрості й повчання,
осягнення висловлювань розуму;
3 для засвоєння правил розсудливості,
справедливості та правосуддя;
4 щоб простих людей навчити кмітливості,
юнаків - знання і розсудливості.
5 Мудрий хай слухає і примножує своє знання,
а розумний нехай здобуває досвід,
6 як осягнути значення притчі, загадкових слів,
висловлювань мудрих та їхніх загадок.
7
Початок мудрості - страх ГОСПОДНІЙ;
лише нерозумні нехтують мудрістю та повчанням.
Не слухай намови грішників
8
Прислухайся, сину мій, до повчань свого батька
і не відкидай порад своєї матері.
9
Адже вони (повчання ) є чудовим вінком для твоєї голови
і золота оздоба для твоєї шиї.
10
Сину мій, якщо нечестиві будуть тебе зваблювати,
то не погоджуйся,
11
коли вони скажуть: Іди з нами у засідку для пролиття крові,
без причини підстережемо невинного;
12
живих проковтнемо їх, як шеол, -
цілими, як тих, що сходять у могилу;
13 здобудемо багато коштовностей
і наповнимо здобиччю наші оселі;
14 зв’яжи з нами свою долю
і в нас усіх буде спільний гаманець!
15
Сину мій, не ставай на їхню дорогу,
утримай свої стопи від їхніх стежок!
16
Адже їхні ноги біжать до зла,
поспішаючи на пролиття крові.
17 Даремно розтягувати сітку на очах у птахів!
18 Але вони чатують на власну кров,
підстерігають свою душу!
19
Такі дороги всіх, хто силою здобуває чуже добро:
воно згубить тих, котрі ним заволодівають.
Заклик мудрості
20 Мудрість голосно волає на вулицях,
вона підносить свій голос на майданах.
21
На гомінливих роздоріжжях вона підносить голос,
при брамах міста
виголошує свою промову.
22 Доки ви, невігласи, будете любуватися неуцтвом?
Доки вам, глумливим, буде подобатись блюзнірство, а ви, нерозумні,
будете ненавидіти знання?
Нерозумні не слухають мудрості
23 Зверніть увагу на моє застереження!
І тоді я зіллю на вас свій дух,
поділюсь з вами своїм словом.
24
Адже я закликала, а ви не хотіли слухати,
простягала руки, а ви не звертали уваги;
25 ви нехтували всіма моїми порадами,
не сприйняли моїх застережень.
26 Тепер я сміятимусь над вашим нещастям,
радітиму, коли вас огорне жах;
27 коли на вас звалиться страх , наче буря,
і горе пронесеться над вами, як вихор; коли вас спіткає журба та скрута.
28
Тоді будуть кликати мене, але я не слухатиму;
старанно шукатимуть мене, але мене не знайдуть,
29 через те що зненавиділи знання
і не обрали Господнього страху,
30 не слухали моєї поради,
знехтували всіма моїми застереженнями.
31
Тому мусять скуштувати плодів власного обрання
і насититись наслідками своїх задумів.
32
Впертість невігласів погубить їх,
безпечність неуків приведе їх до загибелі.
33
А хто мене послухає, житиме безпечно
і знайде спокій, не маючи страху перед злом.
1 Притчі Соломона, Давидового сина, який царював у Ізраїлі,
2 щоб пізнавати мудрість і повчання, зрозуміти слова мудрості,
3 засвоїти красномовні вислови, зрозуміти справжню істину та як здійснювати суд;
4 щоби простим людям дати кмітливість, молодому юнакові — знання та розуміння.
5 Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати,
6 пізнає притчу, таємниче слово, вислови мудрих і загадки.
7 Початок мудрості — страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога — початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням.
8 Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері,
9 оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию.
10 Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи:
11 Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка;
12 поглинемо його живцем, немов ад
, — зітремо пам’ять про нього із землі;
13 присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі;
14 кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок!
15 Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки!
16 Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров.
17 Однак, не без підстав розтягують сітку на птахів!
18 Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей.
19 Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.
20 Мудрість оспівується на вулицях, вона виявляє себе на площах.
21 Вона промовляє з висоти мурів, засідає при брамах володарів і при брамах міста сміливо говорить:
22 Поки простодушні тримаються правди, — не посоромляться! А нерозумні, які люблять гордощі, стали безбожними і зненавиділи знання.
23 Тож вони заслужили собі на осуд. Ось, я донесу до вас промовлене моїм подихом, — навчу вас мого слова.
24 Оскільки я закликала, а ви не прислухалися, переконувала словами, а ви не звертали уваги,
25 адже ви знехтували моїми порадами, а мої повчання відкинули.
26 Тому і я посміюся з вашої погибелі, радітиму, коли вас спіткає знищення;
27 коли зненацька налетить на вас замішання, і, немов вихор, надійде нещастя; коли до вас прийде скрута та облога, — коли найде на вас погибель.
28 Тоді будете: коли волатимете до мене, то я не почую вас; шукатимуть мене погані люди, та не знайдуть.
29 Адже вони зненавиділи мудрість і не обрали Господнього страху,
30 і вони не забажали сприймати моїх порад, глузували з моїх повчань.
31 Тому скуштують плодів власних доріг і наситяться своєю безбожністю.
32 За погане ставлення до дітей будуть вигублені, викриття призводить безбожних до погибелі.
33 А хто мене слухає, житиме в надії і знайде спочинок, не маючи страху перед усяким злом.