1 Примхливий схильний до свавілля
і кепкує з усього розумного.
2 Нерозумний не має задоволення від навчання,
і прагне показати лише власну дотепність.
3 Услід за нечестивим вчинком приходить зневага,
а з ганебним - сором.
4 Слова людських уст, як глибокі води,
а джерело мудрості, як вируючий потік.
5 Несправедливо зважати на особу нечестивого,
коли той фальсифікує справу невинуватого в суді.
6 Уста нерозумного доводять до сварки,
а його слова викликають побої.
7 Уста нерозсудливого - це його погибель,
а його слова - пастка для його душі.
8
Слова наклепника, як ласощі,
які проникають у нутрощі утроби.
9 Хто недбало ставиться до своєї праці,
той брат марнотратника.
10
Ім’я ГОСПОДА - міцна фортеця, -
утече до неї праведник і безпечний .
11
Маєток багатого - місто-фортеця,
і в його уяві оточене високим муром.
12
Перед падінням підноситься серце людини,
тоді як славі передує покірність.
13
Хто дає відповідь, не вислухавши,
той нерозумний і осоромиться.
14 Дух людини підтримує її у хворобі,
але хто підтримає її підупалий дух?
15 Серце розумного здобуває знання,
і вуха мудрих шукають науку.
16 Дарунок готує людині простір,
і приводить її в коло можновладців.
17
Хто першим викладає свою справу, той здається правим,
але приходить його суперник і поправляє його.
18
Жереб кладе край суперечці,
вирішує справи можновладців.
19 Розлючений брат неприступніший, ніж укріплене місто,
а чвари, наче засуви замку.
20
Від плоду уст людини наповнюється її нутро
, -
результатом власної мови вона насичується.
21
Смерть і життя у владі язика;
ті, хто його любить (нестримані ), споживатимуть його плоди (результати ).
22
Хто знайшов добру жінку, знайшов благо,
і отримав милість від ГОСПОДА.
23 Убогий розмовляє благально,
багатий же відповідає зухвало.
24 Бувають друзі, що провадять до загибелі,
але є друг, який прихильніший, ніж брат.
1 Людина, яка бажає відлучитися від друзів, шукає приводу, вона повсякчас буде в погорді.
2 Той, кому бракує розуму, не має потреби в мудрості, оскільки він радше керується безумством.
3 Як тільки безбожний зануриться в глибочінь зла, він нехтує всім , — і навідуються до нього непошана і зневага.
4 Слово в серці людини — мов глибока вода; ріка і джерело життя вирують.
5 Не добре бути в захопленні від безбожних, так само, як і несправедливо перекручувати правду на суді.
6 Губи нерозумного доводять його до зла, його зухвалі уста накликають смерть.
7 Уста нерозумного — це його погибель, а його губи — пастка для його душі.
8 Ледачих гне додолу страх, а душі жінкоподібних чоловіків голодуватимуть.
9 Хто себе не виправить у своїх справах, — той брат свого мучителя.
10 Господнє Ім’я — у величі сили; тож праведні, які линуть до Нього, отримують велич.
11 Маєток багатого — це укріплене місто, а велика його слава дає велику тінь.
12 Перед знищенням стає гордим серце людини, а перед прославленням воно стає покірним.
13 Коли хто відповідає, перш, ніж вислухає, — такому ганьба і сором.
14 Розумний слуга гасить гнів людини. А хто підтримає малодушну людину?
15 Серце розумного здобуває знання, і вуха мудрих шукають розуміння.
16 Дарунок людини поширює її володіння і садовить її поряд з можновладцями.
17 Праведний є власним обвинувачем у вступній промові на суді. Та нападає обвинувач — і сам стає оскарженим.
18 Жереб кладе край незгоді й між володарями визначає границі.
19 Коли братові допомагає брат, тоді він стає, як добре укріплене, високе місто, — сильний, наче збудований на міцному фундаменті царський палац.
20 Плодами своїх уст людина наповнює своє черево, — плодами своїх губ вона насититься.
21 Смерть і життя — у владі язика; ті, хто над ним панує, споживатимуть його плоди.
22 Хто знайшов добру жінку, знайшов милість, і від Бога він отримав радість.
22a Хто виганяє добру жінку, той викидає добро, а хто тримається перелюбниці, той безумний і безбожний.