1
Краще убогий, котрий живе бездоганно,
ніж підступний устами і обмежений розумом
.
2 Навіть щирість без знання не добра,
і хто з поспіхом крокує, той помиляється.
3 Нерозсудливість людини викривляє її дороги,
а потім вона обурюється на ГОСПОДА.
4
Багатство примножує друзів,
а бідного залишає навіть його друг.
5
Фальшивий свідок не уникне кари,
і хто говорить неправду, не врятується.
6 Багато хто підлещується до можновладців;
і кожний друг тому, хто щедрий на дарунки.
7
Бідного ненавидять і всі його брати; мало того, залишають його і друзі;
він шукає їх , щоб порадитись, але їх нема.
8 Хто набуває розуму, той любить свою душу,
і хто володіє розсудливістю, той знаходить благо.
9
Фальшивий свідок не уникне кари,
і хто говорить неправду, той загине.
10 Не личить нерозумному розкіш,
а тим більше слузі панувати над князями.
11 Розважливість людини стримує її гнів,
а її достоїнство – вибачати провину.
12
Гнів царя – мов ричання молодого лева,
а його благовоління, як роса на траву.
13
Нерозумний син – душевні страждання для його батька;
а сварлива жінка, як постійно протікаюча ринва.
14
Дім і маєток – спадщина від батьків,
а розумна жінка – від ГОСПОДА.
15 Лінивство наводить глибокий сон,
і бездіяльна людина буде голодною.
16
Хто дотримується Заповіді, той береже своє життя,
а хто байдужий до своїх стежок, загине.
17
Хто виявляє до вбогого благодійність,
той позичає ГОСПОДУ, Який йому віддячить добром.
18
Виховуй свого сина, поки є надія,
але не втрачай при цьому глузду, аби не довести його до смерті.
19 Гнівливий хай несе покарання,
бо якщо пощадиш його, то вчиниш ще гірше.
20 Прислухайся до поради і приймай докори,
аби через них опісля ти став мудрим.
21
У серці людини багато задумів,
але збудеться ГОСПОДНЯ воля.
22 Здобуток людини – її доброта,
і бідна людина краща за неправдомовну.
23
Страх ГОСПОДНІЙ провадить до життя,
і хто його має, той буде задоволений, і зло його не досягне.
24
Ледачий опускає свою руку в миску,
але йому не хочеться донести її до рота.
25
Коли покараєш блюзніра, то й неосвічений стане розумнішим;
і якщо докориш розумну людину, то вона прийме це як повчання.
26 Хто розоряє батька і проганяє матір,
той є безсоромним і безчесним сином.
27 Сину мій, коли перестанеш прислухатися до слів повчання, т
о ухилишся від науки мудрості.
28 Безчесний свідок глузує з правосуддя;
а уста беззаконників ковтають неправду.
29 Однак кепкунів жде покарання
,
і спини нерозумних очікують ударів.
3 Безумність людини нищить її шляхи, а її серце звинувачує Бога.
4 Багатство значно примножує друзів, а бідного покидає і той, хто в нього є.
5 Фальшивий свідок не уникне кари, і той, хто несправедливо звинувачує, її не уникне.
6 Чимало людей вислужуються перед царями; кожний лиходій є в погорді людини.
7 Кожен, хто ненавидить свого бідного брата, — далекий від дружби. Добрий намір несе зближення тим, хто його помічає, і розумна людина знайде його. А хто чинить багато лиха, довершує зло, і хто словами викликає роздратування, — не спасеться.
8 Хто набуває розуму, той сам себе любить, і хто оберігає мудрість, той знайде добро.
9 Фальшивий свідок не уникне кари, і хто розпалить зло, від нього ж загине.
10 Не личить нерозумному розкіш, а ще менше — коли слуга почне зі зневагою керувати.
11 Милосердна людина виявляє довготерпіння; її похвала приходить на беззаконних.
12 Погроза царя — подібна до розлюченого лева, а його радість — наче роса для трави.
13 Нерозумний син — сором для батька; і молитовні обіти за гроші блудниці — нечисті.
14 Дім і майно вділяють синам батьки, а єднання чоловіка з жінкою — від Бога.
15 Чоловікам, які подібні до жінок, притаманна лякливість; душа ледаря вічно голодна.
16 Хто дотримується заповіді, той береже свою душу, а хто не зважає на свої шляхи, той загине.
17 Хто виявляє милість до вбогого, той позичає Богові, Який йому віддасть згідно з його даром.
18 Повчай свого сина, бо в цьому добра надія; однак у своїй душі не підіймайся до зарозумілості.
19 Зловмисна людина понесе велику втрату; якщо чинитиме шкоду, — віддасть і свою душу.
20 Сину, слухайся порад свого батька, щоб наостанку своїхднів ти став мудрим.
21 У серці людини багато замислів, а Господній задум перебуває повік.
22 Милосердя — це плід для людини; кращий бідний та праведний, ніж неправдомовний багач.
23 Страх Господній веде людину до життя, а в кого страху нема, той перебуватиме в місцях, де не видно знання.
24 Хто нечесно ховає руки за свою пазуху, той не зможе піднести їх навіть до рота.
25 Коли шмагають зловмисного, то й немудрий стає розумнішим. Якщо докориш розумній людині, то вона набуде знання.
26 Хто не шанує батька і зрікається матері, той зазнає сорому і буде в зневазі.
27 Син, який не хоче дотримуватися батькових настанов, буде вправлятися в лайливих словах.
28 Хто дає запоруку за нерозумну дитину, той глузує з правосуддя, а уста грішників проковтнуть рішення суду.
29 Для розгнузданих готуються нагайки, і для спин нерозумних — відплата.